 ƒарунки л≥су вм≥й
уз¤ти - 24.10.10
ћ≥й син ¬≥тал≥й знаЇ, ¤к правильно брати
л≥сов≥ дари.
„имало довелос¤ прочитати вс≥л¤ких
дов≥дник≥в та енциклопед≥й про гриби. ”важно вивчав довг≥
реЇстри з класиф≥кац≥Їю на њст≥вн≥, умовно њст≥вн≥ та отруйн≥;
роздивл¤вс¤ ≥люстрац≥њ, часто-густо вельми далек≥ в≥д
ориг≥налу. ≤ завжди залишавс¤ не до решти вдоволений. јдже
збиранн¤ гриб≥в, Ђтихе полюванн¤ї, Ч не просто споживацтво.
÷е, ¤кщо хочете, Ч ц≥лий пласт культури, що передаЇтьс¤ з
покол≥нн¤ в покол≥нн¤. ≤ ¤кщо спадков≥сть ц¤ перериваЇтьс¤,
в≥дновити њњ практично неможливо. ќт ≥ маЇмо тод≥ Ђзнавц≥вї,
котр≥ не вм≥ють одр≥знити печерицю в≥д бл≥доњ поганки, хоч ≥
живуть у зроду-в≥ку грибних кра¤х...
“ож сьогодн≥ хочу
нагадати (а дл¤ багатьох, напевне, й уперше пов≥домити) к≥лька
правил (сказати б Ч запов≥дей!) справжнього
грибника.
√–»Ѕ» не любл¤ть галасу й балачки.
¬важаЇтьс¤ кепським знаком виказати грибне м≥сце Ч б≥льше там
н≥чого путнього не знайдеш. “ому, коли зустр≥нете когось ≥з
повними кошиками, не питайте Ђде?ї, все одно не скажуть
правди.
ƒал≥. ” л≥с≥ важко натрапити на досв≥дченого
грибника. ”с≥ вони пересуваютьс¤ мовчки, нечутно, а з дому
виход¤ть ранесенько, вдосв≥та, щоб н≥кого не зустр≥ти. якщо ви
все ж побачили когось ≥з козубом, то напевне не грибник, а
аматор. √рибник обмине вас так, що й не пом≥тите. —правжн≥й
досв≥дчений грибник знаЇ точно, куди йому йти ≥ де збирати.
√риби ростуть швидко, ≥ завжди њх знаход¤ть перш≥ шукач≥, тому
в л≥с≥ потр≥бно бути з≥ сходом сонц¤...
якщо знайшли
гриб, неодм≥нно забирайте його, н≥коли не м≥тьте, не ставте
позначки поруч, не чекайте, поки п≥дросте, Ч м≥чен≥ гриби не
ростуть! ƒивно, але це факт.
ј оце, либонь,
найголовн≥ше. „имало людей з добрих нам≥р≥в уважаЇ: щоби
зберегти кореневу систему гриба, його треба не виривати, а
зр≥зати, тод≥ н≥бито наступного сезону на цьому ж м≥сц≥ знову
виросте гриб. Ћюди добр≥, це не так! Ќавпаки, р≥жучи н≥жку, ви
нищите м≥цел≥й (грибницю), ≥ ¤кщо дощ≥, то вона вигниваЇ, а
¤кщо спека, то висихаЇ. ƒосв≥д говорить: гриб треба не
в≥др≥зувати, а злегка крутнувши, вирвати з гн≥зда, ≥ лише
пот≥м, перш н≥ж покласти до кошика, очистити брудний одземок.
ѕ≥сл¤ того, ¤к вирвали гриб ≥з земл≥, у грунт≥ залишаЇтьс¤ ще
велика розгалужена м≥крокоренева система г≥ф≥в, ¤ка здатна
самост≥йно розвиватись ≥ плодоносити.
якщо знайшли один
б≥лий гриб, далеко не в≥дходьте, будьте пильн≥: ¤к правило,
десь поблизу мають бути його брати. “а й чимало ≥нших гриб≥в
переважно росте с≥мТ¤ми.
«рештою, правил багато, ≥ у
р≥зних грибник≥в, можливо, вони своњ. я нав≥в лише основн≥,
загальн≥. ѕроте знаю ще одне, точно справедливе: найб≥льший
гриб Ч незнайдений. як ≥ у рибалок: найб≥льша риба Ч
несп≥ймана або та, що з≥йшла з гачка.
≤ Ч насамк≥нець.
якщо нав≥ть ви не знайшли сьогодн≥ трофе¤, не сумуйте. ¬се
одно час не змарновано. јдже ви посп≥лкувалис¤ з природою,
подихали чистим пов≥тр¤м, а в≥дтак поздоров≥шали Ч ≥ ф≥зично,
≥ морально.
* *
*¬асиль Ћјѕ≤….
с.
ирнас≥вка
“ульчинського району ¬≥нницькоњ област≥.
‘ото
автора.
Ђ—≥льськ≥ в≥ст≥ї - √азета захисту ≥нтерес≥в сел¤н
”крањни
www.silskivisti.kiev.ua/
![]() ћарш
незгодних п≥дприЇмц≥в - 22.10.10
 ” четвер близько тис¤ч≥ п≥дприЇмц≥в
прийшли п≥д ст≥ни ¬ерховноњ –ади ”крањни, щоб висловити
протест проти окремих норм проекту ѕодаткового кодексу. ¬они
вважають њх вбивчими дл¤ свого б≥знесу. «окрема
м≥тингувальники виступали проти в≥дмови в≥д спрощеноњ системи
оподаткуванн¤. ѕод≥бн≥ акц≥њ протесту пройшли також в обласних
центрах ”крањни.
"Ќам хочуть накинути петлю на шию
- одекс јзарова ≥ “≥г≥пка ( ј“), за ¤ким необмежен≥ права маЇ
лише податкова, а ми повинн≥ в≥ддати останнЇ", - скаржатьс¤
п≥дприЇмц≥.
ќрган≥затори акц≥њ звернули увагу на те, що
п≥сл¤ прийн¤тт¤ проекту ѕодаткового кодексу з 1 с≥чн¤ 2011
року спрощена система дл¤ юридичних ос≥б скасовуЇтьс¤ взагал≥,
а дл¤ ф≥зичних ос≥б-п≥дприЇмц≥в Їдиний податок
зросте.
“акож п≥дприЇмц≥ зазначили, що скасовуЇтьс¤
можлив≥сть роботи на Їдиному податку дл¤ таких вид≥в
д≥¤льност≥, ¤к реклама, операц≥¤ з нерухомост≥, оптова
торг≥вл¤, торг≥вл¤ дорогоц≥нними металами, охоронна
д≥¤льн≥сть, юридичн≥ ≥ аудиторськ≥ послуги, дек≥лька вид≥в
роздр≥бноњ торг≥вл≥ тощо.
¬ обласних центрах ”крањни -
ƒонецьку, Ћуганську, “ернопол≥, „ерн≥вц¤х - у четвер
п≥дприЇмц≥ також протестували проти ѕодаткового кодексу - п≥д
буд≥вл¤ми облдержадм≥н≥страц≥й.
Ќародний депутат в≥д
Ѕё“ Ќатал≥¤ оролевська п≥дтвердила, що проект ѕодаткового
кодексу передбачаЇ л≥кв≥дац≥ю спрощеноњ системи
оподаткуванн¤.
«а словами депутата, на спрощен≥й
систем≥ сьогодн≥ працюють понад 1 млн. п≥дприЇмц≥в. "якщо у
тому вигл¤д≥, в ¤кому в≥н сьогодн≥ запропонований, буде
прийн¤то ѕодатковий кодекс, то ”крањна втратить понад 200 тис.
робочих м≥сць, а малий б≥знес змушений буде, або п≥ти у т≥нь,
або закритис¤", - зазначила Ќ. оролевська.
«а њњ
словами, ѕодатковий кодекс - "справжн≥й геноцид дл¤ малого ≥
середнього б≥знесу".
¬одночас ѕрем'Їр-м≥н≥стр ћикола
јзаров за¤вив, що п≥сл¤ прийн¤тт¤ ѕодаткового кодексу н≥хто з
п≥дприЇмц≥в не втратить роботу, оск≥льки документ не м≥стить
таких норм.
"ѕодатковий кодекс не м≥стить норм, ¤к≥
передбачали б скороченн¤ чотирьох м≥льйон≥в людей", -
наголосив ѕрем'Їр-м≥н≥стр. ¬≥н зазначив, що "¤кщо щось ≥
скорочуЇтьс¤, то це - ф≥скальний тиск".
" одекс
спр¤мований на те, щоб у нас у крањн≥ податки були нижче, але
щоб ц≥ знижен≥ податки платили вс≥", - за¤вив
ћ.јзаров.
—пробував заспокоњти протестувальник≥в ≥
√олова ¬ерховноњ –ади ¬олодимир Ћитвин. ¬≥н запропонував
п≥дприЇмц¤м вибрати групу представник≥в, ¤к≥ в парламентському
ком≥тет≥ з питань податковоњ ≥ митноњ пол≥тики ознайомилис¤ б
з пропозиц≥¤ми ≥ зм≥нами до проекту ѕодаткового кодексу, "а
також висловили своњ пропозиц≥њ дл¤ того, щоб у процес≥
прийн¤тт¤ р≥шенн¤ ми вийшли на той вар≥ант, ¤кий буде
сприйн¤тий сусп≥льством ≥ знайде п≥дтримку".
ѕ≥д
ст≥нами ¬ерховноњ –ади протестували також ≥ в середу - проти
заборони "секонд-хенду", ¤ка передбачена у ѕодатковому
кодекс≥. Ќа думку ¬≥це-прем'Їр-м≥н≥стра Ѕориса олесн≥кова, цю
заборону введуть з благородною метою - в≥н спри¤тиме розвитку
в≥тчизн¤ноњ легкоњ промисловост≥.
¬одночас глава
парламентського ом≥тету з питань промисловоњ, регул¤торноњ
пол≥тики ≥ п≥дприЇмництва Ќатал≥¤ оролевська вважаЇ, що
проблему "секонд-хенду" потр≥бно розгл¤дати окремо, а не у
контекст≥ в≥дродженн¤ в≥тчизн¤ноњ легкоњ
промисловост≥.
рапку у ѕодатковому кодекс≥ ¬ерховна
–ада збираЇтьс¤ поставити 18 листопада. ѕравда, в≥це-сп≥кер
парламенту ћикола “оменко вважаЇ, що сл≥д зупинити тривалий
процес прийн¤тт¤ ѕодаткового кодексу ≥ подати нарешт≥ у
¬ерховну –аду проект державного бюджету на 2011 р≥к.
«а словами ћ.“оменка, на сьогодн≥шн≥й день в
оч≥куванн≥ ѕодаткового кодексу зриваЇтьс¤ бюджетний процес, ≥
н≥хто не розум≥Ї, ¤ких податк≥в наступного року чекати малому
≥ середньому б≥знесу.
* *
*ЋI√јЅiзнесIнформ
»нформационное
агентство
www.liga.net
![]() «агадка ’атин≥: спалених с≥л тис¤ч≥, але чому
культивували т≥льки одне? - 23.10.10
Ќав≥що створено
культ села ’атинь? ўоб затьмарити ≥ затулити злочин
комун≥стичного режиму в атин≥. ÷е прийом карткових шулер≥в -
перекрутити карту. ћи ставимо питанн¤ про одне, а нам дають
в≥дпов≥дь про щось зовс≥м ≥нше...
”р¤д –ос≥њ
передав документи по атин≥ ур¤ду ѕольщ≥.
ѕроте
комун≥стична парт≥¤ збунтувалас¤: документи фальшив≥.
омун≥сти вимагають знайти винних ≥ суворо њх
покарати.
ѕоки йде розгл¤д, ми звернемос¤ до ≥стор≥њ
питанн¤.
ѕравител≥ –ад¤нського —оюзу р≥шенн¤ шукали
давно. ” 1943 роц≥ н≥мц≥ знайшли ≥ розкопали могили. ¬они
запросили експерт≥в з нейтральних крањн ≥ ком≥с≥ю ѕольського
„ервоного ’реста. ¬исновок експерт≥в був однозначним: трупи
лежать давно, н≥¤к не менше трьох рок≥в. ќтже, це злочин Ќ ¬—.
ѕерша реакц≥¤ ћоскви була просто ≥д≥отською: н≥мц≥ розкопали
стародавн≥ похованн¤. ѕ≥сл¤ цього була безл≥ч ≥нших по¤снень.
ремл≥вськ≥ правител≥ наполегливо шукали радикальне р≥шенн¤
дл¤ проблеми атин≥. ≤ вони його знайшли: ’атинь!
 ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни на
окупованих територ≥¤х, особливо в Ѕ≥лорус≥, йшла справжн¤
громад¤нська в≥йна: нацистськ≥ окупанти коњли незл≥ченн≥
лиход≥йства, народ воював ¤к проти нацист≥в, так ≥ проти
комун≥стичних партизан, комун≥стичн≥ партизани воювали, ¤к
проти нацист≥в, так ≥ проти власного народу. ≥льк≥сть жертв
не п≥ддаЇтьс¤ н≥¤кому обл≥ку. ” Ѕ≥лорус≥ могили минулоњ в≥йни
Ц скр≥зь. ј по л≥сах все ще вал¤ютьс¤ не прибран≥ к≥стки
вбитих. Ѕуло зруйновано дес¤тки й сотн≥ м≥ст, тис¤ч≥
п≥дприЇмств, п≥д≥рвано тис¤ч≥ мост≥в ≥ незл≥ченн≥ к≥лометри
зал≥зниць, спалено, часто разом ≥з жител¤ми, сотн≥ й тис¤ч≥
с≥л.
ѕ≥сл¤ в≥йни п≥дбили п≥дсумки. ≤ раптом у списку
знищених окупантами населених пункт≥в промайнула така красива
назва: ’атинь!
≤ було вир≥шено роздути культ села
’атинь. Ќа це були кинут≥ величезн≥ кошти. –айон знищеного
села був оголошений державним запов≥дником. Ќа м≥сц≥ ’атин≥
був побудований мемор≥альний комплекс площею 26 гектар≥в,
згодом розширений до 50 гектар≥в. √ран≥т поставл¤ла ”крањна,
б≥лий мармур Ц —иб≥р. Ѕуло споруджено гранд≥озн≥ монументи ≥
бронзов≥ статуњ, запалили в≥чний вогонь, в≥дкрили музей, кожн≥
30 секунд дзвон¤ть дзвони. ƒо ’атин≥ почали возити школ¤р≥в ≥
ветеран≥в, там почали складати прис¤гу молод≥ солдати, туди
везли турист≥в з≥ всього св≥ту, на св¤т≥ могили женихи
приводили наречених ≥ тут прис¤галис¤ у в≥рност≥, св¤щеники
творили молитви, помахуючи кадилами.
ѕро ’атинь писали
статт≥ ≥ книги. ѕро ’атинь зн≥мали ф≥льми. ’атинь! ’атинь!
’атинь!
 ¬ершиною прославл¤нн¤ ’атин≥ стала виставка в ћ≥нську
"’л≥бна ≥ кондитерська справа-2010". Ќа виставц≥ був
представлений вес≥льний торт "’атинь". ондитер вил≥пив ≥з
шоколаду центральну статую мемор≥ального комплексу Ц нескорена
людина з трупом хлопчика на руках ≥ щасливу пару молод¤т б≥л¤
п≥дн≥жж¤ обел≥ска. ћайстер шоколадноњ справи ¤вно розраховував
з≥рвати перших приз. “ому що будь-¤ка згадка про ’атинь завжди
заохочувалас¤ за найвищою шкалою. “руп шоколадного хлопчика,
мабуть, сл≥д було з`њсти п≥д час вес≥лл¤.
—≥л на
окупованих територ≥¤х –ад¤нського —оюзу спалено тис¤ч≥. јле
нас примушували пам`¤тати т≥льки одну Ц ’атинь.
якщо ви
сьогодн≥ запитаЇте будь-¤кого рос≥йського школ¤ра про атинь,
то в≥н вам швидко ≥ ч≥тко в≥дпов≥сть: ’атинь? як же, ¤к же.
«наю. ÷е село. Ќ≥мц≥ њњ спалили. јле запитаЇте його: а чи
можеш назвати ≥м`¤ хоч ще одного спаленого н≥мц¤ми
села?
÷ього в≥н зробити не може.
«апитайте
будь-¤ку дорослу рос≥йську людину: назв≥ть села, ¤к≥ спалили
н≥мц≥. ¬она непомильно назве ’атинь ≥... ≤ це все.
ћ≥й
комп`ютер працюЇ на рос≥йських програмах. я пишу " атинь", а
в≥н мен≥ в≥дпов≥даЇ: допущено граматичну помилку, такого слова
немаЇ. ѕитаю: а ¤к треба писати? –озумна машина в≥дпов≥даЇ:
"’атинь".
” "–ад¤нськ≥й в≥йськов≥й енциклопед≥њ" не
згадано про атинь, але Ї статт¤ про
’атинь.
ѕостривайте! јдже це ¬≥йськова енциклопед≥¤.
„ому в н≥й згадано т≥льки одне спалене село, ¤кщо њх спалили
тис¤ч≥? ƒавайте або вс≥ перерахуЇмо, або жодне на йменн¤
згадувати не будемо. „ому велика шана одному селу, ¤кщо њх
було багато? Ќав≥що витрачати грош≥ на зведенн¤ монумент≥в
саме в ’атин≥, а не на м≥сц≥ спаленого села ≤ван≥вки або
ѕетр≥вки? Ќав≥що л≥пити шоколадн≥ трупи саме цього села, але
не сус≥днього?
” народу на це Ї в≥дпов≥дь: Ќј «Ћќƒ≤™¬≤
Ўјѕ ј √ќ–»“№.
“ой, хто скоњв злочин, своњми д≥¤ми видаЇ
себе. Ќав≥що створено культ села ’атинь? ўоб затьмарити ≥
затулити злочин у атин≥. ÷е прийом карткових шулер≥в Ц
перекрутити карту. ћи ставимо питанн¤ про одне, а нам дають
в≥дпов≥дь про щось зовс≥м ≥нше.  якби
польських оф≥цер≥в у атин≥ розстр≥л¤ли н≥мц≥, то нав≥що
рад¤нському кер≥вництву треба було в≥двол≥кати увагу народу
в≥д атин≥, виставл¤ючи натом≥сть ≥ншу трагед≥ю в ’атин≥?
÷≥каво просл≥дкувати в час≥ процес зам≥щенн¤ атин≥
’атинню.
” 1954 роц≥ ¬елика –ад¤нська ≈нциклопед≥¤ на
карт≥ в район≥ ћ≥нська не показуЇ н≥¤коњ ’атин≥.
” 1956
¬елика –ад¤нська ≈нциклопед≥¤ д≥сталас¤ л≥тери "—", на карт≥
—моленськоњ област≥ показана атинь.
” 1969 роц≥
√оловне управл≥нн¤ геодез≥њ ≥ картограф≥њ при –ад≥ ћ≥н≥стр≥в
—–—– видало гранд≥озний "јтлас —–—–". ” цьому дуже докладному
атлас≥ вже немаЇ н≥¤коњ атин≥. ѕравда, ще не з`¤вилас¤ ≥
’атинь.
« 1971 року ’атинь м≥цно займаЇ м≥сце на
картах.
¬итрати на буд≥вництво колосального комплексу в
’атин≥ себе виправдовували. ” 1974 роц≥ ѕрезидент —Ўј –≥чард
Ќ≥ксон п≥д час оф≥ц≥йного в≥зиту в —–—– в≥дв≥дав ’атинь у
повн≥й впевненост≥, що в≥чний вогонь горить на могил≥
польських оф≥цер≥в. Ќ≥хто з рад¤нських оф≥ц≥йних ос≥б не
намагавс¤ вивести високого гост¤ з ц≥Їњ так бажаноњ ремлю
помилки.
” той же самий час низка польських орган≥зац≥й
у Ћондон≥ намагалис¤ пробити дозв≥л на спорудженн¤ скромного
обел≥ска жертвам атин≥. ¬≥дмова влади Ћондона була мотивована
просто й переконливо: нав≥що скромний монумент у Ћондон≥, ¤кщо
Ї гранд≥озний у ’атин≥!
јле впав –ад¤нський —оюз, ≥
де¤к≥ таЇмниц≥ прочинилис¤. ≤ останн≥й президент –ад¤нського
—оюзу √орбачов, ≥ перший президент –ос≥њ ™льцин повн≥стю
визнали провину —тал≥на, комун≥стичноњ парт≥њ ≥ Ќ ¬— у
знищенн≥ польських оф≥цер≥в.
‘едеральна служба безпеки
–ос≥йськоњ ‘едерац≥њ (‘—Ѕ –‘, в д≥воцтв≥ Ц ƒЅ —–—–)
опубл≥кувала зб≥рку документ≥в "ќргани державноњ безпеки —–—–
у ¬елик≥й в≥тчизн¤н≥й в≥йн≥" (ћосква, 1995).
–едакц≥йну
колег≥ю очолив директор ‘—Ѕ генерал-лейтенант —тепашин. ”
склад≥ редакц≥йноњ ком≥с≥њ Ц все тод≥шнЇ кер≥вництво ‘—Ѕ:
генерал-полковники Ѕиков ≥ «ор≥н, в≥це-адм≥рал ƒубров≥н,
генерал-лейтенанти раюшк≥н, “имофЇЇв, —тепанов, равцов,
генерал-майор ћануњльський та ≥нш≥ в≥дпов≥дальн≥
товариш≥.
” зб≥рц≥ документ≥в кр≥м ≥ншого вм≥щено
виписку з протоколу зас≥данн¤ ѕол≥тбюро ÷ омун≥стичноњ
парт≥њ в≥д 5 березн¤ 1940 року (стор. 156).
÷е оф≥ц≥йне
р≥шенн¤ —тал≥на ≥ його п≥дручних про знищенн¤ польських
оф≥цер≥в. Ќа наступн≥й стор≥нц≥ Ц Ќаказ Ќ ¬— є886/Ѕ
начальников≥ управл≥нн¤ у справах в≥йськовополонених ѕ. .
—упруненку про складенн¤ точних списк≥в польських оф≥цер≥в,
¤ких утримують у рад¤нських таборах.
ѕ≥сл¤ цього Ц
допов≥дь голови ƒЅ Ўелеп≥на ћикит≥ ’рущову в≥д 3 березн¤ 1959
року: розстр≥л¤но в атин≥ 4431, в —таробельському табор≥ Ц
3820, в ќсташковському табор≥ Ц 6311, в ≥нших таборах ≥
в`¤зниц¤х Ц 7305.
ѕубл≥кац≥¤ цих документ≥в Ц оф≥ц≥йне
визнанн¤ провини вищим кер≥вництвом рад¤нськоњ таЇмноњ
пол≥ц≥њ. Ќ≥хто з≥ вс≥х названих товариш≥в за так≥ одкровенн¤
не був покараний ≥ не був названий фальсиф≥катором. Ќавпаки,
автори зб≥рки п≥дн¤лис¤ високо. √олова редакц≥йноњ ком≥с≥њ
—.¬.—тепашин став м≥н≥стром юстиц≥њ, пот≥м Ц м≥н≥стром
внутр≥шн≥х справ, дал≥ прем`Їр-м≥н≥стром –ос≥њ.
јле все
зм≥нилос¤. –озсекречен≥ документи знову стали секретними.
ѕравител≥ –ос≥њ за¤вили: раз пол¤ки нас не любл¤ть, ми не
сп≥впрацюватимемо в справ≥ розсл≥дуванн¤ злочину в атин≥ та
≥нших м≥сц¤х масового знищенн¤ полонених оф≥цер≥в.
ƒе
лог≥ка?
якщо пол¤ки вас чомусь не любл¤ть, то навпаки
треба терм≥ново в≥дкрити вс≥ своњ схованки ≥ показати: ми н≥ в
чому не винн≥! јбо навпаки: так, це провина кривавого режиму!
¬и можете нас не любити, але ми н≥чого не приховуЇмо, злочини
стал≥нського режиму засуджуЇмо.
јле все йде пр¤мо
навпаки. ÷ентральна газета ћ≥н≥стерства оборони " расна¤
«везда" (15 кв≥тн¤ 2006) публ≥куЇ статтю про те, що в усьому
винн≥ н≥мц≥, а пол¤ки використовують цей злочин, щоб
"влаштовувати вакханал≥њ на к≥стках власних громад¤н". “ак
пр¤мо ≥ написано: вакханал≥њ на к≥стках власних
громад¤н!
¬ийшла книга ¤когось ћух≥на про те, що атинь
Ц це провокац≥¤ проти –ос≥њ. —тал≥н н≥ в чому не винен. ÷е
злочин √≥тлера, а пол¤ки використовують злочин, щоб дошкулити
ћоскв≥.
≤ ось п≥сл¤ такоњ ≥деолог≥чноњ п≥дготовки 22
травн¤ 2008 √оловна в≥йськова прокуратура в≥дмовилас¤
передавати матер≥али по атин≥ польськ≥й сторон≥.
ќбгрунтуванн¤: б≥льш≥сть ≥з 183 том≥в мають гриф "“аЇмно" ≥
"÷≥лком таЇмно".
ќт ≥ все. ≤ це визнанн¤. ќф≥ц≥йне ≥
остаточне.
ƒавайте на секунду пов≥римо, що пол¤к≥в
розстр≥л¤ли н≥мц≥. ўо ж виходить? «лочин скоЇно с≥м дес¤тк≥в
рок≥в тому. √≥тлер≥вськоњ Ќ≥меччини давно немаЇ. –ад¤нського
—оюзу немаЇ вже два дес¤тки рок≥в. ЌемаЇ ан≥ √естапо, ан≥ ——,
ан≥ Ќ ¬—. јле сучасна демократична –ос≥¤ чомусь збер≥гаЇ
документи про злочини г≥тлер≥вц≥в, ¤к велику державну таЇмницю
–ос≥њ.
як в≥домо, √оловна в≥йськова прокуратура –ос≥њ
укомплектована не найрозумн≥шими людьми. ¬и т≥льки послухайте:
злочин скоњли г≥тлер≥вц≥, але ми про це н≥кому не скажемо, ми
нав≥ки це збережемо п≥д грифом "“аЇмно" ≥ ÷≥лком
таЇмно".
ѕо¤сн≥ть же мен≥, нав≥що обер≥гати секрети
г≥тлер≥вських злочинц≥в ус≥Їю м≥ццю ƒержави
–ос≥йськоњ?
«акон –ос≥њ вимагаЇ в≥дкривати арх≥ви через
30 рок≥в. „ому всупереч законам "злочин г≥тлер≥вц≥в" не можна
розсекретити через 70 рок≥в?
«а¤ва про те, що "злочини
——" розкривати не можна, св≥дчить т≥льки про те, що √оловна
в≥йськова прокуратура укомплектована прихованими г≥тлер≥вц¤ми,
¤к≥, проте, свого нацистського нутра нав≥ть ≥ не приховують.
√оловна в≥йськова прокуратура готова порушувати закони –ос≥њ,
лише б св≥т не д≥знавс¤ про подробиц≥ кривавих злочин≥в
√≥тлера, лише б нав≥ть ≥ через с≥м дес¤тк≥в рок≥в св≥т не
д≥знавс¤ ≥мена фашистських кат≥в. јле ¤кщо так, то вс¤ √оловна
в≥йськова прокуратура повинна давно сид≥ти в
Ћефортов≥.
≤ ¤кщо генеральний прокурор –ос≥њ покриваЇ
п≥длеглих йому в≥йськових прокурор≥в, то ≥ йому м≥сце на
нарах.
√ромад¤ни прокурори, гас≥ть шапки!
јле
все знову зм≥нилос¤. ƒокументи передають ѕольщ≥, але ≤нтернет
вибухнув обуренн¤м: ¤к же можна! ÷е злочин г≥тлер≥вц≥в. я ж
в≥дпов≥даю: а чому документи до цього дн¤ були секретними? ≤
нав≥що атинь затул¤ли ’атинню?
* *
*¬≥ктор
—уворов
”Ќ≤јЌ
www.unian.net/ukr/
 —вободу не
спинити? ≈лементарноЕ -
23.10.10  ÷≥каво, чи перем≥г би ¬≥ктор янукович на
президентських виборах 2010 року, ¤кби в ”крањн≥ не було
свободи слова? Ќавр¤д. ≤ не лише тому, що тод≥шн≥й опозиц≥онер
янукович ≥ його речники буквально жили в телев≥зор≥: про них
говорили, писали ≥ показували не менше, ан≥ж про тод≥шнього
президента, премТЇра ≥ сп≥кера. ѕитанн¤ в ≥ншому: попередн≥
пТ¤ть рок≥в преса, ¤к це ≥ маЇ бути в демократичн≥й крањн≥,
дозвол¤ла соб≥ критику на адресу влади, не оминала будь-¤ких
неприЇмних дл¤ чиновник≥в тем. „вари в демократичному табор≥,
помилки в управл≥нн≥ крањною, кадрова чехарда, попул≥зм ≥
економ≥чн≥ проблеми, про ¤к≥ в≥дкрито говорилос¤ в мед≥а,
стали причиною поразки ёщенка ≥ “имошенко ≥ привели на найвищу
посаду њх давнього опонента. ¬≥льн≥ мед≥а попрацювали на
перемогу януковича набагато ефективн≥ше, ан≥ж ус≥ його
соратники разом уз¤т≥.
«а в≥с≥м м≥с¤ц≥в зм≥нилас¤ не
лише крањна, а й «ћ≤, особливо телебаченн¤. якщо подивитис¤
новини на будь-¤кому украњнському канал≥, то найважлив≥шими
темами в житт≥ сусп≥льства Ї наради ≥ зас≥данн¤, з ¤ких не
вилаз¤ть наш≥ можновладц≥, бо ж усе про крањну дбають; њх
в≥зити, результати ¤ких Ї приголомшливо усп≥шними; њх
≥н≥ц≥ативи, реал≥стичн≥сть ¤ких очевидна апр≥ор≥ ≥ не потребуЇ
альтернативних експертних думок; ≥нспектуванн¤ р≥зних
територ≥й, п≥д час ¤ких кер≥вникам п≥дприЇмств ≥ мерам
м≥льйонних м≥ст роздаютьс¤ прочуханки у стил≥ Ђпомовч, хлопче,
доки пан розмовл¤Її. онтент ≥ картинка на телеканалах стають
до болю схожими Ч одн≥ й т≥ сам≥ теми, цитати ≥ героњ, причому
перел≥к замовчуваних проблем теж сп≥впадаЇ. ћайже нереально
побачити сюжет про протести малого б≥знесу проти ѕодаткового
кодексу, критику Ївропейськими ≥нституц≥¤ми в≥дкотних процес≥в
в ”крањн≥, неадекватне зростанн¤ ц≥н, смерт≥ затриманих у
м≥л≥цейських в≥дд≥лах, зухвал≥ порушенн¤ п≥д час виборчого
процесу, а саме Ч про в≥дмову реЇструвати кандидат≥в в≥д
опозиц≥њ, засилл¤ парт≥й-дв≥йник≥в, а також повноц≥нний
репортаж про розсл≥дуванн¤ справи √онгадзе ≥ можливу
причетн≥сть до нього нин≥шн≥х ≥ вчорашн≥х
можновладц≥в.
« еф≥ру вит≥сн¤ютьс¤ сусп≥льно-пол≥тичн≥
програми ≥ на њх м≥сце приход¤ть численн≥ талант-шоу: вс¤
крањна сп≥ваЇ ≥ танцюЇ! Ќе викликаЇ сумн≥в≥в, що естетичним
смакам нин≥шньоњ владноњ команди найб≥льше до вподоби Їдиний
≥нформац≥йний прост≥р сус≥дньоњ –ос≥њ, де про президента ≥
премТЇра Ч або добре, або дуже добре. ¬ласники ≥ менеджмент
украњнських мед≥а ви¤вилис¤ наст≥льки чутливими до побажань
влади, що от уже й канали, ¤к≥ були флагманом неупередженоњ
журнал≥стики, в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д пол≥тики у веч≥рн≥й прайм ≥
пропонують здивованим гл¤дачам двомовну бел≥берду. ћон≥торинги
незалежних експерт≥в, зокрема ≤нституту мед≥аправа, св≥дчать:
к≥льк≥сть матер≥ал≥в з ознаками замовност≥ ≥ тенденц≥йност≥
стр≥мко зб≥льшуЇтьс¤.
Ђ«акручуванн¤ гайокї викликаЇ
страх ≥ апат≥ю в журнал≥стському середовищ≥, п≥дриваЇ дов≥ру
сусп≥льства до мед≥а ≥, врешт≥-решт, в≥дчутно псуЇ репутац≥ю
януковича на «аход≥. ∆овтень став рекордним за к≥льк≥стю
виданих украњнськ≥й влад≥ Ђжовтих картокї. ѕј–™ в досить
жорстк≥й резолюц≥њ висловила особливе занепокоЇнн¤ в≥дсутн≥стю
прогресу у розсл≥дуванн≥ справи ¬асил¤ лиментьЇва,
зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ достов≥рних пов≥домлень про тиск на
мед≥а, призначенн¤ми, що провокують конфл≥кт ≥нтерес≥в,
виб≥рковим скасуванн¤м л≥ценз≥й на мовленн¤. ќЅ—™ наголошуЇ на
важливост≥ плюрал≥зму в мед≥а. ™вропарламент в проект≥ своЇњ
резолюц≥њ висловлюЇ стурбован≥сть пог≥ршенн¤м ситуац≥њ з
демократ≥Їю. ј в щор≥чному рейтингу свободи слова, ¤кий цього
тижн¤ оприлюднила орган≥зац≥¤ Ђ–епортери без кордон≥вї,
”крањна впала на 42 пункти ≥ пос≥даЇ тепер 131-ше м≥сце Ч
перед ≤ракомЕ
”с≥ ц≥ Ївропейськ≥ ≥нституц≥њ висловили
особливу тривогу щодо бурхливоњ д≥¤льност≥, ¤ку розгорнула —Ѕ”
в полюванн≥ за Ђв≥дьмамиї Ч правозахисниками, ≥сториками ≥
журнал≥стами (до реч≥, пасаж щодо занепокоЇност≥ ѕј–™ д≥¤ми
спецслужби так ≥ не потрапив в еф≥р близьких до голови —лужби
безпеки канал≥в; кажуть, виключно з техн≥чних
причин).
”крањнська влада поки що рефлексуЇ на критику
з-за кордону, але зам≥сть визнанн¤ проблем ≥ роботи над
помилками обрала ≥ншу дивну тактику захисту Ч переконуЇ
сусп≥льство, журнал≥ст≥в ≥ саму себе, що насправд≥ вс≥ ц≥
р≥зк≥ резолюц≥њ писалис¤ шанованими Ївропейськими структурами
не п≥д впливом в≥дв≥дин ”крањни, сп≥лкуванн¤ з представниками
неур¤дових орган≥зац≥й, а п≥д диктовку опозиц≥њ, ¤ка
розТњжджаЇ Ђзакордонамиї ≥ паплюжить крањну. ѕри цьому
можновладц≥ в≥дмовл¤ютьс¤ пом≥чати очевидн≥ реч≥: «ах≥д
наст≥льки втомивс¤ в≥д ”крањни, що однаково критично ставитьс¤
до пол≥тик≥в ус≥х табор≥в, а в≥рить т≥льки тому, що
бачить.
”крањнськ≥ ж мед≥ареал≥њ говор¤ть сам≥ за себе
Ч в крањн≥ знову зникають журнал≥сти, крим≥нальн≥ справи за
фактом перешкоджанн¤ д≥¤льност≥ репортер≥в не в≥дкриваютьс¤
або не доход¤ть до суду (Ївропейц≥ були шокован≥ в≥дмовою
прокуратури розсл≥дувати побитт¤ охороною президента
кореспондента —“Ѕ чи безкарн≥стю ЂЅеркутаї, ¤кий заламував
руки репортеру ЂЌового каналуї). ћед≥йн≥ закони гальмуютьс¤
б≥льш≥стю Ч чого варт≥ лише останн≥ приклади. ÷≥Їњ осен≥
постанова ¬ерховноњ –ади про моратор≥й на перев≥рку мед≥а п≥д
час вибор≥в була проголосована лише за дес¤ть дн≥в до
зак≥нченн¤ кампан≥њ, хоча ран≥ше, за вс≥х режим≥в, приймалас¤
завчасно. Ѕ≥льше того, спочатку ц¤ постанова сто¤ла в пор¤дку
денномуЕ 5 листопада, тобто через тиждень п≥сл¤ зак≥нченн¤
вибор≥в! јбо багатостраждальний закон Ђѕро доступ до публ≥чноњ
≥нформац≥њї, в черговий раз завалений б≥льш≥стю на нин≥шньому
сес≥йному тижн≥.
ѕобоюванн¤ парт≥њ влади зрозум≥л≥ Ч
закон встановлюЇ б≥льш жорсткий контроль сусп≥льства над
силовими структурами ≥ державними установами, змушуЇ
чиновник≥в оперативно ≥ в повному обс¤з≥ в≥дпов≥дати на
≥нформац≥йн≥ запити, в≥дкриваЇ б≥льший доступ до сусп≥льно
важливих тем. Ќин≥шн¤ ж влада не може похвалитис¤ справжньою
в≥дкрит≥стю. ∆урнал≥сти нар≥кають на њњ непубл≥чн≥сть,
неможлив≥сть вчасно отримати ≥нформац≥ю, поставити гостре
запитанн¤ першим особам, домогтис¤ оперативноњ в≥дпов≥д≥ на
запит.
янукович за в≥с≥м м≥с¤ц≥в правл≥нн¤ мав Їдину
повноц≥нну велику прес-конференц≥ю дл¤ журнал≥ст≥в, а так
в≥ддаЇ перевагу в≥дформатованим телев≥з≥йним ≥нтервТю чи
сп≥лкуванню з вузьким колом кореспондент≥в президентського
пулу. ¬ажко зрозум≥ти, чому оточенн¤ президента так обер≥гаЇ
свого шефа в≥д Ђ неперев≥ренихї журнал≥ст≥в, адже в опозиц≥њ
в≥н мав набагато активн≥ший д≥алог з мед≥а, бував у студ≥¤х
ток-шоу ≥ нормально Ђтримав ударї. „и потр≥бна «ал≥зному
√осподарю така ведмежа послуга, ¤ка викликаЇ дедал≥ б≥льше
незадоволенн¤ серед репортер≥в та ¤ку пом≥чаЇ ≥ звичайний
гл¤дач.
якщо говорити про ур¤д, то кореспонденти мають
рац≥ю, коли скаржатьс¤, що з ними сп≥лкуютьс¤ два
в≥це-премТЇри ≥ два м≥н≥стри, ¤ких не страшно показувати
люд¤м. Ќу ≥, звичайно, сам ћикола янович, ¤кого вже не страшно
показувати, бо вс≥ вже звикли. ≤нш≥ м≥н≥стри залишаютьс¤
непубл≥чними. ћожливо, тому, що коли заговор¤ть, то розв≥ютьс¤
останн≥ ≥люз≥њ про команду м≥цних
профес≥онал≥вЕ
ѕрезидент не втомлюЇтьс¤ повторювати, що
немаЇ жодного доведеного випадку цензури. Ќу, справд≥, не буде
ж власник каналу св≥дчити сам проти себе. ј наш≥ правоохоронн≥
органи не дуже налаштован≥ щось под≥бне доводити. як голова
тимчасовоњ сл≥дчоњ ком≥с≥њ з питань розсл≥дуванн¤ факт≥в
цензури, ¤ з колегами п≥дготувала б≥льш ¤к 20 запит≥в до
√енеральноњ прокуратури за скаргами журнал≥ст≥в, особливо
рег≥ональних видань, на тиск ≥з боку м≥сцевоњ влади. “ак от,
на б≥льш≥сть лист≥в ми отримали стандартну в≥дпов≥дь Ч факти
не п≥дтвердилис¤, п≥д час перев≥рки зТ¤сувалос¤, що н≥хто на
редактор≥в за критичн≥ статт≥ не тиснув, техн≥ку в редакц≥¤х
нело¤льних газет м≥сцева влада в≥дбираЇ законно, бо ж то
власн≥сть м≥ськ- чи райрад, а не сиротинц≥в Ч журнал≥стських
колектив≥в, ¤к≥ за роки роботи ≥ на фотоапарат чи компТютер не
заробили. √енеральна прокуратура не обт¤жуЇтьс¤ питанн¤м, чи
не тиснули на редактор≥в цих маленьких редакц≥й м≥сцев≥
кн¤зьки з вимогою в≥дмовитис¤ в≥д скарг, попередн≥х за¤в;
н≥кого не дивуЇ, що журнал≥сти, ховаючи оч≥, зм≥нюють позиц≥ю
щодо д≥й влади. ћи маЇмо вже к≥лька неоф≥ц≥йних св≥дчень
рег≥ональних колег, в ¤ких почалис¤ ще б≥льш≥ проблеми п≥сл¤
зверненн¤ до “— , ≥ вони просто бо¤тьс¤. Ќелегко бути
захисником свободи слова у маленькому пров≥нц≥йному м≥стечку,
тим б≥льше, коли президент говорить, що цензури в нас
немаЇ.
ћожливо, ¬≥ктор ‘едорович просто дивитьс¤ ≥нш≥
канали чи вкладаЇ ≥нше значенн¤ в пон¤тт¤ свободи слова? јдже
останн≥ соц≥олог≥чн≥ опитуванн¤ центру –азумкова, ≥нших
авторитетних ≥нститут≥в св≥дчать: б≥льше половини украњнц≥в
вважають, що в ”крањн≥ впроваджуЇтьс¤ пол≥тична цензура.
√ромад¤ни усв≥домлюють, що найб≥льш п≥дконтрольними Ї
Ђблакитн≥ екраниї, ≥ починають Ђйтиї в ≤нтернет, до ¤кого
влада поки що не добралас¤. јле це Ч поки що. ¬раховуючи њњ
бурхливу д≥¤льн≥сть щодо приборканн¤ ≥нформац≥йного простору,
≥ в ц≥й царин≥ можна оч≥кувати, що п≥д гаслами впор¤дкуванн¤ ≥
л≥цензуванн¤ зд≥йснюватимутьс¤ зачистка ≥ тиск. ѕринаймн≥ так≥
побоюванн¤ ≥нтернет-сп≥льнота висловлюЇ в контекст≥ де¤ких
нин≥шн≥х законодавчих ≥н≥ц≥атив.
ѕопередн¤ влада так
само не спромоглас¤ сформулювати державну стратег≥ю в
≥нформац≥йному простор≥. ¬ажлив≥сть проблеми ≥ виклики, що
сто¤ть перед ≥нформац≥йно оголеною державою, начебто
усв≥домлювали вс≥, нав≥ть спец≥альне зас≥данн¤ –ЌЅќ було цьому
присв¤чене, але сформулювати ≥ реал≥зувати ц≥л≥сну державну
програму так ≥ не вдалос¤. Ќин≥шн¤ влада повторюЇ помилки
попередник≥в, необачливо звол≥каЇ ≥з виробленн¤м стратег≥њ,
зациклюючись на тактиц≥ приборканн¤ мед≥а.
ƒо усп≥х≥в у
царин≥ свободи слова команда президента в≥дносить розробку
закону про сусп≥льне телебаченн¤. Ѕезумовно, це дуже добре, що
глава держави виступаЇ за його створенн¤. ќпозиц≥¤
голосуватиме за цей законопроект (шкода т≥льки, що парт≥¤
януковича вже к≥лька раз≥в провалювала голосуванн¤ по
альтернативному закону про сусп≥льне телебаченн¤). ƒос≥
депутати не отримали тексту президентськоњ ≥н≥ц≥ативи, ≥ важко
анал≥зувати, ¤ку форму управл≥нн¤, ф≥нансуванн¤ ≥ гарант≥й
незалежного мовленн¤ матиме сусп≥льне телебаченн¤. јле Ї
велик≥ застороги п≥дм≥ни пон¤ть, коли будуть просто перебит≥
вив≥ски на ”“-1, без зм≥ни сут≥. ÷ього тижн¤ св≥ту було ¤влено
нову нагл¤дову раду Ќ“ ”, затверджену абм≥ном. якщо це
прообраз майбутньоњ нагл¤довоњ ради —ус“Ѕ, то в≥н досить
промовистий. ќтже, до ради державного телеканалу, що ≥снуЇ на
грош≥ платник≥в податк≥в, ув≥йшли аж три чиновники в≥д
ƒержтелерад≥о, представники м≥н≥стерств, адм≥н≥страц≥њ
президента ≥ немаЇ жодного представника парламенту,
мед≥аюриста, профес≥онала в сфер≥ мед≥аменеджменту,
авторитетних мед≥йних неур¤дових орган≥зац≥й.
«а таким
самим принципом сформовано ≥ нагл¤дов≥ ради ”крањнського рад≥о
та Ђ”кр≥нформуї, вперше парламент повн≥стю виключений з
процесу громадського контролю за д≥¤льност≥ державних «ћ≤. ѕро
хрестомат≥йний уже приклад призначенн¤ Ќацради, куди
працевлаштували спец≥ал≥ст≥в з нерухомост≥ ≥ переробки см≥тт¤,
повторюватис¤ не буду. ƒо реч≥, одне м≥сце в Ќацрад≥ за квотою
президента й дос≥ вакантне, ≥, на жаль, ¬≥ктор ‘едорович не
посп≥шаЇ дослухатис¤ до мед≥а-середовища ≥ призначити туди
незаангажованого профес≥онала.
Ќесправедливо не згадати
про п≥дписану цього тижн¤ угоду м≥ж Ќ“ ” ≥ Ђ™вроньюзї про
старт украњнськоњ верс≥њ каналу, що, без сумн≥ву, Ї хорошою
новиною в≥д нин≥шньоњ влади. Ўкода, що попередн≥ ур¤ди (а
переговори про проект розпочали ще “арас —тецьк≥в ≥ јндр≥й
Ўевченко, коли керували ”“-1) не знайшли можливост≥ п≥дтримати
цей д≥йсно важливий ≥ амб≥тний проект. ѕравда, провина за це
лежить ≥ на ѕарт≥њ рег≥он≥в, ¤ка м≥с¤ц¤ми блокувала роботу
парламенту, не даючи прийн¤ти бюджет-2009, в ¤кому закладалос¤
ф≥нансуванн¤ украњнськоњ верс≥њ Ђ™вроньюзуї. ’очетьс¤, аби цей
важливий дл¤ ≥м≥джу ”крањни телеканал будувавс¤ за
Ївропейськими принципами ≥нформ“Ѕ ≥ не став клоном свого
рос≥йського брата. ј передумови до того Ї: куратором проекту
призначено в≥це-президента Ќ“ ” ¬ал≥да јрфуша, ¤кий з
абсолютною безкарн≥стю рекламуЇ позиц≥ю, що державн≥ мовники
повинн≥ говорити про владу лише позитивно. ÷≥каво, чи м≥г би
стати кер≥вником арабського чи рос≥йського Ђ™вроньюзуї
менеджер, ¤кий не знаЇ державноњ мови, не волод≥Ї нав≥ть њњ
азами? ѕитанн¤ риторичне. јле в ”крањн≥ це Ч
реальн≥стьЕ
ажуть, янукович збираЇтьс¤ ще раз
перемогти на президентських виборах 2015 року. „и це можливо в
крањн≥, де не буде свободи слова? √адаю Ч н≥. Ѕо ж влада у
в≥дформатован≥й ≥ в≥дцензурован≥й ”крањн≥ 2004 року вибори з
тр≥ском ≥ ганьбою програла. ≤ ¬≥ктору ‘едоровичу ще довго
довелос¤ в≥дб≥лювати свою репутац≥ю за Ђтемникиї, впроваджен≥
д≥йсно не ним.
* *
*јвтор: ≤рина √≈–јў≈Ќ ќ (народний депутат
”крањни) ,
Ђƒзеркала тижн¤ї
www.dt.ua
ќлег “¤гнибок:
«араз починаЇ формуватись революц≥йна ситуац≥¤ -
21.10.10
 Ћ≥дер "—вободи" Ц про нещир≥сть влади та опозиц≥њ,
мр≥њ щодо власноњ фракц≥њ в парламент≥ та стосунки з
"Ѕатьк≥вщиною".
ѕерш≥ м≥с¤ц≥ президентства ¬≥ктора
януковича позначилис¤ зростанн¤м рейтинг≥в праворадикальноњ ¬ќ
"—вобода" Ц колись марг≥нальноњ зах≥дноукрањнськоњ парт≥њ, ¤ка
зараз всерйоз претендуЇ на контроль над м≥сцевими радами на
заход≥ ”крањни. "—вобода" разом з "Ѕатьк≥вщиною" Ї головними
учасниками ом≥тету захисту ”крањни Ц орган≥зац≥њ, покликаноњ
обТЇднати пол≥тсили, опозиц≥йн≥ до д≥ючоњ влади. ѕопри
регул¤рне проведенн¤ сп≥льних акц≥й, "—вобода" з
"Ѕатьк≥вщиною" не втомлюютьс¤ критикувати одна одну, чому
спри¤Ї ≥ суттЇвий ухил ёл≥њ “имошенко вправо Ц на традиц≥йне
електорально-≥деолог≥чне поле "—вободи". ¬одночас риторика
"свобод≥вц≥в" стаЇ дедал≥ радикальн≥шою Ц вони в≥дкрито
закликають до революц≥њ ≥ планують через перемогу на виборах
31 жовтн¤ почати св≥й "пох≥д на ињв".
ќлеже
ярославовичу, нав≥що "—вобода" використовуЇ наст≥льки
радикальну риторику: "в≥йна, вороги, революц≥¤" тощо? ¬ам не
здаЇтьс¤, що украњнц≥ вже втомились боротис¤ ≥ хочуть пожити
спок≥йно?
ƒумаю, що громад¤ни ”крањни втомились в≥д
так званоњ пол≥ткоректност≥ та толерантност≥. Ќ≥¤коњ боротьби
ж не було, було легке протисто¤нн¤ п≥д час ѕомаранчевоњ
революц≥њ. ¬лада, ¤ка прийшла в руки цьому, ¤к ви¤вилос¤,
крим≥нально-ол≥гарх≥чному клану помаранчевих ≥
б≥ло-сердечкових, д≥сталас¤ њм занадто просто. ¬они не змогли
оц≥нити внеску украњнськоњ громади в њхню можлив≥сть керувати
державою.
ј наша риторика в≥дпов≥даЇ реал≥¤м цього
часу, ми говоримо так, ¤к говор¤ть прост≥ люди на вулиц¤х.
Ћюди потребують таких пол≥тик≥в, ¤ким можна пов≥рити, тих, ¤к≥
мають моральне право говорити правду. Ќаша риторика Ц
адекватна в≥дпов≥дь на д≥њ нин≥шньоњ окупац≥йноњ
адм≥н≥страц≥њ.
«аклики до революц≥њ Ц це
передвиборна риторика? ”точн≥ть, до ¤коњ саме революц≥њ ви
закликаЇте, хто маЇ бути њњ руш≥йними силами, буде вона
кровною чи безкровною тощо.
я хочу нагадати, що про
третю революц≥ю Ц соц≥ально-нац≥ональну Ц ми говоримо вже
давно. ћи говорили, що перша революц≥¤ Ц нац≥онально-визвольна
Ц була на початку 90-х рок≥в минулого стол≥тт¤. ¬она ви¤вилас¤
програшною, тому що не в≥дбулос¤ люстрац≥њ, не в≥дбулос¤
докор≥нного очищенн¤ влади. ƒруга революц≥¤ Ц ѕомаранчева Ц
ви¤вилас¤ зрадженою. √оворили одне, люди п≥дтримували одн≥
≥дењ, а т≥, хто прийшов до влади, почали д≥¤ти зовс≥м ≥ншим
чином. ќдразу п≥сл¤ ѕомаранчевоњ революц≥њ ми почали говорити
про третю революц≥ю Ц соц≥ально-нац≥ональну Ц за нац≥ональну
справедлив≥сть та соц≥альну сол≥дарн≥сть.
ќск≥льки
зараз сусп≥льство вже не хоче терп≥ти, починаЇ формуватись
революц≥йна ситуац≥¤. «розум≥ло, що риторика пол≥тичних сил
зараз мусить бути не просто анал≥тичною, а
м≥тингово-конкретною.
Ћише реальна революц≥¤ може
зм≥нити систему владу в наш≥й держав≥, забезпечити проведенн¤
люстрац≥њ, зупинити узурпац≥ю влади.
"–еальна
революц≥¤" Ц це що? «ахопленн¤ "вокзалу, телеграфу ≥
поштамту"?
÷е можуть бути мирн≥ методи, методи
парламентськоњ боротьби, але вони ефективн≥ до певного часу.
ћи не виключаЇмо, що можуть бути ≥ б≥льш жорстк≥ вуличн≥
методи революц≥йноњ боротьби. јле ми не Ї прихильникам
кровопролитт¤, ми не Ї прихильниками громад¤нськоњ
в≥йни.
“ому зрозум≥ло, що на першому етап≥, а хочетьс¤,
щоб в≥н залишивс¤ ≥ Їдиним, ми ставимо завданн¤ зм≥нити
систему влади шл¤хом парламентського протисто¤нн¤. ј надал≥ Ц
зм≥нити й правове поле держави.
ќднак ми не виключаЇмо,
що можуть бути й ≥нш≥ методи, треба бути готовими до того, що
цю владу не побореш так легко.
ј боротьба проти
влади варта цих "≥нших метод≥в", пролитоњ
кров≥?
Ѕоротьба не проти влади, а боротьба за
украњнськ≥ ≥деали. «вичайно ж, вона того варта.
”
найближч≥й перспектив≥ б≥льш доц≥льними вам видаютьс¤
парламентськ≥ чи позапарламентськ≥ форми
боротьби?
Ќа це запитанн¤ ми зможемо в≥дпов≥сти за
два тижн≥, коли в≥дбудутьс¤ м≥сцев≥ вибори. якщо, ¤к ми
передбачаЇмо, будуть надвелик≥ фальсиф≥кац≥њ, то треба буде
подумувати про реальну вуличну боротьбу з ц≥Їю владою. якщо ж
вдастьс¤ провести значну частину наших представник≥в у м≥сцев≥
органи влади ≥ отримати контроль над органами м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ в де¤ких рег≥онах, то ми будемо включати так
зван≥ парламентськ≥ методи боротьби.
як ви плануЇте
реал≥зовувати озвучений план "захопленн¤ иЇва" через органи
м≥сцевого самовр¤дуванн¤?
™ багато способ≥в. ÷е
оп≥р орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ незаконним д≥¤м
центральноњ влади, це кадрова пол≥тика, це контроль, це тиск
на центральну владу. якщо цей тиск буде реальним, на нього не
можна буде не зважати.
Ќа сьогодн≥шн≥й день пТ¤тнадц¤ть
обласних рад мають б≥льш≥сть ≥з представник≥в так званих
опозиц≥йних сил Ц Ѕё“, "Ќашоњ ”крањни" тощо. якби вони кожного
разу ухвалювали протестн≥ р≥шенн¤, наприклад, щодо
необірунтованого п≥дн¤тт¤ ц≥н на комунальн≥ послуги Ц то влада
вимушена була би реагувати на це. ј ¤кби влада не реагувала,
то насл≥дком було би висловленн¤ недов≥ри головам обласних
адм≥н≥страц≥й. якби янукович кожного дн¤ отримував недов≥ру
головам обласних адм≥н≥страц≥й, ¤ких в≥н призначаЇ, то в≥н
почав би розум≥ти, що, ухвалюючи будьЦ¤к≥ р≥шенн¤, в≥н не може
нехтувати позиц≥Їю тих м≥сцевих рад. ј зараз вс≥ т≥
пТ¤тнадц¤ть м≥сцевих рад, окр≥м “ерноп≥льськоњ, мовчать. ј
чому мовчать? Ѕо вони пристосуванц≥ ≥ вже домовились з
"рег≥оналами"!
якщо янукович почне зд≥йснювати свою
об≥ц¤нку щодо розширенн¤ прав м≥сцевого самовр¤дуванн¤, ви
будете його в цьому п≥дтримувати?
ћи взагал≥ не
в≥римо, що янукович та його команда будь-що можуть робити,
виход¤чи з≥ шл¤хетних нац≥ональних м≥ркувань.
ј в
команд≥ януковича чи загалом у ѕарт≥њ рег≥он≥в зовс≥м немаЇ
таких людей, ¤ких ви вважаЇте адекватними, ≥ з ¤кими ви могли
би сп≥впрацювати?
ƒе¤к≥ представники ѕарт≥њ
рег≥он≥в, насамперед в «ах≥дн≥й ”крањн≥, щоб сподобатись
виборц¤м, голосують у м≥сцевих радах за наданн¤ пенс≥й
ветеранам ќ”ЌЦ”ѕј, виступають проти “абачника ¤к украњнофоба,
покладають кв≥ти до памТ¤тника Ѕандер≥ тощо. јле ж ми
розум≥Їмо, що це все лише лицем≥рство. Ќе можна на сход≥
держави казати й робити одне, а на заход≥ зовс≥м
протилежне.
якщо ти Ї членом ¤коњсь парт≥њ, ти несеш
в≥дпов≥дальн≥сть за д≥њ вс≥Їњ парт≥њ. якщо тоб≥ не подобаютьс¤
д≥њ своЇњ парт≥њ, то ти або з нењ виходиш, або переконуЇш
однопарт≥йц≥в, ≥ парт≥¤ рухаЇтьс¤ зг≥дно з твоњми принципами.
ќтже, жодних ≥люз≥й щодо цих передвиборних загравань з боку
"рег≥онал≥в" ми не маЇмо.
„ому опозиц≥йн≥ сили,
провод¤чи сп≥льн≥ акц≥њ, продовжують "кусати" одна одну Ц
насамперед це стосуЇтьс¤ "—вободи" ≥
"Ѕатьк≥вщини"?
якщо ми бачимо в≥дверту нещир≥сть чи
неправильн≥ д≥њ з боку т≥Їњ ж "Ѕатьк≥вщини" Ц ми що, маЇмо
мовчати?.. “е, що ми координуЇмо своњ д≥њ з ≥ншими пол≥тичними
силами в боротьб≥ проти режиму януковича, не означаЇ, що ми не
можемо њх критикувати. ’≥ба ми мусимо мовчати, коли Ѕё“ у
’арков≥ висловлюЇ п≥дтримку кандидатам в обласну раду по
мажоритарних округах в≥д Ќатал≥њ ¬≥тренко? ’≥ба ми мусимо
мовчати, коли Ѕё“ на м≥ського голову ѕолтави п≥дтримуЇ д≥ючого
мера ћатковського, ¤кий зр≥зав б≥лборди з ћазепою, наказував
вилучати з об≥гу дес¤тигривнев≥ купюри, щоб не образити
"русск≥х братьЇв", заборон¤в украњнський славень тощо. „им
ол≥гархи ≥ украњнофоби в Ѕё“ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ол≥гарх≥в та
украњнофоб≥в з ѕарт≥њ рег≥он≥в?.. „и ми не маЇмо критикувати
яценюка, коли в≥н на посаду мера ќдеси п≥дтримуЇ д≥ючого
м≥ського голову √урв≥ца Ц того √урв≥ца, ¤кий встановлював
памТ¤тники атерин≥ ƒруг≥й? ≤ таких приклад≥в
чимало.
"Ѕатьк≥вщина" критикуЇ ≥ звинувачуЇ нас значно
част≥ше, ≥, що найголовн≥ше, ц≥лком
бездоказово.
якщо "—вобода" потрапить в парламент,
њњ фракц≥¤, вочевидь, буде невеликою. ўо може зробити в –ад≥
фракц≥¤ в два-три дес¤тки депутат≥в? ¬и не думаЇте, що своЇю
на¤вн≥стю в парламент≥ ви дасте "рег≥оналам" змогу л¤кати вами
њх електорат перед виборами, здобуваючи певн≥
бонуси?
ќзвучена вами теза запущена бют≥вськими
пол≥ттехнологами, щоб переконати людей не голосувати за
"—вободу". Ќ≥бито критика "—вободою" ѕарт≥њ рег≥он≥в
призводить до зростанн¤ рейтингу януковича. јле це все
неправда.
ƒавайте думати лог≥чно. ’то зараз януковичу
виг≥дн≥ший Ц така пол≥тична сила, ¤к "—вобода", ¤ка, нав≥ть
маючи невелику фракц≥ю, прийде в парламент ≥ вс≥м њм там шињ
поскручуЇ, чи така опозиц≥¤, ¤к Ѕё“ чи "Ќаша ”крањна", ¤к≥ њм
наплодили купу "тушок", завд¤ки ¤ким ≥ вдалос¤ посилити владу
януковича, Ц бо без "тушок" не було би абм≥ну јзарова, не
було би закону про м≥сцев≥ вибори тощо.
ўо ви маЇте
на уваз≥ п≥д "шињ поскручуЇ"?
Ќаша фракц≥¤ зможе
з≥рвати будь-¤ке зас≥данн¤. «агалом, з≥рвати будь-¤ке
зас≥данн¤ може будь-¤кий депутат самост≥йно, ¤ не буду
уточнювати, ¤к саме.
«гадайте ¬Т¤чеслава „орновола Ц
його невелика фракц≥¤ "Ќародноњ ради" була значно меншою в≥д
фракц≥њ комун≥ст≥в. ≤ ¤кщо треба було, вони йшли, вони рвали
м≥крофони тощо Ц а зараз це можна робити ≥ншими методами. јле
д≥Їва ≥ дисципл≥нована фракц≥¤ нац≥онал≥ст≥в зможе щонайменше
давати правдиву ≥нформац≥ю про те, що насправд≥ робитьс¤ в
парламент≥. Ќав≥ть факт оприлюдненн¤ того, що робитьс¤ за
кул≥сами –ади, м≥г би бути певною проф≥лактикою
ситуац≥њ.
„и готова "—вобода" заради просуванн¤ на
сх≥д ”крањни певним чином модиф≥кувати свою
≥деолог≥ю?
«вичайно, залежно в≥д зм≥н пол≥тичноњ
ситуац≥њ ми коригуЇмо певн≥ програмов≥ позиц≥њ, але вони не
повинн≥ йти врозр≥з з принциповими ≥деолог≥чними
переконанн¤ми. Ѕо ¤кщо ми заради пол≥тичноњ конТюнктури будемо
зм≥нювати своњ пол≥тичн≥ позиц≥њ, то не матимемо жодних
перспектив ан≥ на сход≥, ан≥ на заход≥.
ƒо того ж,
≥деолог≥¤ украњнського нац≥онал≥зму народилась не на заход≥
”крањни, а ¤краз на сход≥ Ц згадаймо ћ≥хновського, ƒонцова,
—ц≥борського та ≥нших.
јле вам не здаЇтьс¤, що
ментальна матриц¤ сх≥дних украњнц≥в принципово в≥дм≥нна в≥д
зах≥дних, ≥ ви не зможете њњ зм≥нити?
÷е нав≥ть не
ментальна матриц¤, це вплив р≥зного окупанта Ц ¤кщо «ах≥дна
”крањна була п≥д польським, австр≥йським, угорським,
румунським окупантом, то сх≥дна Ц п≥д рос≥йським. √еноцид ≥
репрес≥њ, ¤к≥ там в≥дбувалис¤, сформували певний страх, ¤кий
передававс¤ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤. «вичайно, потр≥бно
працювати, ≥ там нам непросто працювати, але ¤кщо ти
переконаЇш мешканц¤ ¬еликоњ ”крањни, в≥н вже н≥коли не
зрадить. ≤ ми думаЇмо, що нова украњнська революц≥¤ ¤краз на
¬елик≥й ”крањн≥ ≥ зародитьс¤.
* *
*≤нтервТю вз¤в ћ≥лан ЋЇл≥ч,
"√лавред".
http://ua.glavred.info/
‘альшива
ЂЅатьк≥вщинаї - 21.10.10
 ƒо м≥сцевих рад Ћьв≥вщини намагаютьс¤
потрапити перекинчики та шахрањ
Ќ≥чого
сп≥льного
” бюлетен¤х, ¤к≥ видаватимуть 31жовтн¤ на
виборчих д≥льниц¤х Ћьв≥вщини, буде й слово ЂЅатьк≥вщинаї. јле
цього разу воно не маЇ н≥чого сп≥льного з парт≥Їю, очолюваною
ёл≥Їю “имошенко. Ќавпаки Ч до њњ виборчих списк≥в потрапили
т≥, кого вже з нењ виключили, бо ц≥ люди перейшли на б≥к
влади. Ќатом≥сть, справжн¤ ЂЅатьк≥вщинаї Ђне братиме участ≥ у
виборах до Ћьв≥вськоњ м≥ськради та Ћьв≥вськоњ
облрадиї.
„≥тко та недвозначно вказано й причину такого
р≥шенн¤: Ђ“ервиборчком в обох випадках зареЇстрував фальшив≥
списки, сформован≥ та п≥дписан≥ членом провладноњ коал≥ц≥њ в
парламент≥ ≤ваном ƒеньковичемї. ј п≥д час 10-го зТњзду
справжньоњ ЂЅатьк≥вщиниї “имошенко озвучила таке звинуваченн¤:
Ђ¬лада захопила наш≥ осередки й висунула фальшивих кандидат≥в
в≥д наших осередк≥вї. ≤ по¤снила: Ђ” наших р¤дах опинилис¤
люди, дл¤ ¤ких парт≥¤ стала способом дос¤гненн¤ др≥бТ¤зкових
матер≥альних ≥нтерес≥в. „астина депутат≥в Ч маленька частина Ч
п≥шла на панельї.
“а й ран≥ше, на прес-конференц≥њ у
Ћьвов≥ 28 вересн¤, “имошенко обурювалас¤: Ђ‘≥ктивна парт≥¤
ЂЅатьк≥вщинаї штучно створюЇтьс¤ ѕарт≥Їю реі≥он≥в, ¤ка
реЇструЇ своњх парт≥йц≥в п≥д њњ ≥менем. Ќа ЂЅатьк≥вщин≥ї
пробують провести експеримент, щоби пот≥м будувати
однопарт≥йну системуї.
ј на партконференц≥њ кињвськоњ
ЂЅатьк≥вщиниї њњ л≥дер запитувала: Ђƒо чого треба опуститис¤,
щобир призначати ставленик≥в ѕарт≥њ реі≥он≥в на осередки чужоњ
парт≥њ, причому головного конкурента? „ому своњ пол≥тичн≥
перемоги треба робити таким шахрайством ≥
фальшивками?ї
Ћьв≥вщина Ч перед колосальною
ганьбою
як запевнив п≥д час прес-конференц≥њ 16 жовтн¤
соратник ёл≥њ “имошенко, народний депутат в≥д фракц≥њ Ѕё“
¬олодимир явор≥вський, Ђ25-го, 26-го чи 27-го вона прињде до
Ћьвова, щоб особисто переконати своњх виборц≥в у цьому м≥ст≥,
що в бюлетен¤х - фальшива ЂЅатьк≥вщинаї. Ќатом≥сть, в≥д себе
в≥н попередив: ЂЋьв≥вщина стоњть перед колосальною ганьбою,
¤ку вона може вз¤ти на себе. ћи будемо робити все можливо, щоб
зареЇструвати-таки ЂЅатьк≥вщинуї, але ¤ мало в це в≥рю. якщо
нам усе ж не вдастьс¤ зареЇструвати ЂЅатьк≥вщинуї, то ми
будемо по¤снювати льв≥вТ¤нам, що п≥д списками ц≥Їњ парт≥њ
можуть пройти люди страшн≥ш≥, н≥ж Ђреі≥оналиї. Ѕо Ђреі≥оналиї
ще мають ¤кусь свою ≥деолог≥ю, а то прийдуть перевертн≥, люди,
св≥дом≥ того, що вони брешуть ≥ йдуть п≥д чужою маскою. ¬они
страшн≥ дл¤ м≥ськоњ й обласноњ рад. Ѕагато украњнц≥в не знаЇ,
що у виборчих списках може бути Ђне таї ЂЅатьк≥вщинаї. Ќав≥ть
¤кщо б нам удалос¤ зареЇструвати справжню ЂЅатьк≥вщинуї, то в
головах багатьох виборц≥в уже в≥дбудетьс¤ роздвоЇнн¤. Ѕо 50 %
льв≥вТ¤н не знаЇ про те, що Ї сфальсиф≥кована лже-,
псевдо-ЂЅатьк≥вщинаї.
Ќа т≥й же прес-конференц≥њ
виступив ще один народний депутат в≥д Ѕё“ Ч јндр≥й Ўк≥ль, ¤кий
доповнив сказане явор≥вським: Ђ«начно цин≥чн≥шою, п≥дл≥шою,
нахабн≥шою стала влада. Ќав≥ть не в тому р≥ч, що в≥дбулос¤
перелицюванн¤ пол≥тичних сил на Ћьв≥вщин≥, в≥дбулас¤ й певна
трансформац≥¤. ќдн≥ пол≥тичн≥ сили, зам≥сть того, щоби
боротис¤ з януковичем ≥ ѕарт≥Їю рег≥он≥в, борютьс¤ з
ЂЅатьк≥вщиноюї, Ќ–”. Ќамагаютьс¤ перевести все в
м≥жособист≥сну площину. ’оч насправд≥ за так≥ своњ д≥њ вони
отримають гарну касу. Ќаших списк≥в на цих виборах немаЇ, але
це не означаЇ, що тут мають перемогти ворож≥ ”крањн≥ сили.
Ћьв≥вщина не маЇ права допустити, щоби б≥льш≥сть в обласн≥й
рад≥ було сформовано ѕарт≥Їю реі≥он≥в. Ќе може Ћьв≥вська
облрада стати њњ ф≥л≥Їюї.
ѕлече п≥дставл¤Ї
–ух
ј на чергову прес-конференц≥ю, ¤ка в≥дбулас¤ у
Ћьвов≥ 17 жовтн¤, разом ≥з явор≥вським ≥ Ўк≥лем прийшов њхн≥й
колега по парламенту в≥д фракц≥њ Ќ”Ќ— Ч голова Ќародного руху
”крањни Ѕорис “арасюк, ¤кий запропонував ЂЅатьк≥вщин≥ї
висувати своњх кандидат≥в у Ћьв≥вськ≥ обласну й м≥ську ради
через списки Ќ–”. ≤ по¤снив цю пропозиц≥ю так: Ђ—пециф≥ка цих
вибор≥в тут, у Ћьвов≥, ≥ на Ћьв≥вщин≥ пол¤гаЇ в тому, що влада
застосувала те, що н≥коли не застосовувала, Ч зн¤ла ц≥лу
обласну орган≥зац≥ю ЂЅатьк≥вщинаї з реЇстрац≥њ на виборах.
“ак≥ випадки Ч не поодинок≥, а системн≥, бо в≥дбуваютьс¤ по
вс≥й ”крањн≥. —истемн≥сть пол¤гаЇ в тому, що влада хоче звести
авторитарну вертикаль ≥ поширити њњ на органи м≥сцевого
самовр¤дуванн¤. ћи, рух≥вц≥, ¤к≥ завжди мали ЂЅатьк≥вщинуї й
Ѕё“ за своњх партнер≥в, не можемо залишатис¤
осторонь.
“ому ми запропонували п≥дставити своЇ плече
нашим партнерам ≥ в≥дкрили списки на виборах до Ћьв≥вськоњ
обласноњ та м≥ськоњ рад дл¤ наших побратим≥в ≥з ЂЅатьк≥вщиниї
Ч справжньоњ, а не псевдо-ЂЅатьк≥вщиниї, ¤ку створила влада.
ƒемократичн≥ опозиц≥йн≥ сили повинн≥ демонструвати сп≥льн≥сть
своњх д≥й. Ќас повинне обТЇднати сп≥льне занепокоЇнн¤ за
”крањну. ≤ про¤вом в≥дродженн¤ консол≥дац≥њ зусиль
демократичних сил мають стати вибори в органи м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ї.
—уди Ч шлагбауми
влади
–озпочалос¤ все тод≥, ¤к народний депутат ≥
голова Ћьв≥вськоњ обласноњ орган≥зац≥њ парт≥њ ЂЅатьк≥вщинаї
≤ван ƒенькович написав за¤ву про вих≥д ≥з парламентськоњ
фракц≥њ Ѕлоку ёл≥њ “имошенко й подавс¤ до провладноњ коал≥ц≥њ
у ¬ерховн≥й –ад≥, створену ѕарт≥Їю реі≥он≥в, Ѕлоком ¬олодимира
Ћитвина, омпарт≥Їю ”крањни й Ђтушкамиї Ч перекинчиками з
опозиц≥њ. ќднак спершу ƒеньковичу там, вочевидь, не дуже
т≥шилис¤ Ч можливо, тому, що нараз≥ прийшов туди Ђз порожн≥ми
рукамиї. ¬≥дтак, в≥н спробував повернутис¤ до парламентськоњ
фракц≥њ Ѕё“, де вт≥качев≥, зрозум≥ло, також не зрад≥ли, бо
в≥дмовили йому. «в≥льнила цього Ђфлюгераї з посади свого
голови й Ћьв≥вська обласна ф≥л≥¤ ЂЅатьк≥вщиниї Ч парт≥њ, ¤ка Ї
сп≥взасновником Ѕё“. ќднак ƒенькович, подавши до ѕечерського
райсуду иЇва позов, у ¤кому звинуватив нове кер≥вництво
обласноњ ЂЅатьк≥вщиниї, що воно н≥бито нелег≥тимно виключило
його з парт≥њ, нав≥ть ≥ не думаЇ зТ¤вл¤тис¤ на розгл¤ди ц≥Їњ
справи (уже чотири посп≥ль!), щоб таким чином одразу Ђдвох
зайц≥в убитиї. ѕо-перше Ч щоб ном≥нально залишатис¤ посад≥
голови Ћьв≥вськоњ обласноњ орган≥зац≥њ парт≥њ ЂЅатьк≥вщинаї
принаймн≥ до завершенн¤ безк≥нечного розгл¤ду його позову.
ѕо-друге (≥ це Ч головне), аби мати формальний (зате Ч
юридичний) прив≥д формувати так≥ списки кандидат≥в в≥д
ЂЅатьк≥вщиниї на вибори до Ћьв≥вських м≥ськоњ й обласноњ рад,
куди в≥н уписав своњх однодумц≥в. Ѕо доти, доки суд, до ¤кого
не зТ¤вл¤Їтьс¤ ƒенько
вич, не розгл¤не його ж позову, у
ƒержавному реЇстр≥ парт≥й ≥ њхн≥х осередк≥в буде заф≥ксовано,
що саме в≥н очолюЇ ту обласну парторган≥зац≥ю, ¤ка його...
зв≥льнила з≥ своњх лав. ¬≥дтак, через той позов ƒенькович,
¤ким би абсурдним це не видавалос¤, усе ще залишаЇтьс¤ дл¤
обласного управл≥нн¤ юстиц≥њ головою осередку ЂЅатьк≥вщиниї.
ј, в≥дпов≥дно, обраний зам≥сть нього –оман ≤лик Ч
н≥.
јдже коли ≤лик ≥ ƒенькович принесли у Ћьв≥вську
територ≥альну виборчу ком≥с≥ю виборч≥ списки (перш≥й ≥з них Ч
в≥д т≥Їњ обласноњ орган≥зац≥њ, ¤ку визнаЇ центральне
кер≥вництво ц≥Їњ парт≥њ на чол≥ з њњ л≥дером ёл≥Їю “имошенко;
другий Ч в≥д тих, кого в≥н називаЇ представниками того ж
парт≥йного осередку), то голова “¬ ћикола ўур звернувс¤ в
обласне управл≥нн¤ юстиц≥њ ≥з запитом: хто ж, мовл¤в, очолюЇ
м≥сцевий осередок ЂЅатьк≥вщиниї, а отже, ≥ маЇ право
реЇструвати списки кандидат≥в у депутати в≥д нењ, то отримав
в≥дпов≥дь: Ђ√оловою Ї ƒеньковичї.
ј в коментар≥
«ах≥дн≥й ≥нформац≥йн≥й корпорац≥њ ћикола ўур по¤снив: Ђ—писки
Ћќѕќ ¬ќ ЂЅатьк≥вщинаї за п≥дписом ƒеньковича зареЇстровано
тому, що вс≥ документи були подан≥ вчасно й у повному
обс¤з≥ї.
як гадаЇте: коли депутати ¬ерховноњ –ади,
серед ¤ких аж кишить в≥д юрист≥в, ухвалювали закон про
пол≥тичн≥ парт≥њ, то ненавмисно проглед≥ли в ньому можлив≥сть
Ђрейдерськогої захопленн¤ њхн≥х осередк≥в чи, радше,
запланували його ¤к п≥дступну Ђчорнуї технолог≥ю? ј на
м≥сцевих виборах це застосовують у вигл¤д≥ експерименту, щоби
повторити й на парламентських виборахЕ
” цьому
переконаний, наприклад, кер≥вник виборчого штабу Ћьв≥вськоњ
обласноњ орган≥зац≥њ Ќародного руху ”крањни ќлександр √анущин,
¤кий констатував на прес-конференц≥њ9 жовтн¤: Ђ“е, що сьогодн≥
в≥дбуваЇтьс¤ з ЂЅатьк≥вщиноюї, Ч це технолог≥чний обкат
вибор≥в до ¬ерховноњ –ади. якщо в них усе вийде на м≥сцевих
виборах, то вони спробують додушити опозиц≥ю
остаточної.
ѕол≥тичн≥ Ђфлюгериї
“а чи можна
водночас бути ¤к у провладн≥й коал≥ц≥њ, так ≥ з одним ≥з
л≥дер≥в опозиц≥њ Ч“имошенко? “им б≥льше, що вона саме про
таких, ¤к ƒенькович, за¤вила: Ђ„астина депутат≥в Ч маленька
частина Ч п≥шла на панельї. ј також ≥ його мала на уваз≥, коли
запитувала: Ђƒо чого треба опуститис¤, щоби призначати
ставленик≥в ѕарт≥њ реі≥он≥в на осередки чужоњ парт≥њ, причому
Ч головного конкурента?ї
ѕопри це ƒенькович, аби
прихильники “имошенко обрали до обласноњ та м≥ськоњ рад саме
ставленик≥в ѕарт≥њ реі≥он≥в, виправдовувавс¤ на
прес-конференц≥њ у м≥ст≥ Ћева15 жовтн¤: Ђ¬она просто Ї
непо≥нформована в цих питанн¤х через своЇ оточенн¤. јле цей
шл¤х ¤ пройду з терп≥нн¤м ≥ продовжуватиму працювати на ≥м≥дж
“имошенко. ћи почистили парт≥йн≥ списки, ≥ ¤ впевнений, що
мине час ≥ “имошенко це оц≥нить - ≥ ¤ повернусь у њњ
командуї.
як гадаЇте Ч в≥рити ƒеньковичу чи, швидше,
голов≥ Ћьв≥вськоњ ќƒј й народному депутату в≥д ѕарт≥њ реі≥он≥в
¬асилев≥ √орбалю, ¤кий в еф≥р≥ телепередач≥ ЂЎустер Liveї 8
жовтн¤ запевн¤в: Ђ„лени парт≥њ ЂЅатьк≥вщинаї при зустр≥ч≥ з
ёл≥Їю ¬олодимир≥вною у Ћьвов≥ Ч 30 ос≥б чи ск≥льки там
зберетьс¤ Ч будуть кл¤стис¤ њй у в≥рност≥, а ввечер≥ прийдуть
до мене в каб≥нет ≥ казатимуть те саме. Ќаступного дн¤
зробл¤ть те саме ёл≥њ ¬олодимир≥вн≥. ¬они Ч ¤к т≥ пол≥тичн≥
флюгериї? Ќа парламентських виборах 2007 року Ѕё“, чињм ¤дром
була й залишаЇтьс¤ ЂЅатьк≥вщинаї, здобув на Ћьв≥вщин≥ трет≥й
результат серед ус≥х учасник≥в тих перегон≥в. ѕроголосувавши
за нього, 752 тис. виборц≥в област≥ ще й забезпечили понад 10
% його всеукрањнського Ђелекторального врожаюї.
≤ хоча
через конфл≥кти в осередках ЂЅатьк≥вщиниї њњ рейтині увесь час
знижуЇтьс¤, а все ж, за оприлюдненими 13 жовтн¤ даними
опитуванн¤ соц≥олог≥чноњ групи Ђ–ейтинії, на виборах до
Ћьв≥вськоњ м≥ськради за цю парт≥ю проголосували б 13,8 %
виборц≥в. ≤ нав≥ть у раз≥ бойкоту ЂЅатьк≥вщиноюї вибор≥в 5 %
виборц≥в не збиралис¤ зр≥катис¤ цього нам≥ру. ј в≥дтак, уже не
вона, а њњ Ђклонї таки подолаЇ трив≥дсотковий барТЇр на шл¤ху
до влади.
ўоправда, лише 28 % виборц≥в ствердно
в≥дпов≥ли на запитанн¤ про те, чи по≥нформован≥ вони про
конфл≥кт навколо реЇстрац≥њ ЂЅатьк≥вщиниї на м≥сцевих виборах.
ј з них Ч лише половина власне потенц≥йних виборц≥в
парт≥њ.
“ому зовс≥м ц≥лком ≥мов≥рно, що, д≥знавшись про
реЇстрац≥ю у “¬ не справжньоњ ЂЅатьк≥вщиниї, а њњ Ђклонуї,
прихильники “имошенко задумаютьс¤ над тим, ¤к же њм не
допустити до влади перекинчик≥в ≥ шахрањв, котр≥ поповн¤ть ≥
без того густ≥ провладн≥ шеренги, однак при цьому все-таки
примудритис¤ п≥дтримати Ѕё“. ўо ж, Ђубити двох зайц≥вї одним
махом удастьс¤, проголосувавши за партнера Ѕё“ Ч Ќародний рух
”крањни, ¤кий на президентських виборах п≥дтримував
“имошенко.
* *
*≤гор √олод
ƒе¤к≥ ц≥кав≥ ‘ј “»
про ”крањну: - 21.10.10
Ќ≥мецький церковний
д≥¤ч X≤ стол≥тт¤ Їпископ ≥з —аксон≥њ “итмар ћерзебурзький у
своњй У’рон≥ц≥Ф у 1012 - 1018 роках характеризуЇ ињв ¤к
Увелике м≥сто, у ¤кому б≥льш 400 церков, 8 ринк≥в, незл≥ченна
к≥льк≥сть жител≥вФ. Ќа початку ’≤ стол≥тт¤ тепер≥шн¤ столиц¤
”крањни мала 50 тис¤ч населенн¤. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤, у Ћондон≥ на
той час мешкало 20 тис¤ч жител≥в. Ќ≥мецький хрон≥ст X≤
стол≥тт¤ јдам Ѕременський називав ињв Усуперником
кост¤нтиноп≥льського ск≥петра, найчар≥вн≥шоњ прикраси
√рец≥њФ.
***
ѕершою ”крањнською конституц≥Їю
вважаЇтьс¤ документ Уѕакти ≥ онституц≥¤ прав ≥ вольностей
запорозького в≥йськаФ, складений гетьманом ѕилипом ќрликом у
1710 роц≥. ≤сторики мають р≥зн≥ думки щодо того, чи був цей
документ онституц≥Їю у сучасному розум≥нн≥ цього слова або
прогресивним твором, ¤кий випередив св≥й час, адже перш≥
онституц≥њ в ™вроп≥ ≥ —Ўј зТ¤вилис¤ лише за с≥мдес¤т рок≥в
потому. –еальноњ сили онституц≥¤ ѕилипа ќрлика так ≥ не
набула, оск≥льки складалас¤ вона на чужин≥ та њњ укладач≥ не
мали змоги повернутис¤ в крањну. јле в ≥стор≥њ вона залишилас¤
¤к ориг≥нальна правова памТ¤тка, ¤ка вперше в ™вроп≥
обгрунтовуЇ можлив≥сть ≥снуванн¤ парламентськоњ демократичноњ
республ≥ки.
***
иЇво-ћогил¤нська академ≥¤ Ц
найстар≥ший навчальний заклад —х≥дноњ ™вропи. ƒатою заснуванн¤
иЇво-ћогил¤нськоњ академ≥њ вважаЇтьс¤ 1615 р≥к. ” 1658 р.
навчальному закладу були надан≥ юридичн≥ права вищоњ школи ≥
титулу Ђакадем≥¤ї.
***
Ќаселенн¤ ”крањни в≥дноситьс¤
до найб≥льш осв≥чених, а к≥льк≥сть людей з вищою осв≥тою на
душу населенн¤ вище, н≥ж середньоЇвропейський р≥вень. «а
даними перепису населенн¤ 2001 року, в ”крањн≥ за 12 рок≥в
к≥льк≥сть ос≥б, що отримали повну вищу осв≥ту зб≥льшилас¤ на
34,9%.
***
Ќа територ≥њ ”крањни 1/4 вс≥х запас≥в
чорнозему на планет≥.
” X стол≥тт≥ в≥зант≥йський ≥мператор
ост¤нтин V≤≤ Ѕагр¤нородний у зб≥рнику У√еопон≥каФ писав:
УЌайкраща земл¤ Ч це чорнозем, ¤кий вс≥ма звеличуЇтьс¤, тому
що в≥н не боњтьс¤ ан≥ дощу, ан≥ посухиФ. Ќав≥ть ќноре де
Ѕальзак у своњх подорожн≥х зам≥тках писав: У¬се, що ¤ бачив до
цього, Ч н≥чого не варте. “ут починаЇтьс¤ справжн≥й
украњнський чорноземФ. —аме завд¤ки йому на територ≥њ ”крањни
у VЧ≤V тис¤чол≥тт≥ до н.е. розвинулис¤ перш≥ землеробськ≥
цив≥л≥зац≥њ ™вропи. ≤ ще зовс≥м недавно землеробство було
символом украњнського способу житт¤. ” 2002 роц≥ ”крањна
пос≥ла шосте м≥сце серед св≥тових експортер≥в
зерна.
***
”крањна Ц це ≥сторико-культурна
скарбниц¤, ¤ка створювалас¤ впродовж тис¤чол≥ть ¤к пращурами
украњнського народу, так ≥ дес¤тк≥в ≥нших народ≥в, що насел¤ли
ц≥ земл≥. Ќа теренах ”крањни знаход¤тьс¤ понад 125 тис¤ч
памТ¤ток ≥стор≥њ, археолог≥њ, монументального мистецтва, 14
тис¤ч памТ¤ток м≥стобудуванн¤ й арх≥тектури, понад 1000
обТЇкт≥в садово-паркового мистецтва, 46 ≥сторико-культурних
запов≥дник≥в, численн≥ музењ, в ¤ких збер≥гаЇтьс¤ понад 10
м≥льйон≥в експонат≥в. ƒе¤к≥ з≥бранн¤ та обТЇкти мають св≥тове
значенн¤. “ак, до —писку св≥тового культурного надбанн¤ ёЌ≈— ќ
внесен≥ ѕечерська Ћавра, —оф≥¤ ињвська, центральна частина
м≥ста Ћьвова (загалом, це близько 200 памТ¤тник≥в
арх≥тектури). “≥льки з отриманн¤м незалежност≥, дванадц¤ть
рок≥в тому, ”крањна розпочала д≥¤льн≥сть щодо внесенн¤
≥сторичних памТ¤ток до св≥товоњ скарбниц≥. «а рад¤нських же
час≥в не було подано жодноњ за¤вки на включенн¤ ун≥кальних
обТЇкт≥в до списку ёЌ≈— ќ. —ьогодн≥ розгл¤даЇтьс¤ питанн¤ про
включенн¤ до цього списку нац≥онального запов≥дника ’ерсонес
“авр≥йський, культурного ландшафту каньйону в м≥ст≥
амТ¤нець-ѕод≥льському, ≥сторичних центр≥в м≥ст иЇва ≥
„ерн≥гова, дендропарку У—оф≥њвкаФ та де¤ких ≥нших.
* *
*–≥вненський обласний тижневик
Д¬олиньФ
http://volyn.rivne.com
ƒо питанн¤ про
двомовн≥сть - 20.10.10
16-р≥чч¤ своЇњ незалежност≥ наша
держава в≥дзначаЇ у передвиборчий пер≥од, ≥ тому урочист≥сть
почутт≥в св≥домих громад¤н дещо розмиваЇ ≥ приглушуЇ
набридлива аг≥тац≥¤ ≥ об≥ц¤нки пол≥тик≥в, ¤к≥ вже н≥хто не
сприймаЇ всерйоз.
јле в цей момент продажн≥
антиукрањнськ≥ сили знову намагаютьс¤ спекулювати на темах,
надто болючих дл¤ сердець украњнц≥в. «нову п≥дн≥маЇтьс¤
питанн¤ двомовност≥, точн≥ше, рос≥йськоњ мови ¤к другоњ
державноњ. „ому його п≥дн≥мають де¤к≥ пол≥тичн≥ сили,
зрозум≥ло, - вони спод≥ваютьс¤ мати з цього конкретну вигоду.
јле чому воно знаходить в≥дгук серед людей, батьки, д≥ди ≥
прад≥ди ¤ких були украњнц¤ми? ѕо¤снити можна ≥ це, хоч
усв≥домленн¤ такого ¤вища Ї досить бол≥сним. ћусимо кинути
хоча б поб≥жний погл¤д на недавнЇ тотал≥тарне минуле. Ѕо
причини вс≥х наших нин≥шн≥х проблем ховаютьс¤ в площин≥
тотал≥тарноњ св≥домост≥, що густо була зам≥шена на облудному,
фальшивому, брехливому слов≥. Ѕуло так, що те брехливе слово
заповнювало найменш≥ шпаринки нашого розуму ≥ душ≥, Їдиноњ
Дприватноњ власност≥Ф, ¤ка в нас тод≥ була. јнтисистема, за
¤коњ ми змушен≥ були ≥снувати б≥льш, ¤к 70 рок≥в, особливо
страшна тим, що пост≥йно намагалас¤ порвати чи хоча б ослабити
звТ¤зки м≥ж —ловом ≥ ∆итт¤м, тобто м≥ж св≥том ≥деальним ≥
матер≥альним. –обилос¤ це дл¤ того, щоб зашифрувати, затемнити
найц≥нн≥ший набуток людського духу ≥ поступу Ц ≤стину, ¤к≥й
служить наука, мистецтво, культура, ≥ без ¤коњ житт¤ втрачаЇ
смисл.
ѕроти правдивого слова система воювала зброЇю,
тортурами, таборами, тюрмами. ¬асиль —тус: ДЌароде м≥й! оли
тоб≥ проститьс¤ крик передсмертний ≥ т¤жка сльоза
розстр≥л¤них, замучених, забитих по —оловках, —иб≥рах,
ћагаданах?Ф
Ќе т≥льки реал≥њ тод≥шнього житт¤ намагалис¤
заховати за облудними словесними мурами, а й усе наше минуле
було вкрите потр≥йними кодами, за ¤кими год≥ було роздивитис¤
правдиву нашу ≥стор≥ю. ≤деолог≥чний монстр проковтнув усю нашу
≥сторичну ном≥нац≥ю, а разом з нею Ц розвиток украњнськоњ
нац≥њ у час≥ ≥ простор≥.
ќдн≥Їю з найголовн≥ших функц≥й
мови Ї поЇднанн¤ людини з Ѕогом, утворенн¤ ≥нформац≥йного
каналу, по ¤кому пульсуЇ людська душа, шукаючи в п≥днебесс≥
св≥тло в≥д —в≥тла. ћ≥ж Ѕогом ≥ людиною р≥дне слово (не чуже!)
Ї посередником всього найщир≥шого, найсокровенн≥шого.
ѕозбавл¤ти людину цього контакту Ц страшний гр≥х. јле вс≥
памТ¤таЇмо, що творилос¤: зл≥тали в пов≥тр¤ храми, гор≥ли
церковн≥ книги, гинули в тюрмах св¤щеники.
—истема, ¤к
огидний плазун, заповзала в одв≥чний духовний колооб≥г:
√осподь Ц слово Ц людина Ц житт¤, - ≥ викор≥нювала з нього
моральний регул¤тор Ц гр≥х. ¬≥д спаленоњ ≥кони до в≥дчуженн¤
в≥д Ѕога одна стежка Ц деморал≥зац≥¤. „и могли бути в
деморал≥зованому сусп≥льств≥ видатн≥ дос¤гненн¤? –иторичне
питанн¤. јдже все, що ми плануЇмо зробити, скраплюЇтьс¤ у
слов≥, визр≥ваЇ у ньому. —лово передуЇ д≥њ, чинност≥.
јнтилюдська система зруйнувала ≥ цю властив≥сть мови,
знец≥нивши слово у сфер≥ господарських звТ¤зк≥в. —аме тут
слово перестало бути екв≥валентом пор¤дност≥, чесност≥,
в≥дпов≥дальност≥. ј це пос≥¤ло недов≥ру м≥ж державними
≥нституц≥¤ми ≥ не могло не позначитис¤ на усп≥хах у
господарюванн≥.
—ьогодн≥ украњнц≥ в пошуках зароб≥тк≥в
розТњхалис¤ по всьому св≥ту, а повертаючись додому, ≥нод≥
захоплено розпов≥дають про науково-техн≥чний прогрес в
Ќ≥меччин≥, јнгл≥њ, япон≥њ. јле зверн≥мо увагу на те, що в
такому Делектронному сусп≥льств≥Ф, ¤к ¤понське, на вагу золота
нац≥ональн≥ ц≥нност≥: ¤кнайглибша повага до своЇњ ≥стор≥њ,
¤кнайширше спри¤нн¤ розвитку нац≥ональноњ культури, науки,
осв≥ти, надзвичайно ретельне дотриманн¤ культуролог≥чного
етикету, симб≥оз ¤кого з рел≥г≥йними традиц≥¤ми (¤ких н≥хто
н≥коли не нищив)та науковою фантаз≥Їю ≥ спричинив такий
духовно-матер≥альний розкв≥т нац≥њ. јле ж наголошувати
потр≥бно на тому, що це духовно-матер≥альний розкв≥т нац≥њ, а
не просто науково-техн≥чний прогрес, що виник нев≥домо на ¤к≥й
основ≥. ≤ саме ¤понц≥, що пережили не одне етн≥чне
нашаруванн¤, своњ нац≥ональн≥ корен≥ в≥дшукують на глибин≥ 200
тис¤ч рок≥в.
ј в нас ще й сьогодн≥ знаход¤тьс¤
Днауковц≥Ф, ¤к≥ з серйозним вигл¤дом розпов≥дають нам байку
про те, ¤к нас нев≥домо зв≥дки блискавично п≥дкинули в
Дколиску трьох братн≥х народ≥вФ.
ќтож ≥ вийшло, що саме в
нас у результат≥ ≥нтенсивних, ц≥леспр¤мованих заход≥в
нелюдськоњ, безбожноњ системи, до ¤ких ¤ т≥льки ледь
доторкнулас¤, виросли тис¤ч≥, а, може, й м≥льйони людей ≥з
байдужим чи зневажливим ставленн¤м до всього свого, р≥дного.
¬ажко збагнути, ¤к людина живе на р≥дн≥й, Ѕогом дан≥й земл≥ ≥
не любить њњ. јле саме сформуванн¤ людини зденац≥онал≥зованоњ
≥ здеморал≥зованоњ ≥ було головною метою тотал≥тарноњ системи.
≤ багато в чому вона свого домоглас¤. як не прикро
усв≥домлювати, але й сьогодн≥, по ш≥стнадц¤ти роках житт¤ в
незалежн≥й держав≥, обличч¤ нашого народу все ще вкрите
потворними стереотипами.
Ўанований мною рос≥йський
письменник ост¤нтин ѕаустовський, тонкий знавець мови, ¤кий
жив у р≥зних мовних середовищах, в тому числ≥, ≥ в нас в
”крањн≥, писав про те, що дл¤ досконалого волод≥нн¤ мовою
необх≥дне пост≥йне сп≥лкуванн¤ з простими людьми Ц нос≥¤ми
ц≥Їњ мови, щоденне сп≥лкуванн¤ з землею, що породила цих
людей, з њњ р≥ками та озерами, ≥з старими вербами, що шумл¤ть
на берегах цих р≥чок, з пересвистом птах≥в, з кожним л≥щиновим
кущем ≥ з кожною кв≥ткою, що киваЇ гол≥вкою з-п≥д того куща.
ќт ¤кщо ти будеш в пост≥йному звТ¤зку з цим ус≥м, будеш його
щиро любити, то т≥льки тод≥ ти можеш претендувати на роль
знавц¤ мови. “о з огл¤ду на цю думку авторитетного рос≥¤нина,
хот≥лось би звернутись до тих наших сп≥вв≥тчизник≥в, ¤к≥
зр≥каютьс¤ р≥дноњ мови ≥ запевн¤ють, що њм ближча рос≥йська,
що вони краще нею волод≥ють. ўо ¤вл¤Ї собою њхн¤ рос≥йська
мова ≥ њхн¤ рос≥йськ≥сть узагал≥? ÷е покруч ≥ виродженн¤. „и
знають ц≥ слова т≥ рос≥¤ни, ¤к≥ живуть в ”крањн≥ не тимчасово,
а, ¤к каже ћ.¬≥нграновський, Дв≥д колиски до крематор≥юФ?
∆ивуть, але не зр≥днюютьс¤ н≥ з нашою землею, н≥ з нашою
мовою. ≤ в той же час вони давно втратили звТ¤зок ≥з своЇю
прамат≥рТю –ос≥Їю. ” ¤ких просторах, позбавлених духовного
т¤ж≥нн¤, перебувають ц≥ люди?
якось особливо проникливо
(аби почули й зрозум≥ли) хот≥лос¤ б звернутис¤ до наших
обранц≥в, народних депутат≥в, ¤к≥ зараз знову перебувають у
статус≥ кандидат≥в. якраз у ц≥ дн≥ немала њх частина об≥ц¤Ї,
що коли знову пройде до парламенту, то Ддоведе мовне питанн¤
до лог≥чного завершенн¤Ф, тобто рос≥йська мова, завд¤ки њхн≥м
старанн¤м, таки буде державною. Ќевже вони не розум≥ють, що,
спри¤ючи русиф≥кац≥њ ”крањни, вони добТютьс¤ лише того, що ≥
дал≥ буде плодитис¤ раса байстрюк≥в, безбатченк≥в, ¤к≥
користуютьс¤ лише одною мовою: вульгарною м≥шаниною
рос≥йсько-украњнського сленгу ≥ блатного жаргону? Ќаш≥
високопосадовц≥ частенько за¤вл¤ють про необх≥дн≥сть
економ≥чних реформ у наш≥й держав≥. јле з людьми, ¤ким
ц≥лковито байдуж≥ вс≥ проблеми р≥дноњ земл≥, ¤ким притаманна
люмпенсько-наймитська психолог≥¤, н≥¤к≥ реформи не
в≥дбудутьс¤. ому сьогодн≥ ще не зрозум≥ло, що людина поза
р≥дною нац≥Їю Ц то ¤кась мара, привид, а держава, що будуЇтьс¤
не в ≥нтересах кор≥нноњ нац≥њ, н≥коли не буде живим
орган≥змом, а механ≥чним верстатом, котрий, ¤кщо й даватиме
¤кусь продукц≥ю, то не на користь р≥дного народу.
≤ все
ж, русиф≥кац≥¤ тут н≥коли не в≥дбудетьс¤. „ому? ј пригадаймо,
¤к≥ хвил≥ нас накривали! «давалос¤, п≥сл¤ них на наш≥й земл≥
буде ц≥лковита заглада. јле хвил¤ спливала, ≥ св≥тов≥, ≥ сонцю
знову посм≥халос¤ кругловиде обличч¤ украњнц¤. √осподь Ц дав
нам нашу мову, наш≥ звичањ, нашу дорогу на наш≥й земл≥. ≤
ц≥лком очевидним Ї те, що √осподь хоче, аби ми, пройшовши св≥й
земний шл¤х, повернулис¤ до Ќього украњнц¤ми, а не манкуртами,
не ¤ничарами, не звиродн≥лими придурками без мови, без
Ѕатьк≥вщини, без памТ¤т≥ розум≥нн¤ ц≥Їњ Ѕожоњ ѕравди ≥
наповнюЇ душу украњнц¤ ≥ всього народу добром ≥ незнищенн≥стю.
≤ саме тому, ¤к би не замулювали джерела на наш≥й земл≥, тут
завжди будуть народжуватись люди, ¤к≥ ц≥ джерела
розчищатимуть. –усиф≥кац≥¤ тут не в≥дбудетьс¤. «емл¤, що
розкинулась м≥ж убанню ≥ арпатами, у центр≥ ¤коњ височ≥Ї
“арасова могила, завжди була, Ї ≥ буде ”крањною.
Ќехай пройдуть м≥льйони л≥т,
≤ ми вже станемо
кам≥нн¤м,
ќзветьс¤ з-п≥д вишневих в≥т
Ќове вкрањнське
покол≥нн¤.
* *
*ќлес¤ ƒемчишина
–≥вненський обласний
тижневик Д¬олиньФ
http://volyn.rivne.com
” Ћуцьку будуЇтьс¤
величний собор, таких немаЇ в «ах≥дн≥й ”крањн≥ -
19.10.10
ѕрото≥Їрей ¬олодимир
я÷»Ў»Ќ б≥л¤ зображенн¤ майбутнього собору
 Ѕуд≥вництво храму на честь ¬с≥х св¤тих
земл≥ ¬олинськоњ в Ћуцьку триваЇ ось вже 13 рок≥в. јле люди
про нього знають. јдже неподал≥к новобудови, ¤к УЌоЇв ковчегФ,
розташована пристосована церковка, ¤ку спорудили ще ран≥ше Ц
1994 року. √ост≥, ¤к≥ прињжджають до Ћуцька, дивуютьс¤: Уј й
справд≥, ¤к УЌоЇв ковчегФ. Ѕез пишност≥, ос¤йного начинн¤,
ст≥ни позат≥кали в≥д дощу... јле варто побувати тут на
богослуж≥нн¤х, ¤к≥ в нед≥льн≥ дн≥ провод¤тьс¤ о п≥в на сьому
та дес¤ту ранку, бо храм не може вм≥стити вс≥х в≥руючих, Ц ≥
ти в≥дчуваЇш на душ≥ рад≥сть, п≥днесенн¤.
Ќамолене
м≥сце не зруйнують
—початку в ”ѕ÷ виношували ≥дею закласти
храм на честь 1000-л≥тт¤ хрещенн¤ ¬олинськоњ Їпарх≥њ.
Ц
ќднак сумнозв≥сн≥ под≥њ 1992 року, коли йшла боротьба за
св¤тин≥, в≥днесли це на другий план. «годом народилас¤ ще одна
думка, ¤ка помалу вт≥люЇтьс¤: збудувати храм на честь ¬с≥х
св¤тих земл≥ ¬олинськоњ, Ц розпов≥даЇ його насто¤тель,
прото≥Їрей ¬олодимир яцишин. Ц ЅудуЇтьс¤ в≥н на пожертви
прихожан. ™ так≥, що дають б≥льше, ≥нш≥ Ц хто ск≥льки може.
јле ми рад≥ будь-¤к≥й допомоз≥. јдже новобудова потребуЇ
немалих кошт≥в. ÷е ун≥кальна споруда, аналог≥в ¤к≥й в «ах≥дн≥й
”крањн≥ немаЇ. јрх≥тектор собору Ц ¬асиль ≤ванович
ƒузькр¤дченко.
—обор буде класичного в≥зант≥йського
стилю площею 36x36, висота т≥льки до купол≥в Ц аж 22 метри.
Ѕуд≥вельники нин≥ вже вийшли на в≥дм≥тку 14 метр≥в. Ќижн≥й
храм Ц на честь св¤того апостола јндр≥¤ ѕервозванного, верхн≥й
Ц ¬с≥х св¤тих земл≥ ¬олинськоњ. Ц «л≥ва ≥ справа там будуть
престоли, один з ¤ких на честь Ѕожоњ ћатер≥. ¬одночас у
нижньому храм≥ споруджуЇтьс¤ своЇр≥дний басейн, де
в≥дбуватимутьс¤ хрещенн¤ ≥ немовл¤т, ≥ дорослих, Ц продовжив
отець ¬олодимир. Ц ѕланувавс¤ 13 л≥т тому ще й духовний центр,
але влада зм≥нюЇтьс¤, а в≥дтак ≥ њњ р≥шенн¤. “ож нин≥ земл≥
п≥д нього ми не маЇмо. ƒещо зм≥нить панораму й
девТ¤типоверховий будинок, ¤кий зводитьс¤ неподал≥к. ¬≥н
частково закриватиме собор, хоча нам об≥ц¤ли, що там буде
скверик.
Ц ј що буде з пристосованим храмом? …ого
знесуть?
Ц “ак. јле престол залишитьс¤, його не
зн≥матимуть. Ќавпаки Ц на цьому м≥сц≥ зведуть невеличку церкву
на честь мучениць ¬≥ри, Ќад≥њ, Ћюбов≥ та матер≥ њх
—оф≥њ.
” синодику Ц тис¤ч≥ жертводавц≥в
Ц ј ви
можете назвати число людей, ¤к≥ пожертвували на таку
новобудову?
Ц «а ст≥льки л≥т, в≥дколи почали будувати
собор, воно вим≥рюЇтьс¤ тис¤чами. Ќаприклад, т≥льки в синодику
записано до 20 тис¤ч ≥мен за здоровТ¤.
Ц ¬и започаткували
добру традиц≥ю Упожертва на цеглинкуФ, ¤ку п≥дхопили ≥нш≥
храми, що будуютьс¤...
Ц «в≥сно, кожна людина символ≥чно
хоче бачити у собор≥ свою цеглинку. ¬она жертвуЇ на нењ грош≥.
ѓй видаЇтьс¤ в≥дпов≥дне св≥доцтво, а ≥мТ¤ записуЇтьс¤ у
спец≥альний зошит Ц синодик. „ас в≥д часу ми поминаЇмо ≥мена
цих людей.
’оча храм виросте ще т≥льки через к≥лька
л≥т, бо все впираЇтьс¤ в кошти, але вже сьогодн≥ в≥н маЇ своњ
св¤тин≥. ÷е Ц часточки мощей 140 св¤тих (р≥вно ст≥льки,
ск≥льки мощей спочиваЇ в иЇво-ѕечерськ≥й Ћавр≥). ѕрит¤гуЇ до
себе, ¤к магн≥т, й ≥кона ѕантанаса (¬сецариц¤), писана на
јфон≥. ¬с¤ вона обв≥шана золотими прикрасами Ц ланцюжками,
персн¤ми, сережками, хрестиками. ѓх дарують в≥руюч≥, ¤к≥
молилис¤ до ц≥Їњ ≥кони ≥ ¤ка зц≥лювала њх в≥д недуг та хвороб.
™ на територ≥њ майбутнього собору ≥ памТ¤тний знак на честь
2000-л≥тт¤ –≥здва ’ристового. Ќасто¤тель храму ¬с≥х св¤тих
земл≥ ¬олинськоњ прото≥Їрей ¬олодимир яцишин переконаний, що
¤кби кошт≥в було вдосталь, то буд≥вництво велос¤ б б≥льш
активн≥ше. “ож дл¤ тих, хто бажаЇ пожертвувати на собор, а
в≥дтак покласти свою цеглинку, пов≥домл¤Їмо рекв≥зити:
Ћьв≥вська обласна ф≥л≥¤ ј Ѕ У”крсоцбанкФ, р/р 26000070285911,
ћ‘ќ 325019, од 21734054, отримувач Ц громада храму ¬с≥х
св¤тих земл≥ ¬олинськоњ.
* *
*ћар≥¤ ƒ”Ѕ” , ¬олинська область
‘ото
ћиколи ќћј–ќ¬—№ ќ√ќ
P.S. –едакц≥¤ У¬≥сника+ Ф також
пожертвувала на буд≥вництво храму 500
гривень.
www.visnyk.lutsk.ua
![]() ”
руках майстра лоза пром≥нцем засв≥чуЇтьс¤... -
18.10.10
 ќлександра ѕ≥дл≥сника калушанам
особливо представл¤ти не треба, бо його знають. ўе не так
давно, до виходу на пенс≥ю, в≥н працював на обласному
телебаченн≥ Ђ√аличинаї, дос≥ памТ¤тають його ц≥кав≥ сюжети про
под≥њ, в центр≥ ¤ких завжди були люди-творц≥. ¬м≥в ќлександр
ц≥каво њх ≥ подати... ¬≥дчувалос¤, що в душ≥ цей
оператор-журнал≥ст Ч художник.
ўе далеко до
того, ¤к ми разом њздили до ≤вано-‘ранк≥вська (в≥н Ч у свою
Ђ√аличинуї, а ¤ Ч у свою (редакц≥ю газети), любувавс¤ його
фотопейзажами, слайдами, в≥д одного погл¤ду на них дух
перехоплювало. ¬≥н њх мав сотн¤ми, зн¤т≥ в таких м≥сц¤х, що не
переставав дивуватис¤, ¤к до них добравс¤. ј ви¤вилос¤, що
в≥н, та й ≥нш≥ члени туристичного клубу Ђ√органї, кращого
нав≥ть за ≤вано-‘ранк≥вський, в≥дправл¤лис¤ в походи у
найв≥ддален≥ш≥ точки тод≥шнього —–—–. ќсобисто ќлександр
побував у припол¤рному ≥ пол¤рному ”рал≥, в якут≥њ, на
авказ≥, в —а¤нах, на Ѕайкал≥. Ќа “¤нь-Ўан≥ п≥дкорив вершину
висотою 4 200 метр≥в. ≤ завжди брав ≥з собою апарат з
обТЇктивом. «ар¤джав довколишньою красою себе, а п≥зн≥ше
зробленими зн≥мками Ч ≥ друз≥в та знайомих.
јле додому
до родини ѕ≥дл≥сник≥в ¤ йшов того дн¤ з ≥ншоњ причини. ≥лька
рок≥в тому ќлександр Ђзасв≥тивс¤ї ще одн≥Їю гранню свого
таланту Ч став майстром лозоплет≥нн¤. …ого вироби бачили на
виставках в ѕалац≥ культури, на м≥ськ≥й площ≥ в п≥к
загальном≥ського св¤та. Ѕагато хто прицмокував ¤зиком: тонка
робота. ≤ коп≥тка...
¬ласне за ц≥Їю роботою ¤ й застав
його в к≥мнат≥. Ѕув приЇмно вражений: обаб≥ч колишнього
колеги-журнал≥ста золотилис¤ снопики обкореноњ лози. ≤ в кутку
к≥мнати лоза, ≥ на балкон≥ нею все заповнено. ј сам ќлександр
сидить скраЇчку ≥... Ќ≥, поки що не плете. ƒок≥нчуЇ основу,
так би мовити, каркас кр≥сла. ƒл¤ цього використовуЇ прути
товщиною з палець. ѕ≥дбираЇ цв¤шки, аби зТЇднати елемент з
елементом, вТ¤же њх.
Ч Ќад меблевими речами, Ч по¤снюЇ
господар, постукуючи молотком, Ч треба наморочитис¤. р≥сло
маЇ бути не т≥льки красивим, радувати з≥р, воно маЇ бути ще й
м≥цне. ўоб людина с≥ла ≥ не переживала, що воно може
проломитис¤. я стараюс¤, щоб р≥ч витримала не сто к≥лограм≥в
ваги, а ц≥л≥ дв≥ст≥ к≥лограм≥в. ј елегантн≥сть, витончен≥сть й
так не постраждають, бо це лоза. јкуратненько обплету
зТЇднанн¤, скр≥плю елементи... оли вже зак≥нчую, сам ≥з
приЇмн≥стю дивлюс¤ на те, що вийшло з-п≥д твоњх же рук.
«даЇтьс¤, звичайна побутова р≥ч... ј н≥!.. ¬се-таки переважаЇ
в н≥й декоративне. Ќа кр≥сл≥ приЇмно буде посид≥ти, бо воно Ч
з лози, а значить Ч живе. ÷е не пластмаса чи метал. ћетал
холодний, пластмаса мертва, а лоза дихаЇ. ¬она ще й пахне,
теплом в≥ддаЇ.
ћен≥ показали вже готове кр≥сло. я
забувс¤, коли з≥гнувс¤ над ним. ѕлетиво. ≥ р≥вн≥ р¤дочки
прутик≥в. ≥ саме вТ¤занн¤... ƒо чого тонка й акуратна
робота!.. ј господин¤ Ќатал≥¤ √еорг≥њвна запрошуЇ: Ђѕрис¤дьте
на нього...ї ¬мощуюс¤ ≥ наче вмл≥ваю в≥д задоволенн¤. ќце так
ѕ≥дл≥-≥-≥сник!..
ј Ќатал≥¤ √еорг≥њвна п≥дводить до
≥нших готових вироб≥в: кр≥сла-лежанки (воно придаЇтьс¤ до
сауни), п≥дставки п≥д вазони з кв≥тами, стол≥в, тумбочок,
абажур≥в, ваз, тар≥лок, рамок... ™ й обплетен≥ пл¤шки р≥зних
Їмностей. ј ще Ч кошики, в ¤ких на ¬одохреща св¤т¤ть воду, ≥
пасхальн≥ кошики. ошики, в ¤ких на —паса несуть до церкви
св¤тити груш≥-¤блука.
«вичайно, мене ц≥кавило, ¤к
ќлександр прийшов до цього зан¤тт¤. ¬и¤вл¤Їтьс¤, його давно ц¤
справа ц≥кавила, хот≥лос¤ попробувати щось сплести, але не
чисто рем≥сницьку р≥ч, ¤к ото кошик, а щось тонше, щоб ≥
вигл¤д мало, ≥ практичне було. Ўукав такого чолов≥ка, аби
заодно ≥ сюжет про нього на телебаченн¤ подати. ≤ знайшов.
ћиколу √ебуру з ’от≥н¤. –епортаж удавс¤. ј сам ќлександр
в≥дчув, ¤к близький в≥н по духу з майстром. Ћоза... јле
побачити Ч це ще не все. “реба вчитис¤. ƒе т≥льки м≥г,
знаходив спец≥альн≥ книжки. ” них багато подавалос¤ матер≥алу,
але всього, ск≥льки не перегортав стор≥нки, не знаходив: ¤к,
наприклад, зТЇднувати елементи? Ќема. ƒовелос¤ самому до цього
доходити, над окремими речами, ¤к в≥н сам каже, до року
бивс¤.
Ч ” принцип≥, Ч каже майстер, Ч ¤ тепер можу
сплести все, що захочу, хоч Ї ще методики, фасони, ¤к≥ здалось
би освоњти. “ехнолог≥њ плет≥нн¤ Ч своЇр≥дн≥. Ѕагато з того, що
спл≥в, Ч це моЇ власне, ¤ке ¤ вигадав. оп≥ювати не люблю.
ќдну й ту ж р≥ч дублювати не хочу. ƒв≥ ще зроблю, а третю вже
не можу. ЅуваЇ, прийде сус≥д й просить, аби зробити таку ж, ¤к
в≥н бачив десь, р≥ч.
ѕ≥дставки, наприклад. я поњхав,
подививс¤. ≤... зробив по-своЇму. Ђ¬она ще елегантн≥ша,
красив≥ша!ї Ч рад≥в сус≥д. ≤ справд≥: компактна р≥ч. Ќа н≥й Ч
вона вм≥щаЇтьс¤ в кут к≥мнати Ч можна поставити до восьми
вазон≥в, а м≥сц¤ займаЇ дуже мало.
Ч ј найприЇмн≥ше в
оц≥й справ≥, Ч каже дивл¤чись на чолов≥ка, аби той п≥дтвердив,
Ќатал≥¤ √еорг≥њвна, Ч знаЇте що? –≥зати
лозу!..
ќлександр кивком голови погоджуЇтьс¤ з
дружиною. ¬она продовжуЇ:
Ч Ќа загот≥влю лози њдемо разом.
якою б не була погода Ч хмарна або, ¤к сьогодн≥, крапаЇ дощ Ч
б≥л¤ р≥чки ми в≥дпочиваЇмо. “ам затишно, ми р≥жемо соб≥, аби
¤к≥ стреси Ч ¤к рукою зн≥маЇ. ’оч... ћи н≥коли й не сваримос¤.
ўе з тих п≥р, в≥дколи познайомилис¤ на туристичних
стежках...
Ч ≤ ви подорожували з ќлександром?
Ч ≤ наша
донька ќксана. « пТ¤ти рочк≥в Ч рюкзак за плеч≥ ≥ вперед.
арпати сходили вздовж ≥ впоперек.
Ч ј лози цього року т≥Їњ
немаЇ... Ч повертаЇ розмову до плетива ќлександр. Ч ћи на
берегах Ћ≥мниц≥ мали ц≥л≥ плантац≥њ, де њњ заготовл¤ли. ј
тор≥шн¤ пов≥нь позмивала облюбован≥ нами м≥сц¤. ќдне кам≥нн¤
залишилос¤...
¬се ж подружж¤ ѕ≥дл≥сник≥в уже трохи
заготовило матер≥алу. —п≥шили. Ѕо ще м≥с¤ць Ч ≥ лозу не
в≥зьмеш. ƒл¤ плет≥нн¤ год¤тьс¤ однор≥чн≥ пагони, а к≥лькар≥чн≥
можуть ≥ти т≥льки на виготовленн¤ мебл≥в. Ќаносили тих
оберемк≥в прут≥в, але довго нав≥ть на балкон≥ њх тримати не
можна: треба обкорювати. ј дл¤ цього лозу... вар¤ть. ќсь у
великому бан¤ку, що посеред к≥мнати, ц≥л≥ жгути прут≥в, ще не
остигли в вод≥. ѓх то ≥ доведетьс¤ ще сьогодн≥ обкорити. Ѕ≥л≥,
без кори, прутики, немов пром≥нчики св≥т¤тьс¤. јле ¤кщо
полежать довше, то стають золотистими.
«апитую Ќатал≥ю
√еорг≥њвну, чи допомагаЇ чолов≥ков≥ у лозоплет≥нн≥?
Ч
ћи з дочкою спочатку н≥¤к не хот≥ли вчитис¤, Ч з≥знаЇтьс¤. Ч
Ѕо перш≥ кошики виходили крив≥, горбат≥. јле й т≥ згодилис¤:
ми в них на балкон≥ цибулю, часник, квасолю тримали. Ѕуло дуже
зручно. ѕот≥м, може, памТ¤таЇте, стали модн≥ кошики, в ¤ких
клали штучн≥ кв≥ти, привезен≥ з-за кордону. ќксана, а вона
тод≥ була в девТ¤тому клас≥, за ос≥нь наплела њх ст≥льки, що
за виручен≥ грош≥ поњхала до иЇва на екскурс≥ю. ≥ ¤ плела...
ќсь починаЇмо ¤кусь р≥ч Ч в≥н плете складн≥ш≥ елементи, ¤ Ч
прост≥ш≥. —≥мейний п≥др¤д, Ч всм≥хаЇтьс¤. Ч ј взагал≥, в≥н
щоразу придумуЇ щось нове, вигадуЇ, фантазуЇ... ј ¤к уже
виробить ¤кусь шаблонну систему, тод≥ прис≥даю ≥ ¤. ¬кладаЇмо
в р≥ч душу. «в≥дси ≥ позитивна енергетика.
ќт≥ тар≥лки,
хл≥бниц≥, кошики та ≥нш≥ виплетен≥ з лози реч≥ в к≥мнат≥ наче
всм≥халис¤. “а коли Ќатал≥¤ √еорг≥њвна до всього додала, що њњ
чолов≥к робить дива ще й на дач≥, вирощуЇ саджанц≥, найнов≥ших
сорт≥в смородини, пор≥чки Ч 24 вид≥в, а вона у спри¤тливий р≥к
збираЇ з дачноњ д≥л¤нки по 30-35 в≥дер пом≥дор≥в, мене це ще
б≥льше подивувало.
* *
*ѕетро Ў≈¬„”
√азета Ђ√аличинаї, м.
≤вано-‘ранк≥вськ
www.galychyna.if.ua
—тор≥нка:[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28] |
“ехнолог≥њ
