Жертв Голодомору
вшановують за ініціативами громадських організацій -
27.11.10
Вже понад
десятиліття в останню суботу листопада українці вшановують
загиблих під час Голодомору 1932-1933 років.
Цього року представники української
інтелігенції, занепокоєні можливим ігноруванням події владою,
вирішили взяти ініціативу у свої руки та створили громадський
комітет. Саме його представники куруватимуть вже традиційний
сценарій Дня пам’яті - організують живий ланцюг у столиці, а о
16:00 запалять свічку та вшанують пам’ять загиблих хвилиною
мовчання.
“Коли Президент з європейської трибуни заявив
про те, що Голодомор в Україні у 32-33 році не був геноцидом,
тому ми хочемо зберегти ту традицію вшанування пам’яті жертв
Голодоморів. І власне, для чого і виник громадський комітет,
боячись оцього мовчання влади, щоб ця традиція продовжилась і
цього року”, - зазначив колишній міністр культури та туризму
України Василь Вовкун.
“Хотілося би думати, що це
тимчасові помилки, що люди, які радять, чи приймають ці
рішення, просто заблукали у певних політичних своїх перевагах.
І та влада, яка хоче мати майбутнє, вона зобов’язана
прислухатися”, - вважає колишній віце-прем’єр-міністр України
Іван Васюник.
Прислухатися політиків закликають і
прості українці. В Національному музеї “Меморіалі пам’яті” у
столиці кажуть, тут завжди людно, постійно горять свічки. Чи
не щодня експозицію відвідують шкільні групи з усієї України.
Саме в таких місцях, певні вони, де у книгах пам’яті можна
знайти знайомі прізвища, чи побачити жахіття голоду у архівних
фото- та відеоматеріалах - формується адекватне сприйняття
проблеми.
“Всі вчителі дуже вдячні нам, тому що це
виховання майбутнього покоління. В наш складний час, коли дуже
багато проблем у людей буває різних, це зберігає їх людську
сутність, людську істоту як таку”, - переконаний провідний
екскурсовод музею “Меморіалу пам’яті жертв голодоморів”
Ярослава Ляшенко.
“Голодомор почався в 1932-1933 роках,
і військові приходили до людей, забирали одяг, продукти, все,
що у них було, а якщо хтось щось ховав - то їх розстрілювали”,
- розповіли школярки Настя і Ілона.
“Мені моя бабуся
розповідала, що свого часу, коли вона була маленька, її мама
її ховала, щоб її не забрали. Тому що військові забирали
навіть дітей у матерів, немовлят”, - каже школярка
Настя.
Про важливість збереження національної пам’яті
говорять і численні іноземні туристи, шоковані страшними
втратами у часи голоду та захоплені героїзмом
українців.
“Такі помилки більше не мають повторитися.
Вам треба пишатися тим, що зробили ваші матері, бабусі, якими
вони були і що зробило їх такими сильними жінками. Це не може
відбутися знову, і ми маємо засвоїти досвід. Ваша країна дуже
багата культурно, і це не може бути забуто”, - сказала турист
зі США Марша Джуді.
Представники ж від влади у інтерв’ю
численним ЗМІ запевняють - світові оцінки, що засуджують
сталінський режим, розділяють. Але кажуть, не переводитимуть
Голодомор у площину реклами, як за каденції колишнього голови
держави. Проведуть і вшанування, але не такі помпезні, а
офіційні заходи організовуватимуть лише, виходячи з
відповідних вказівок Президента України Віктора
Януковича.
“27 числа будуть державні заходи, в яких
всі, кому належить, відповідно до протоколу, будуть брати
участь. Визначить протокол керівництво держави, весь перелік,
кому потрібно і належить в цьому брати участь”, - сказав
міністр освіти і науки України Дмитро
Табачник.
Нагадаємо, День пам’яті жертв Голодоморів був
запроваджений у листопаді 1998 року. 2006 року за ініціативою
Віктора Ющенка ухвалили закон, яким передбачено кримінальну
відповідальність за публічне заперечення Голодомору як
геноциду.
Щоправда, вже наприкінці квітня 2010 на
засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи в Страсбурзі
чинний Президент Янукович заявив "все ж таки, це не геноцид",
та закрив відповідний розділ на президентському сайті. За
півроку гарант опам’ятався і, ніби, визнав трагедію, та 15
листопада викреслив із Положення про Національну премію
України імені Тараса Шевченка пункт про її присудження за
твори, які висвітлюють тему Голодомору 1932-1933
років.
На фото: В
Україні - День пам’яті
Традиційно в останню суботу листопада українці згадують жертв
Голодоморів. З самого ранку пам’ять загиблих вшанували
Президент Віктор Янукович та Прем’єр Микола Азаров.
Згадують жертв Голодомору сьогодні у всіх регіонах
України. На Донбасі трагедія забрала життя тисяч людей. Лише
завдяки тому, що Донеччина була великим промисловим центром
радянської України ще більших масштабів трагедії вдалося
уникнути.
“Моя бабуся пройшла через голод,
безпосередньо жила в той момент, розповідає моїм дітям, мені
розповідає про ті події, як було важко, як вони з сестрами
виживали - їх було багато, без матері. Нам важко зрозуміти це,
ми розуміємо, співчуваємо”, - каже вірянка
Анастасія.
Зберегти пам’ять про страшну трагедію -
такий головний посил молитв священнослужителів та вірян на
Донеччині. Молебні у пам’ять про жертв Голодомору сьогодні
відбулись у всіх храмах області.
“Цей день має бути для
кожної людини, яка живе в Україні, пам’ятним днем, тому що ми
просимо Бога, щоб він ніколи не повторював такої схожої
історії, яку пережив наш український народ, це трагедія
народу”, - сказав митрополит Донецькій і Маріупольський
Іларіон.
“Це біда, була вона така, і ми її однозначно
визнаємо і говоримо, що ми повинні зробити так, щоб це ніколи
не повторилося”, - зазначив голова Донецької
облдержадміністрації Анатолій Близнюк.
Нагадаємо, День
пам’яті жертв Голодоморів був запроваджений у листопаді 1998
року. З 2006 року в Україні діє закон, яким передбачено
кримінальну відповідальність за публічне заперечення
Голодомору як геноциду.
Щоправда, вже наприкінці квітня
2010 на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи в
Страсбурзі чинний Президент Янукович заявив "все ж таки, це не
геноцид" українського народу, а спільна трагедія народів, що
колись входили в єдиний Радянський Союз.
Віктор Ющенко: Ми сказали правду про Голодомор, щоб
народ подивився собі ввічі - 26.11.10
Лідер політичної
партії «Наша Україна», Президент України (2005-2010) Віктор
Ющенко звернувся до співвітчизників з нагоди вшанування
пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Пропонуємо вашій
увазі повний текст звернення.
Звернення Віктора
Ющенка з нагоди вшанування пам’яті Голодомору Дорогі
брати і сестри,
Українці,
співвітчизники, ми продовжуємо те, що маємо продовжувати.
Робимо те, що маємо робити. Сьогодні по всій Україні
вшановується пам’ять мільйонів невинних жертв
Голодомору-геноциду. Це роблять звичайні люди, не дивлячись на
формальності, владу, політиків. Йдеться про людське. Йдеться
про українське. Йдеться про ідентичність, національну,
духовну, цивілізаційну приналежність. Йдеться про особисту і
національну гідність не бути байдужим, не забувати, не чекати,
коли хтось зробить за тебе, а діяти і бути собою.
Так,
це – питання національної, духовної і цивілізаційної
приналежності. Хто ти, мій рідний брате? Українець чи духовний
байстрюк? Людина духу чи варвар, байдужий до рідного народу,
своєї землі і спільної долі? Я відчуваю особливе хвилювання.
Традиція, яку ми разом зробили загальнонаціональною, живе і
житиме. Ця традиція – світла і свята. Навіть найбільші
супротивники наших ідей, противники самої України і українства
усвідомлюють велику правду і колосальну силу справи,
здійсненої нами. Повернення правди про Голодомор – це велике
змужніння нашого народу, чиї наслідки ще незримі, однак вони
очікувані і сущі.
Ми сказали правду про Голодомор, щоб
народ подивився собі ввічі. Щоб заглянув у велику безодню
минулого, яке поглинало його дітей, державу, свободу і
добробут. І усвідомив первопричину. Наш захист - це ми. Це -
особиста готовність кожного бути нацією, не боятися свого
імені, не зраджувати свого брата, не шукати ані чужих ідолів,
ані столиць, не цілувати чужих клейнодів, а служити своєму
стягові – він твоя воля, твоє життя і твоє майбутнє. Пам’ять
про Голодомор – це великі духовні ліки, які рятують Україну
від духовної летаргії і кончини у темних водах “чужих міров”.
І, найважливіше, це – світло молитви за конкретні людські
долі.
Це – найсвітліший акт, який підтверджує, що ви –
людина, що ваш дух – небайдужий, а ваше серце здатне любити,
страждати і вірити. Саме це я хочу сказати тим, хто досі
запитує “навіщо?” Задля вас, дорогі брати і сестри. Задля нас
усіх. Ми сказали правду. І всі знають цю правду. І навіть
тоді, коли хтось сором’язливо уникає слова “геноцид”, він
знає, що це був геноцид. Це знає світ. Це знають в Австралії і
Аргентині, Грузії і Естонії, Еквадорі і Іспанії, Канаді і
Колумбії, Латвії і Литві, Мексиці і Парагваї, Перу і Польщі, в
Росії і Словаччині, в Угорщині, Чехії і Чилі. Світ знає. Світ
визнає. Світ на стороні правди – на нашій
стороні.
Українська влада не повинна боятися пам’яті.
Не треба боятися свого народу. Власного минулого. Свого
майбутнього. Бо те, що ми робимо сьогодні, - це праця задля
майбутнього. Це – головне пояснення для тих, хто запитує – “а
що робити далі?”. Нація виростає з великої духовної
солідарності. Це – головна передумова для будь-яких державних,
політичних чи економічних звершень. Я усвідомлюю нашу
солідарність як єдність, в якій немає пафосу і фальші. Не
опускати рук. Йти далі.
Малими справами готувати прихід
нової доби – ось шлях, яким хочу йти і яким ідуть мільйони
наших співвітчизників. Запалена свічка у вікні в День
Голодомору – це знак, що в нашій країні є любов і тепло. У цій
традиції є велике благородство людей, які мають любляче і
небайдуже українське серце. Це – знак, що є український народ
і що в ньому живе могутня сила, яка неминуче утвердить
національну правду і справедливість. Я думаю про майбутнє і
вірю в наше добре майбутнє.
Ми робимо те, що маємо
робити. Повертаємо національний дух, супроти якого дрібними і
немічними є будь-які супротивники. Згадуємо мільйони людей,
які у великому космічному всесвіті є оборонцями нашої правди.
Ми згадуємо обірване життя задля життя. Схиляємо голови. І в
тиші, у власній душі чуємо голос народу, який був, є і буде
завжди.
Слава
Україні!
* *
*
Віктор
Ющенко http://razom.org.ua/
В
українських містах вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932-33
років (оновлено) - 27.11.10
Сьогодні по всій
Україні відбуваються меморіальні заходи до Дня пам'яті жертв
Голодомору 1932 - 1933 років.. Керівництво і громадськість Севастополя,
українські військові моряки поклали квіти до меморіальної
дошки жертвам Голодомору 1932-1933 років та взяли участь у
загальнонаціональній хвилині мовчання.
У жалобному
заході, що відбувся біля будівлі Українського
культурно-інформаційного центру, взяли участь голова
Севастопольської міськдержадміністрації Валерій Саратов,
командувач ВМС України адмірал Віктор Максимов.
У місті
і на кораблях ВМС України приспущені прапори.
О 16:00
на площі Нахімова відбулася акція Запали свічку.
Як
повідомила заступник директора Державного архіву Севастополя
Наталія Терещук в Севастополі в 1932-1933 роках Голодомору не
було, але від голоду в цей період померло 180 жителів, що
"чітко зафіксовано в документах ЗАГС".
"Це люди різних
національностей: 107 росіян, 17 українців, 2 караїма, а також
євреї, білоруси, інші національності", - повідомила
Терещук.
Вона також зазначила: "Зрозуміло, що в
Севастополі Голодомору не було, це було флотське місто,
головна база Чорноморського флоту, місто забезпечувалося за
першим списком", і додала: "Так, погано годували військових,
працівників оборонної промисловості, тим не менш, картки
видавали, у працівників Севморзаводу, інших промислових
підприємств картки були першої категорії, тобто, на
максимальну кількість хліба ".
Як повідомила Терещук у
цьому році при підготовці матеріалів по Голодомору "нам вперше
вдалося виявити зразки хлібних карток, які видавалися в місті.
І ми віднесли ці документи до особливо цінних, вони у нас
тепер окремо зберігаються". За її словами, ці картки були
знайдені "прозаїчно, у кримінальній справі".
Також у
Сумах сьогодні відбулося скорботне віче пам'яті жертв
Голодомору.
Поминальну панахиду біля монумента жертвам
Голодомору відслужив ігумен Афанасій Української православної
церкви Київського патріархату.
Присутні вшанували
пам'ять загиблих хвилиною мовчання та поклали до підніжжя
монумента квіти та композиції з пшеничних і житніх колосків.
Також тут були запалені свічки. Відомий український кобзар
Микола Мошик виконав Думу про Голодомор.
Сьогодні ж у
Сумах відбудеться покладання квітів на місці масових поховань
жертв Голодомору в районі Лучанського кладовища.
О
16:00 хвилиною мовчання сумчани вшанують пам'ять жертв
Голодомору біля скверу імені Тараса Шевченка. Тут же
відбудеться акція Запали свічку. Увечері в Сумах відбудеться
перегляд фільму Голод 32-33.
У свою чергу, сьогодні в
Харкові стартував телемарафон Дзвони пам'яті, присвячений
пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Як
повідомили в прес-центрі Майдан Свободи, протягом декількох
днів харківські історики, дослідники Голодомору, журналісти,
правозахисники в прямому ефірі телеканалу Фора будуть
обговорювати питання, пов'язані з дослідженням різних аспектів
Голодомору як геноциду українського народу, і ушановувань
пам'яті жертв цього злочину.
Також сьогодні в Харкові
близько 200 чоловік пройшли колоною від пам'ятника Тарасу
Шевченку до площі Свободи, вишикувалися хрестом на площі під
вікнами облдержадміністрації і запалили свічки в пам'ять жертв
Голодомору.
Свічки також загорілися у вікнах будівлі
облдержадміністрації.
"Заявку на проведення акції
подавала Харківська обласна Асоціація громадських організацій
інвалідів і ветеранів війни. Беруть участь близько 200 осіб з
різних громадських організацій, але підходять і просто люди зі
своїми свічками, у яких хтось загинув у той час,
приєднуються", - розповів координатор акції Кирило
Пронченка.
Приєдналися до акції і представники Фронту
Змін. Вони прийшли на площу зі своїми прапорами і також
запалили свічки.
Пізніше ще один хрест зі свічок на
площі склали близько 100 представників громадського комітету
Пам'яті жертв Голодомору.
Як стало відомо, завтра в
рамках телемарафону Дзвони Пам'яті в прес-центрі Площа свободи
відбудеться презентація книги Голодомор 32-33 рр.. в Україні
за документами ГДА СБУ. Анотований довідник.
Також, в
Луганську в Сквері Пам'яті майже 20 осіб вшанували пам'ять
жертв Голодомору 1932-33 рр.
Більшість з присутніх -
представники організації Просвіта, деякі з присутніх тримали в
руках державні прапори.
У заході також брали участь
представники духовенства.
Крім того, в суботу у
Свято-Вознесенському соборі відбулася панахида, присвячена
жертвам Голодомору.
В Одесі представники влади та
активістів партій та громадських організацій взяли участь у
скорботній церемонії покладання квітів і композицій з житніх і
пшеничних колосків до пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933
років на Лідерсовському бульварі.
Мер Одеси Олексій
Котусев не прийшов на скорботне захід, а голова Одеської
облдержадміністрації Едуард Матвійчук прибув до пам'ятника на
півгодини раніше, ніж було оголошено.
Представники
місцевої влади поклали корзини квітів до підніжжя пам'ятника
і, відмовившись від спілкування з журналістами, відправилися
до будівлі облдержадміністрації.
О 16:00 представники
громадськості міста візьмуть участь в акції Запали свічку!,
Яка відбудеться на Соборній площі.
Обговорення
проблематики політичних репресій більшовицької влади проти
українського народу був присвячений напередодні круглий стіл,
скликаний з ініціативи деканату історичного факультету
Одеського національного університету ім. Іллі
Мечникова.
За словами декана В'ячеслава Кушніра,
науковці та студенти продовжують збирати свідчення про
трагічні факти 1932-33 років, оскільки відомо, що Одеська
область є однією з найбільш постраждалих областей від
Голодомору.
Дослідники відзначають, що протягом тих
двох років місцевою міліцією було порушено 23 кримінальних
справи за фактами канібалізму.
Також стало відомо, що в
Дніпропетровську голова облдержадміністрації Олександр Вілкул,
голова Дніпропетровської облради Євген Удод, міський голова
Дніпропетровська Іван Куліченко, митрополит Дніпропетровський
і Павлоградський Іреней проігнорували церемонію вшанування
пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років, яка відбулася біля
пам'ятника жертвам голодомору на 9-му км Запорізького
шосе.
Як повідомляється, о 10:00 в суботу біля
пам'ятника зібралося близько 150 осіб, в основному
співробітники МНС, міліції, чиновники та жителі міста, які
поклали квіти і хвилиною мовчання вшанували пам'ять жертв
Голодомору.
Поминальний молебень провів єпископ
Дніпропетровський Симеон, представник УПЦ
(КП).
Політичні партії та громадські організації
проведуть церемонію на 9-му км о 13:00.
У Чернігові
також вшанували пам'ять жертв Голодомору. Представники
обласної та міської влади, громадськості та політичних партій
прийшли зі свічками та траурними стрічками.
Єпископ
Чернігівський і Ніжинський Іларіон відправив заупокійну
літургію.
Він закликав присутніх помолитися "про спокій
душ невинно убієнних у 1932-1933 роках, а також про терпіння,
сили і добром щастя нині живуть".
Єпископ, звертаючись
до присутніх, наголосив на важливості збереження пам'яті про
цю трагічну сторінку в історії України.
Учасники
мітингу-реквієму хвилиною мовчання вшанували пам'ять земляків,
загиблих в роки Голодомору, а також поставили свічки по колу,
в середині якого був викладений хрест.
Голови
Черкаської облдержадміністрації Сергій Тулуб і Валерій Черняк,
а також міський голова Черкас Сергій Одарич взяли участь у
заходах з вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933
років.
Керівники області та міста поклало квіти до
Меморіального знаку жертвам Голодомору в Першотравневому парку
Черкас та взяли участь у молебні разом з представниками
громадськості. Пам'ять загиблих вшанували хвилиною мовчання і
запалили символічні свічки.
Також стало відомо, що в
Херсоні близько 300 осіб вшанували пам'ять жертв Голодомору
1932-33 років. У цьому році поминальна хода з центральної
площі міста до монумента жертвам тоталітарних режимів не
відбулося.
Представники різних політичних сил, в
більшості національно-демократичних, о 15.00 прийшли на вулиці
Тираспольську, де біля меморіалу місцева влада організувала
поминальний мітинг. Після мітингу представники релігійних
конфесій відслужили там панахиду.
Частина
мітингувальників залишилася незадоволеною організацією акції.
Зокрема, крім одного із заступників голови Херсонської
облдержадміністрації, не дали виступити жодному представникові
патріотичних сил.
Керівництво Львівської області та
міста поклали вінок і композицію з пшеничних і житніх колосків
до пам'ятного знаку жертвам Голодомору та політичних
репресій.
Потім на площі перед пам'ятником Тарасу
Шевченку в центрі міста відбулася акція Запали
свічку.
Близько 300 осіб, присутніх на площі після
хвилини мовчання, запалили свічки і лампадки, викладені у
формі хреста, а також лампадки були викладені цифрами
1932-1933 (роки, в які на Україну був Голодомор), і словами
"Пам'ятай Голодомор" під скорботні співи і передзвін.
У
цей же час в 16.00 у вікнах квартир жителів Львова запалилися
свічки.
Вранці в усіх християнських храмах міста
пройшли поминальні богослужіння за жертвами голодоморів в
Україні.
Також, сьогодні, в Києві лідер партії Фронт
змін Арсеній Яценюк, лідер фракції За Україну В'ячеслав
Кириленко, лідер фракції Наша Україна - Народна Самооборона
Микола Мартиненко та голова ради Національного банку України
Петро Порошенко в суботу в Києві вшанували пам'ять жертв
Голодомору 1932-1932рр.
Політики поклали квіти до
пам'ятника жертвам Голодомору на Михайлівській площі.
У
церемонії також взяли участь близько 300 членів Фронту змін з
Києва та Київської області.
"Це велика трагедія. Те, що
ми схилили голови, і те, що ми про це пам'ятаємо, - запорука
того, що це ніколи більше не станеться. Тут немає ніякої
політичної складової. Є мільйони жертв, і ми можемо зробити
тільки одне: схилити голови, запалити свічку і зробити так,
щоб це ніколи не повторилося ", - зазначив Яценюк.
Як
повідомлялося раніше, сьогодні в Києві Президент України
Віктор Янукович і прем'єр-міністр Микола Азаров вшанували
пам'ять жертв Голодомору 1932-33 років.
Нагадаємо,
16:00 буде оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання,
після неї почнеться всеукраїнська акція Запали
свічку!.
Акція відбувається на центральних площах у
всіх обласних центрах України.
* *
*
Як повідомлялося, 2008 рік діючий на той
час президент України Віктор Ющенко оголосив роком пам'яті
жертв Голодомору 1932-33 років.
У 2006 році Верховна
Рада визнала Голодомор 1932-33 років геноцидом українського
народу.
У результаті Голодомору 1932-1933 років, за
різними оцінками, загинуло від 3 до 7 млн. осіб
* *
*
За
матерiалами:УНІАН,Интерфакс-Украина Корреспондент.net http://ua.korrespondent.net/
Померла найвідоміша учасниця Помаранчевої революції
баба Параска - 27.11.10
З життя пішла “символ Помаранчевої Революції”
Параска Василівна Королюк.
Про
це нас повідомили у прес-службі Європейської партії України з
посиланням на її рідних.
З часів революції її звали
просто баба Параска. “Колишня доярка з Тернопільської області,
1939 року народження, що має сім класів освіти, стала
найяскравішим представником українського народу, що прийшов на
Майдан”, - зазначено в повідомленні. Напередодні
президентських виборів 2004 роки вона багато їздила по селах
Центральної і Західної України, агітуючи за кандидата в
президенти Віктора Ющенка.
А після була нагороджена за
активну участь в Помаранчевій Революції почесним знаком
“Гвардія революції” і орденом Княгині Ольги ІІІ
ступеня.
За матеріалами: Українська
Правда GolosUA.com www.golosua.com/
Голодомор: 23 докази геноциду й жодного спростування
- 27.11.10
Кількість
українців з 1926 по 1939 рр. скоротилася з 31,195 до 28,111
млн., тобто на 11%. За цей же час кількість росіян зросла з
77,791 до 99,591 млн., або на 28%. Населення СРСР загалом
зросло на 16%…
Янукович змінив позицію щодо Митного
союзу на 180 градусів Напередодні відзначення роковин Голодомору 1932-1933
років президент Янукович сенсаційно змінив позицію щодо вступу
України до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном.
"Коли мені ставлять, наприклад, питання, чи зможе Україна
вступити до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану, - це
можливо. Але в нас є процедури, які ми маємо пройти в Україні,
наприклад, (внести) зміни до Конституції, які можливі, і їх
можна вирішити як в парламенті, так і, наприклад, на
всеукраїнському референдумі", - сказав Янукович.
Між
тим, ще 27 квітня він заявляв таке: "Україна зробила свій
вибір на користь вступу до Світової організації торгівлі
кілька років тому... Україна інтегрована в СОТ... і,
безумовно, входження до Митного союзу Росії, Білорусі,
Казахстану сьогодні є неможливим". Ця фраза неодноразово
повторювалася самим Януковичем та його оточенням. "Віктор
Федорович і у своїй інавгураційній промові, і під час
передвиборчої кампанії чітко і ясно показав, що будь-які нові
кроки в міжнародному співробітництві з будь-якими країнами
можуть будуватися тільки за умови не порушення вже укладених
договорів... Митний союз прямо суперечить і буде дуже сильно
ускладнювати членство України у Світовій організації торгівлі.
На сьогоднішній день, та й у завтрашньому, післязавтрашньому
дні, це питання стояти не може", - заявляла перша заступниця
голови Адміністрації Ірина Акімова.
Аж ні,
виявляється, тут „порожняк”. Москва задіяла до Януковича такі
аргументи, що відмовитися виявилося неможливим: президент з
грацією бегемота змінив свою позицію на 180 градусів. Де
гарантія, що завтра він не змінить свою позицію в питаннях
територіальної цілісності й незалежності країни?
І це
при тому, що кілька днів тому на самміті ЄС українська влада
запевняла, що орієнтир на ЄС – незмінний. Між тим у самому ЄС
чітко кажуть, що зона вільної торгівлі з ЄС (не кажучи про
членство) і Митний союз – речі несумісні.
Інше питання:
навіщо президент каже про зміну Конституції як умову вступу до
Митного союзу, тим більше через референдум? Як відомо,
референдумом змінюється розділ "Загальні засади" Конституції,
у якому, зокрема, стверджується, що Україна є суверенною і
незалежною державою, що суверенітет України поширюється на всю
її територію, що територія України в межах нинішнього кордону
є цілісною і недоторканною.
На тлі таких загроз той
факт, що Віктор Янукович цілком прогінорував демонстративну
ліквідацію Росією останньої української організації в РФ, яка
займалася питаннями висвітлення Голодомору, виглядає як дрібна
деталь, хоча й показова.
Може, варто згадати тих, хто зберігав людське
обличчя?
Зрозуміло, що не сам Янукович
писав розповсюджену від його імені заяву з нагоди роковин
Голодомору. Однак від того її „посили” не менш значущі.
„То був справжній Армагедон, коли люди од голоду
втрачали людське", - говориться від імені президента. Може,
варто було згадати не лише тих, хто з горя збожеволів, а й
тих, хто, помираючи, зберігав людське, рятуючи дітей і
близьких?
За Януковичем, це „горе вселюдське”. У
Януковича і його голів адміністрацій, які розродилися
коментарями з приводу Голодомору (Кіровоградської і Донецької
ОДА) горе може бути чиє завгодно – вселюдське, народів СНД,
СРСР, навіть Космосу, але тільки не
українське.
Президент значно більш різкими словами, ніж
режим Сталіна, затаврував істориків, котрі вивчають Голодомор:
„З дозволу сказати, "вчених", які „легко перекидаються
мільйонами загиблих з голоду". Від 3 мільйонів - до 5
мільйонів - до 7 мільйонів, а то й більше - то це вже
кощунство... Це - непростимий гріх".
23 докази геноциду й жодного
спростування
Янукович закликає вивчати
факти. А факти, такі, що навіть 7 мільйонів жертв може
виявитися мінімальною оцінкою.
Якщо Голодомор – не
Геноцид, а "спільна трагедія", то як так сталося, що між
переписами 1926 і 1937-го років населення СРСР, без урахування
українців і казахів, зросло на 119,4%? За цей же час
чисельність українців зменшилася на 15,3% від чисельності
українців у 1926-му році. Тобто станом на 1937 рік число
українців, у разі поширення на них загальносоюзних тенденцій,
мало б становити 37,246 мільйона.
А СТАНОВИЛО
26,421 МІЛЬЙОНІВ, ТОБТО НА 10,825 МІЛЬЙОНІВ
МЕНШЕ.
Звичайно, можна сказати, що перепис 1937
року організували шкідники троцькісти-бухарінці, за що їх було
жорстко, але справедливо покарано радянським
правосуддям.
Але як тоді з даними офіційно визнаного в
СРСР радянського перепису 1939 року?
За цими даними,
кількість українців з 1926-го по 1939-ий роки скоротилася з
31,195 до 28,111 мільйона, тобто на 11 відсотків. За цей же
час, приміром, кількість росіян зросла з 77,791 до 99,591
мільйонів, тобто на 28%. Населення СРСР загалом зросло на 16%
- зі 147,028 до 170,557 мільйона.
Якби на Україну
поширити хоча б середньосоюзні темпи зростання населення,
навіть з урахуванням показників України, то тоді кількість
українців у 1939 році мала б становити 36,186 мільйона, тобто
на 8,075 мільйона більше, ніж їх виявилося насправді.
І
це при тому, що ще на початку ХХ століття Україну за швидкістю
зростання населення порівнювали з Китаєм. А сьогодні Україна -
№1 у світі за швидкістю зменшення населення.
Можна було
б поставити Януковичу, який заперечив геноцидний характер
Голодомору, ще чимало запитань. Наприклад, такі:
· Чому
в селах України, які проводили відповідні обрахунки, кількість
загиблих у результаті Голодомору більша, ніж у Другій світовій
війні? У ній загинуло щонайменше шість з половиною мільйона
мешканців України.
· Чому з усього СРСР в 1932-1933
роках лише в Україні застосовувалися військові операції з
огородження, з тим щоб не дати населенню врятуватися від
голодної смерті?
· Області України, населені пункти, а
також сам кордон УРСР у 1932-1933 роках були оточені
військовими загонами, у сутичках з якими загинуло багато
втікачів. Цьому є маса доказів та свідчень досі живих
людей.
· Чому нічого схожого в інших регіонах СРСР не
було?
· Чому єдиним регіоном, крім України, де в
1932-1933 роках були застосовані збройні сили для огородження
територій після вилучення харчів у населення, стала Кубань -
єдиний регіон СРСР поза Україною, де на той час переважало
українське населення?
· Чому по всьому периметру
кордону України, від Житомирщини до Луганщини, розташовано
численні українські села, які вимирали з голоду, а за кілька
кілометрів, за кордоном України, населення інших республік -
Росії та Білорусії - не згадує жертв голодомору?
· Чому
тільки щодо населення України було ухвалено постанову, яка
запровадила вилучення в селян не лише зерна, а всіх без
винятку харчових запасів?
· Чому в розпал голоду 22
січня 1933 року Кремль спеціальною директивою наказав не
допускати виїзду селян із території України й Кубані в інші
райони, а "тих, хто пробрався на північ" негайно
заарештовувати, і, після того, як були виявлені
"контрреволюційні елементи", висилати на місця попереднього
проживання?
· Чому в розпал голодомору, 17 березня 1933
року, було прийнято постанову, згідно з якою вихід із колгоспу
допускався тільки з дозволу адміністрації на основі
організованого набору робочої сили?
· Чому поселенців і
червоноармійців, які заселялися на місце вимерлих селян, влада
забезпечувала харчами, а місцеве населення - ні?
· Чому
Голодомор проводився паралельно з відновленням масштабних
репресій проти культурної еліти України та згортанням
українізації в Україні й на Кубані?
· Чому про Голод у
Поволжі 1921-1922 років у СРСР можна було вільно писати, а про
просту згадку про Голодомор в Україні ще в 1980-х роках можна
було потрапити за ґрати? Чому в розпал Голодомору в Україні
СРСР називав повідомлення про нього у світі "брудними
наклепами" йпродовжував так робити ще десятиліття?
·
Чому під час Голодомору в Україні в 1932-1933 роках СРСР
експортував за кордон мільйони тонн зерна та значні обсяги
інших харчів, чому є маса підтверджень в офіційній біржовій
статистиці?
· Убивство мільйонів українців завдало
значної шкоди економіці СРСР. Найбільш вразливими до голоду є
діти. Вони мали б стати продуктивним населенням і основою
економічної могутності країни. Однак СРСР усе одно пішов на
їхнє вбивство. В українських селах постійно народжувалися
люди, виховані українською мовою в українських традиціях.
Врятувати їх від голодної смерті коштувало б копійки в
порівнянні з тим, що ці люди щороку заробляли для країни.
Однак керівництво СРСР їх не врятувало. Чому?
· Невже в
такій країні, як СРСР, де люди часто боялися говорити пошепки
під ковдрою, могли вмирати від голоду мільйонами протягом
майже двох років без відома й схвалення цього в
Москві?
· Чому іноземні дипломати повідомляли про
приватні заяви радянських керівників про те, що в Україні в
результаті голоду "етнографічний матеріал буде
змінено"?
· Радянський Союз здійснив геноцидні дії у
вигляді виселення проти низки народів Криму й Кавказу. Невже
Сталін більше любив українців?
· Чому свідки розмови
Сталіна за участі Постишева і Косіора, заявляли, як Сталін
похвалив їх за звіти в Москву про кількість померлих від
голоду в Україні і сказав Постишеву: "Ты, Паша, назначен нами
туда в роли главгола (главнокомандующего голодом), и этим
оружием сделаешь там больше, чем Семен конными армиями. Стасик
(Косіор) немного растерялся, а у тебя рука и воля
железные"?
· Чи довіряє Віктор Янукович матеріалам
з`їзду КПРС і самому Генеральному секретареві Комуністичної
партії про те, що Сталін вирішив виселити всіх українців з
України: "Українці уникли цієї долі тому, що їх занадто багато
й нікуди було вислати. А то він (Сталін) і їх би
виселив".
· Ця ідея була реалізована в наказі народного
комісара внутрішніх справ СРСР Берії та заступника народного
комісара оборони СРСР Жукова від 22 червня 1944 року про
виселення всіх українців до Сибіру.
· У своїх спогадах
радянські генерали зізналися в існуванні такого наказу та
готовності його виконати. Про те, що всіх українців збиралися
виселити з України, на ХХ з`їзді КПРС у 1956 році зізнався
генеральний секретар КПРС Хрущов.
· Згідно зі спогадами
американського державного секретаря Стеттініуса, під час
переговорів у Ялті в 1945 році Сталін скаржився на "ненадійне"
становище в Україні, та жалкував, що не ухвалив рішення про
виселення українців до Сибіру.
· Якщо в 1944 році
керівництво СРСР було готове на геноцид українців посеред
війни, то чому вони не могли цього хотіти в 1933?
Якби
президенту була важливіша правда і повага до земляків (якщо не
співвітчизників) за окрик з Москви, то він би дав логічну
відповідь на ці питання.
А найголовнішу відповідь мають
дати собі українці. До таких катастрофічних наслідків призвела
втрата державності у Визвольних змаганнях 1917-1923 рр. І
зараз наміром вступити до Митного союзу, змінивши Конституцію,
„українська” влада в особі Януковича фактично створює
передумову для чергової трагедії. Бо ж ніхто з ідеологів
„руского міра” й не збирається приховувати, що для цього
„міра” український народ є помилкою, яку треба виправити
(викорінити).
Суспільство поділено на тих, хто солідаризується з
жертвами Голодомору й тими, хто його
організував
У заявах щодо Голодомору, так
само як і в інших заявах, котрі стосуються питань історії,
українське керівництво стає однозначно на бік Росії, а не на
бік української національної ідентичності, яка є
постгеноцидною і формується в дуже складних умовах. Це
означає, що для нинішнього керівництва Україна є, по суті,
чужою - з нею поводяться як із засобом для отримання коштів, а
не як із Батьківщиною
Сьогодні слід усідомити, що наше
суспільство поділене не на Схід і Захід, а на тих, хто
солідаризується з жертвами геноциду 1932-1933 років, і тих,
хто з тими, хто організовував і здійснював геноцид. Останніх –
незначна меншість. Але вони добре розставлені.
У Партії
регіонів є багато людей, які тут не народилися і які не мають
родичів в Україні. І звичайно, їм не так близька наша історія.
Але коли ти приходиш на чужу землю, твоя цивілізованість
визначається тим, чи шануєш ти могили цієї країни. Власне,
людська цивілізація почалася з ушанування могил. Так власне
історики та археологи визначають початок людської цивілізації.
До того, як люди почали вшановувати могили, вони були
дикунами.
Судячи з дій влади, не можна виключати, що
поставлено й виконується завдання ліквідації Української
держави, із забезпеченням матеріальної винагороди її
ліквідаторам.
Очевидно, що постгеноцидний характер
України послаблює нашу країну, дає можливість робити з нею те,
що влада робить сьогодні. Може, ще й тому влада не бажає чесно
думати й говорити про Голодомор?
* *
*
Олександр Палій,
історик "УНІАН" www.unian.net/
Янукович вшанував жертв Голодомору і прийшов на
Майдан до підприємців -
27.11.10
На фото:
Президент України Віктор Янукович Президент України Віктор Янукович і
прем'єр-міністр Микола Азаров у суботу в Києві вшанували
пам'ять жертв Голодомору 1932-33 років.
У церемонії
біля Меморіалу пам'яті жертв голодоморів також взяли участь
члени уряду і секретар РНБО Раїса
Богатирьова.
Президент і прем'єр поставили лампадки зі
свічками до одного з монументів і взяли участь у поминальній
молитві.
Одразу після завершення участі у церемонії
вшанування жертв голодоморів глава держави і прем’єр прибули
на Майдан Незалежності.
Наразі вони проводять зустріч з
підприємцями – учасниками акції протесту проти Податкового
кодексу.
Янукович з’ясовує позиції підприємців, щоб
відпрацювати своє рішення відносно Податкового
кодексу.
* *
*
"Газета.ua" http://gazeta.ua/
Чергова перемога акції – в наметове містечко “Місто
Волі” прийшли Азаров з Януковичем (додано відео) -
27.11.10
Близько 11 години в
Наметовому містечку з”явилися Віктор Янукович та Микола
Азаров, які ще тиждень тому робили вигляд, що протестів немає
взагалі.
Жителі “Міста Волі” – учасники наметового
містечка, розмовляли з чиновниками пів-години, і наводили їм
свої аргументи про неприйнятність Податкового Кодексу та про
необхідність накласти на нього вето.
Янукович з
Азаровим стверджували, що відтепер робоча група від уряду
серйозно візьметься за врахування зауважень від протестуючих.
Однак учасники акції протесту заявили, що роботу над
Кодексом потрібно провести в два етапи:
1. Накласти
вето на проголосований у ВР 2. Почати робити
новий.
Янукович заявив, що ймовірність ветування –
велика. Азаров запросив учасників акції на зустріч, що
відбудеться в 14 годину дня.
Зустріч не буде
переговорами, наголошує Національна координаційна рада
підприємців України (НКРПУ). На зустрічі представники від
учасників акції протесту, обрані рішенням ради, в кабінеті
Азарова ще раз висунуть вимогу про неприйнятність цього
Кодексу.
Склад делегації, затвердженої НКРПУ, по
квотному принципу від різних організацій, що входять в Коорд.
раду:
1. Квота підприємців, 2 людини. (Доротич, Продан
або Андрєєв) 2. Асамблея громадських організацій малого та
середнього бізнесу, 2 людини ( Гурник, Панєйотов) 3.
Незалежні профспілки, 2 людини (Волинець, Рой) 4.
Центральний штаб порятунку підприємців України, 1 людина
(Єрьоменко) 5. Громадянський рух Відсіч, 1 людина
(Свистович)
Також, є інформація що на зустріч пішли
Данилюк та Шаповаленко
Дивітись відео:
* *
*
"Місто Волі" - Офіційний сайт
Національної Координаційної ради підприємців України та акції
проти Податкового Кодексу http://mistovoli.org/
Результати зустрічі в Кабміні -
27.11.10
Як ми повідомляли,
сьогодні група представників від учасників акції протесту
ходила на зустріч в Кабмін.
За уточненими даними на
зустрічі з боку протестуючих громадян були: Єременко Ю.,
Попик В., Свистович М., Хоменко М.М, Кущенко Л., Трошина С.,
Шаповаленко Є., Рой В., Волинець М., Продан О. , Доротич С.
І., Панаетов А. В.
На зустрічі не було Азарова, який
під час візиту в наметове містечко дав зрозуміти, що Кабмін
готовий піти на дуже широкі зміни Кодексу. Уряд представляв
міністр фінансів Ярошенко.
На зустрічі делегація від
протестуючих обгрунтовано відповіла на питання представників
Кабміну, чим поганий Кодекс, та висловила свої аргументи з
приводу того, чому Кодекс має бути
ветовано.
Представники Кабміна намагалися оформити це
як пропозиції до змін, однак делегація на це не погодилася, і
ще раз підтвердила, що ветування Кодексу – єдиний прийнятний
для нас результат, і що Податковий Кодекс переробити
неможливо
В протоколі це зазначено, як “Сторони
підтвердили принциповість вимог до Податкового кодексу зі
сторони підприємницьких кіл.”
Представники протестуючих
громадян розуміють, що друга сторона може через механізм
зустрічей просто затягувати час. Тому, на зустрічі, яка пройде
завтра в 14-00 буде складена “дорожня карта”, і на основі
цього Коодинаційна рада прийме рішення, про те, скільки часу
надати владі для ветування (скасування) кодексу – щоб у
противному випадку продовжити нарощувати акції
протесту.
"Місто Волі" - Офіційний сайт
Національної Координаційної ради підприємців України та акції
проти Податкового
Кодексу http://mistovoli.org/
Підприємці не мають наміру проводити акції протесту
проти Податкового кодексу 27-28 листопада на Майдані
Незалежності - 26.11.10
Підприємці не
мають наміру проводити акції протесту проти підписання
Податкового кодексу 27-28 листопада на Майдані Незалежності в
Києві. Про це
Українським Новинам повідомив один з координаторів акції
протесту.
За його словами, у суботу-неділю близько 100
підприємців будуть ночувати в наметовому містечку на Майдані
Незалежності. У свою чергу депутати Верховної Ради будуть
спілкуватися із громадянами у своїх приймальнях, організованих
у наметах цього містечка.
27 листопада підприємці, що
перебувають на Майдані, мають намір приєднатися до
вшановування пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років, а в
понеділок, 29 листопада, - організувати акцію
протесту.
Як повідомляло агентство, рішення про
проведення акції протесту в понеділок було прийнято на нараді
Національної координаційної ради акції 26
листопада.
Раніше підприємці розглядали можливість
провести наступну масову акцію 30 листопада й 6
грудня.
26 листопада голова Верховної Ради Володимир
Литвин підписав і передав на підпис Президентові Віктору
Януковичу прийнятий парламентом Податковий кодекс;
Адміністрація Президента почала його аналіз.
Технології
Цього року представники української
інтелігенції, занепокоєні можливим ігноруванням події владою,
вирішили взяти ініціативу у свої руки та створили громадський
комітет. Саме його представники куруватимуть вже традиційний
сценарій Дня пам’яті - організують живий ланцюг у столиці, а о
16:00 запалять свічку та вшанують пам’ять загиблих хвилиною
мовчання.
Традиційно в останню суботу листопада українці згадують жертв
Голодоморів. З самого ранку пам’ять загиблих вшанували
Президент Віктор Янукович та Прем’єр Микола Азаров.
Керівництво і громадськість Севастополя,
українські військові моряки поклали квіти до меморіальної
дошки жертвам Голодомору 1932-1933 років та взяли участь у
загальнонаціональній хвилині мовчання.
Напередодні відзначення роковин Голодомору 1932-1933
років президент Янукович сенсаційно змінив позицію щодо вступу
України до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном.
"Коли мені ставлять, наприклад, питання, чи зможе Україна
вступити до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану, - це
можливо. Але в нас є процедури, які ми маємо пройти в Україні,
наприклад, (внести) зміни до Конституції, які можливі, і їх
можна вирішити як в парламенті, так і, наприклад, на
всеукраїнському референдумі", - сказав Янукович.
Президент України Віктор Янукович і
прем'єр-міністр Микола Азаров у суботу в Києві вшанували
пам'ять жертв Голодомору 1932-33 років.
Про це
Українським Новинам повідомив один з координаторів акції
протесту.
