|
|
|
20.11.2010р. -
Ќовини дл¤
«емл¤к≥в | |
 ќлександр —ушко:
”крањна на Ђв≥зов≥й карт≥ї ™вропейського —оюзу -
20.11.10 ѕро те, що
™вропейський —оюз починаЇтьс¤ з консульства, сказано
достатньо. ѕро неприЇмност≥ на Ђв≥зовому шл¤хуї написано
чимало статей. ѕро те, що украњнськ≥ керманич≥ домагаютьс¤
скасуванн¤ в≥зового режиму, вони вже к≥лька рок≥в розпов≥дають
невд¤чним слухачам.
 ѕро те, що безв≥зовий режим неможливий
без в≥дпов≥дних реформ Ч роками намагаютьс¤ донести до влади
експерти, але влада, схоже, не надто цим переймаЇтьс¤ ≥, ¤к ≥
ран≥ше, в≥рить в усп≥х кавалер≥йськоњ дипломатичноњ навали.
“ак чи ≥накше, скасуванн¤ в≥з сьогодн≥ Ї одним ≥з двох
основних пр≥оритет≥в у в≥дносинах ”крањни з ™вропейським
—оюзом (≥ншим Ї укладанн¤ ”годи про асоц≥ац≥ю).
ј в
чому, власне, ц≥на питанн¤? —усп≥льна, пол≥тична, матер≥альна?
якою Ї частка громад¤н ”крањни серед тих, хто, подорожуючи до
™—, потребуЇ в≥зи? Ќаск≥льки статистично важливою дл¤
украњнського сусп≥льства Ї в≥дкрит≥сть ™вропи, скаж≥мо, у
пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими крањнами нашого рег≥ону? ¬≥дпов≥дь на ц≥
запитанн¤ дають статистичн≥ дан≥ за 2009 р≥к, анал≥з ¤ких
пропонуЇтьс¤ ваш≥й уваз≥.
ѕрот¤гом 2009 року
консульськ≥ установи крањн Ч учасниць Ўенгенськоњ угоди видали
громад¤нам трет≥х крањн, що потребують в≥зи дл¤ вТњзду в ™—,
12190687 в≥з ус≥х категор≥й, серед ¤ких 10241000 (понад 80%) Ч
в≥зи категор≥њ —, або шенгенськ≥ в≥зи дл¤ короткотерм≥нового
перебуванн¤. ѕонад 1 млн. з числа виданих в≥з належать до
категор≥њ D Ч нац≥ональн≥ в≥зи, ¤к≥, ¤к правило, дають
власников≥ право на довгострокове перебуванн¤, повТ¤зане з
с≥мейними обставинами, роботою чи навчанн¤м.
”крањна на
Ђв≥зов≥й карт≥ї ™вропейського —оюзу займаЇ значне м≥сце Ч
майже кожна дес¤та в≥за крањн Ўенгенськоњ угоди (1125659,
або 9,2% вс≥х в≥з) видавалас¤ в ”крањн≥. «а цим показником
”крањна впевнено пос≥даЇ друге м≥сце в св≥т≥, поступаючись
лише –ос≥йськ≥й ‘едерац≥њ (3578672 в≥з, або 29,4%). “рет≥м за
цим показником ≥де итай (544586, або 4,5%), четвертою Ч
—ерб≥¤ (у 2009 роц≥ ц¤ крањна ще була дл¤ ™— Ђв≥зовоюї),
пТ¤тою Ч “уреччина, шостою Ч Ѕ≥лорусь, сьомою Ч ≤нд≥¤. «агалом
б≥льш ¤к половина вс≥х шенгенських в≥з у св≥т≥ видаЇтьс¤ лише
в пТ¤ти перших крањнах даного Ђрейтингуї.
—пециф≥кою
”крањни сл≥д вважати в≥дносно високу питому вагу в≥з категор≥њ
D Ч нац≥ональних в≥з дл¤ тривалого перебуванн¤. якщо в
найб≥льш масов≥й категор≥њ — частка ”крањни становить 8,4%, то
категор≥њ D Ч 17,5% вс≥х в≥з даноњ категор≥њ в св≥т≥. «агалом
в ”крањн≥ видано 182 тис¤ч≥ таких в≥з, 87% з них Ч
консульськими установами ѕольщ≥.
«аслуговуЇ на
увагу пор≥вн¤нн¤ даних по крањнах Ђ—х≥дного партнерстваї.
”крањна отримуЇ майже ст≥льки ж шенгенських в≥з, ск≥льки ≥нш≥
пТ¤ть крањн разом уз¤т≥, однак сенсац≥њ в цьому факт≥ немаЇ,
адже населенн¤ ”крањни Ї б≥льшим за населенн¤ пТ¤ти ≥нших
крањн Ђ—х≥дного партнерстваї.
¬≥зи Ђна душу
населенн¤ї: ћакедон≥¤ передаЇ л≥дерство Ѕ≥лорус≥.
”
таблиц≥ 1 звертаЇ на себе увагу шосте м≥сце Ѕ≥лорус≥
(449351 в≥з, або 3,7%). ¬раховуючи в≥дносно невелику к≥льк≥сть
населенн¤ ц≥Їњ крањни (близько 9,5 млн.), саме Ѕ≥лорусь п≥сл¤
переходу вс≥х крањн «ах≥дних Ѕалкан у категор≥ю Ђбезв≥зовихї
триматиме перш≥сть у св≥т≥ за к≥льк≥стю в≥з ™— на душу
населенн¤.
¬ 2009 роц≥ одна в≥за крањн Ч учасниць
Ўенгенськоњ угоди припадала на 21 жител¤ Ѕ≥лорус≥, тод≥ ¤к в
”крањн≥ та –ос≥њ Ч вдв≥ч≥ менше: одна в≥за на 41Ч43 особи,
“уреччина Ч одна в≥за приблизно на 160 ос≥б, итай Ч одна в≥за
на три тис¤ч≥ ос≥б.
—еред крањн —Ќƒ друге м≥сце за цим
показником тримаЇ ћолдова Ч одна в≥за на приблизно 27Ч29 ос≥б
(точний показник обрахувати неможливо, оск≥льки немаЇ
достов≥рноњ зведеноњ статистики населенн¤ включно з
ѕридн≥стровським рег≥оном). ќднак у випадку ћолдови реальна
к≥льк≥сть громад¤н, що отримали в≥зу, Ї б≥льшою, адже певна
к≥льк≥сть крањн Ч учасниць Ўенгенськоњ угоди не маЇ
консульських установ на територ≥њ ћолдови, ≥, ¤кщо в≥дпов≥дн≥
повноваженн¤ не були делегован≥ ≥ншим консульствам, громад¤ни
–ћ отримують в≥зи цих крањн у Ѕухарест≥ або иЇв≥ (≥
в≥дпов≥дно так≥ в≥зи потрапл¤ють до статистики консульських
установ у –умун≥њ або ”крањн≥). « ≥ншого боку, сл≥д
ураховувати, що близько 2/3 виданих у ћолдов≥ в≥з Ч це в≥зи
двох крањн, ¤к≥ поки що не вход¤ть до Ўенгенськоњ зони:
–умун≥њ та Ѕолгар≥њ, а отже, мають обмежену одн≥Їю крањною
територ≥альну д≥ю.
“аким чином, з ус≥х Ђв≥зовихї крањн,
кр≥м «ах≥дних Ѕалкан, Ѕ≥лорусь маЇ найб≥льш ≥нтенсивну
статистику видач≥ шенгенських в≥з у пропорц≥њ до к≥лькост≥
населенн¤, а зв≥дси й б≥льшу щ≥льн≥сть м≥жлюдських контакт≥в з
™вропейським —оюзом, що стало певною неспод≥ванкою при анал≥з≥
даноњ статистики. “обто середн≥й б≥лорус њздить до ™— удв≥ч≥
част≥ше, н≥ж середн≥й украњнець, незважаючи на неспри¤тливу
пол≥тичну атмосферу, в≥дсутн≥сть ”годи про спрощенн¤
оформленн¤ в≥з та б≥льш високу ц≥ну в≥зи (60 Ївро зам≥сть 35).
÷е значною м≥рою спростовуЇ стереотип про Ѕ≥лорусь ¤к довол≥
≥зольовану в≥д ™вропи крањну. ѕонад 3/4 в≥з громад¤нам
Ѕ≥лорус≥ видають консульства трьох шенгенських крањн Ч ѕольщ≥,
Ћитви та Ќ≥меччини.
Ќайменшу к≥льк≥сть в≥з на душу
населенн¤ серед крањн Ђ—х≥дного партнерстваї отримуЇ
јзербайджан. ќчевидно, що дл¤ жител≥в кавказьких держав
подорож≥ до ™— через географ≥чний фактор мають меншу сусп≥льну
значущ≥сть, н≥ж дл¤ ”крањни, Ѕ≥лорус≥ та ћолдови, що
в≥дображено у наведен≥й статистиц≥.
Ќайб≥льш≥
шенгенськ≥ консульства
онсульство ѕольщ≥ у Ћьвов≥
Ї найб≥льшим ≥ноземним консульством в ”крањн≥ ≥ найб≥льшим
консульством ѕольщ≥ за кордоном за к≥льк≥стю виданих в≥з.
ѕоказник 273569 в≥з за 2009 р≥к означаЇ, що дане консульство
видало кожну четверту в≥зу з ус≥х, виданих на територ≥њ
”крањни крањнами Ч учасниц¤ми Ўенгенськоњ угоди. ¬раховуючи,
що загалом ус≥ консульськ≥ установи ѕольщ≥ у св≥т≥ видали у
2009 роц≥ 795387 в≥з, можна констатувати, що одне консульство
у Ћьвов≥ видало понад третину вс≥х польських в≥з у
св≥т≥.
¬одночас нав≥ть цей показник робить онсульство
ѕольщ≥ у Ћьвов≥ лише четвертим шенгенським консульством у
св≥т≥. ƒругу та третю позиц≥ю в цьому рейтингу пос≥дають
консульства ≤тал≥њ (315356 в≥з) та ≤спан≥њ (276765 в≥з) у
ћоскв≥.
ј беззаперечна св≥това перш≥сть належить
онсульству ‘≥нл¤нд≥њ у —анкт-ѕетербурз≥, ¤ке видало в 2009
роц≥ 542525 в≥з. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤: це половина вс≥х в≥з, виданих
в ”крањн≥ вс≥ма консульствами ™—, що майже дор≥внюЇ к≥лькост≥
в≥з, виданих ус≥ма консульствами ™— у итањ (що пос≥даЇ третю
позиц≥ю за к≥льк≥стю виданих в≥з ™—), ≥ б≥льше, н≥ж к≥льк≥сть
в≥з, виданих ус≥ма консульствами ™— у “уреччин≥.
ќдне
онсульство ‘≥нл¤нд≥њ у —анкт-ѕетербурз≥ видаЇ понад 6% ус≥х
шенгенських в≥з, що видаютьс¤ у св≥т≥. ¬ середньому кожен
робочий день тут видають близько двох тис¤ч в≥з, а п≥д час
сезонних п≥кових навантажень Ч понад три тис¤ч≥. ЂћТ¤к≥
ф≥льтриї Ўенгену: ‘≥нл¤нд≥¤ дл¤ –ос≥њ, ѕольща дл¤
”крањни.
—пециф≥ка та результати роботи де¤ких
нац≥ональних консульських служб в окремих Ђприв≥лейованихї
крањнах св≥дчать про достатню гнучк≥сть норм Ўенгену ≥
залежн≥сть в≥зовоњ практики в≥д пол≥тичних м≥ркувань.
ѕрикладом цього можна вважати в≥зову практику ‘≥нл¤нд≥њ в
–ос≥њ та ѕольщ≥ в ”крањн≥.
«агалом ‘≥нл¤нд≥¤ за р≥к
видала 784 тис¤ч≥ в≥з в ус≥х крањнах св≥ту, з них майже 730
тис¤ч у –ос≥њ (в ”крањн≥ Ч близько 10 тис¤ч). ќтже, понад 93%
в≥з, наданих ус≥ма ф≥нськими консульськими установами в св≥т≥,
Ч видано на територ≥њ –ос≥њ, де, кр≥м —анкт-ѕетербурга,
‘≥нл¤нд≥¤ маЇ консульства в ћоскв≥, ѕетрозаводську ≥
ћурманську. ожна пТ¤та шенгенська в≥за в –ос≥њ видана
консульськими установами ‘≥нл¤нд≥њ.
–оль консульських
служб ‘≥нл¤нд≥њ в –ос≥њ перегукуЇтьс¤ з роллю ѕольщ≥ в
”крањн≥, частка ¤коњ в забезпеченн≥ в≥зами громад¤н ”крањни
вражаЇ ще б≥льше. “ак, пТ¤ть консульств ѕольщ≥ в ”крањн≥ (у
иЇв≥, Ћьвов≥, Ћуцьку, ќдес≥ та ’арков≥) прот¤гом 2009 року
видали 439348 в≥з, що становить 39,8% вс≥х в≥з, виданих на
територ≥њ ”крањни крањнами Ч учасниц¤ми Ўенгенськоњ угоди. 55%
ус≥х польських в≥з у св≥т≥ видаЇтьс¤ в ”крањн≥.
р≥м
того, ѕольща тримаЇ перш≥сть у видач≥ в≥з категор≥њ D
(нац≥ональн≥ в≥зи дл¤ тривалого перебуванн¤), ¤ких видано в
”крањн≥ 158337 ≥з загальноњ к≥лькост≥ 210292 польських в≥з
категор≥њ D у св≥т≥. «агалом ѕольща видаЇ найб≥льшу серед
крањн ™— к≥льк≥сть в≥з категор≥њ D, насамперед дл¤ сус≥д≥в, що
Ї прикладом вдалого використанн¤ законних можливостей
шенгенського права дл¤ помТ¤кшенн¤ негативних насл≥дк≥в
розширенн¤ Ўенгенськоњ зони.
онсульськ≥ установи
ѕольщ≥ в ”крањн≥ та ‘≥нл¤нд≥њ в –ос≥њ в≥д≥грають важливу
сусп≥льно значущу роль, слугуючи ЂмТ¤ким ф≥льтромї: надають
в≥зи, використовуючи л≥беральн≥шу практику, зумовлену
гнучк≥стю шенгенського права та на¤вн≥стю пол≥тичноњ вол≥
спри¤ти поњздкам громад¤н сус≥дн≥х крањн. «авд¤ки на¤вност≥
такого ЂмТ¤кого ф≥льтраї, к≥льк≥сть поњздок громад¤н,
насамперед представник≥в середнього класу, до крањн ™— Ї
значно б≥льшою, н≥ж могло б бути за його
в≥дсутност≥.
–езультати спостережень недвозначно
вказують на те, що Ђконсульства-чемп≥ониї (а точн≥ше,
консульськ≥ служби в≥дпов≥дних крањн) не лише мають велику
ф≥зичну пропускну спроможн≥сть (це не завжди так), а й б≥льш
л≥берально п≥дход¤ть до розгл¤ду за¤вок, зокрема, вимагаючи
меншу к≥льк≥сть супров≥дних документ≥в, швидше розгл¤даючи
документи, максимально спрощуючи вс≥ компоненти в≥зовоњ
процедури.
¬≥зова практика ‘≥нл¤нд≥њ в –ос≥њ та ѕольщ≥
в ”крањн≥ св≥дчить про те, що ступ≥нь обт¤жливост≥ отриманн¤
шенгенськоњ в≥зи Ї б≥льшою м≥рою справою пол≥тичноњ вол≥ ≥ тих
установок, ¤к≥ даютьс¤ консульським прац≥вникам, н≥ж суто
питанн¤м букви шенгенського законодавства.
ѕольща разом
≥з Ћитвою виконуЇ роль ЂмТ¤кого ф≥льтраї ≥ дл¤ громад¤н
Ѕ≥лорус≥, тод≥ ¤к дл¤ –ос≥њ значенн¤ консульських установ
ѕольщ≥ в≥дчутно менше.
ƒл¤ ћолдови нараз≥ немаЇ свого
ЂмТ¤кого ф≥льтраї всередин≥ Ўенгенськоњ зони, але, вочевидь,
ним п≥сл¤ оч≥куваного в 2012Ч2013 рр. приЇднанн¤ стане
–умун≥¤.
¬≥дмови у в≥зах.
”крањна отримуЇ
9,2% вс≥х в≥з крањн Ч учасниць Ўенгенськоњ угоди, ≥ при цьому
близько 6% ус≥х в≥дмов. ÷е означаЇ, що украњнським за¤вникам
в≥дмовл¤ють р≥дше, н≥ж у середньому по св≥ту. –≥вень в≥дмов
в ”крањн≥ становить близько 4,6% шенгенських в≥з (категор≥њ ¬
≥ —), що св≥дчить про близьк≥сть ”крањни до контрольноњ
позначки в 3%, ¤ку в самому ™— вважають р≥внем безпеки, що
беретьс¤ до уваги при скасуванн≥ в≥зового режиму. ƒл¤
пор≥вн¤нн¤: в јлбан≥њ ¤ка претендуЇ на скасуванн¤ в≥з уже
цього року, питома вага в≥дмов с¤гаЇ 13,5% (у 2008 роц≥ було
18%, а в 2007-му Ч 21%).
як уже зазначалос¤, загальний
в≥дсоток в≥дмов за¤вникам в ”крањн≥ становить 4%, що Ї
невисоким показником, нав≥ть у пор≥вн¤нн≥ з де¤кими крањнами
«ах≥дних Ѕалкан. ¬одночас даний показник не враховуЇ
Ђприхованих в≥дмовї: випадки, коли в за¤вник≥в з ¤кихось
причин не приймали документ≥в (це не в≥дображено у статистиц≥)
або в≥зу видавали зап≥зно, коли поњздка втрачала сенс. «а
даними мон≥торингу Ђ™вропи без барТЇр≥вї, у 2009 роц≥ частка
неприйн¤тих за¤вок с¤гала 8%.
јбсолютним Ђчемп≥ономї з
в≥дмов на територ≥њ ”крањни Ї онсульство ≤спан≥њ в иЇв≥, ¤ке
у 2009 роц≥ в≥дхил¤ло кожну сьому за¤вку (14,7%). ƒруге м≥сце
за в≥дсотком (10,9%) ≥ перш≥сть за абсолютним показником
(11705) в≥дмов пос≥даЇ онсульство Ќ≥меччини в иЇв≥. ¬исокий
в≥дсоток в≥дмов (понад 10%) заф≥ксовано в онсульств≥ „ех≥њ у
Ћьвов≥, тод≥ ¤к ≥нш≥ консульства ц≥Їњ крањни (в иЇв≥ та
ƒонецьку) дають значно меншу к≥льк≥сть в≥дмов (2Ч4
%).
Ќизьку к≥льк≥сть в≥дмов (2Ч3%) традиц≥йно дають
консульства ѕольщ≥, ”горщини, Ўвец≥њ, Ћитви та ≈стон≥њ.
јбсолютна перш≥сть серед крањн Ўенгенськоњ зони Ч за
—ловаччиною (2%). ѕозитивним фактором Ї скороченн¤ питомоњ
частки в≥дмов по таких традиц≥йно Ђпроблематичнихї
консульських установах, ¤к консульства ‘ранц≥њ (до 5,7%) та
јвстр≥њ (до 2,6%). —еред ус≥х крањн ™— найнижчу к≥льк≥сть
в≥дмов дають консульства –умун≥њ та Ѕолгар≥њ (до 1%), але ц≥
крањни нараз≥ не вход¤ть до Ўенгенськоњ зони ≥ видають лише
нац≥ональн≥ в≥зи.
ќтже, ”крањна належить до
крањн-л≥дер≥в на Ђв≥зов≥й карт≥ї ™вропейського —оюзу. ÷ей факт
зумовлюЇ глибоку взаЇмну зац≥кавлен≥сть ”крањни та ™— у сфер≥
м≥грац≥йноњ безпеки ≥ створюЇ п≥дстави дл¤ продуктивного
в≥зового д≥алогу, метою ¤кого Ї, з одного боку, скасуванн¤
в≥зового режиму з боку ™—, з ≥ншого Ч забезпеченн¤ належних
гарант≥й безпеки з боку ”крањни: у сфер≥ безпеки документ≥в,
охорони кордон≥в, боротьби з нелегальною м≥грац≥Їю, ≥ншими
видами транскордонноњ злочинност≥ та
корупц≥Їю.
¬≥дносно невисокий показник в≥дмов у наданн≥
в≥з (4,6%) св≥дчить про достатню ¤к≥сть, чесн≥сть ≥
обірунтован≥сть абсолютноњ б≥льшост≥ в≥зових за¤вок з боку
громад¤н ”крањни. «а даним показником ”крањна близька до
трив≥дсотковоњ Ђмеж≥ безпекиї, ¤ку ™— встановлюЇ до крањн, що
претендують на безв≥зовий режим.
≤стотн≥ в≥дм≥нност≥
м≥ж р≥зними крањнами ™— щодо р≥вн¤ в≥дмов украњнським
за¤вникам (в≥д 2 до 14,7%) св≥дчать про значну роль
пол≥тичного фактора, коли ступ≥нь доступност≥ в≥з б≥льшою
м≥рою залежить не в≥д обТЇктивних критер≥њв шенгенського
права, а в≥д пол≥тичних установок, ¤к≥ даютьс¤ консульським
прац≥вникам щодо спри¤нн¤ чи неспри¤нн¤ поњздкам громад¤н
”крањни до ™—. ‘актично пропорц≥¤ в≥дмов, будучи накладеною на
спостереженн¤ за пол≥тичними позиц≥¤ми держав, довол≥ точно
в≥ддзеркалюЇ пол≥тичну готовн≥сть окремих крањн ™— до
подальшоњ л≥берал≥зац≥њ в≥зового режиму з ”крањною: чим менше
в≥дмов, тим б≥льша готовн≥сть певноњ крањни до р≥шенн¤
скасувати в≥зи дл¤ громад¤н ”крањни.
–азом з тим
п≥дтримка скасуванн¤ в≥з дл¤ украњнц≥в у крањнах Ч членах ™—
була б значно б≥льшою, ¤кби ур¤д нашоњ крањни на д≥л≥, а не на
словах засв≥дчив готовн≥сть зд≥йснити реформи, без ¤ких
претенз≥њ на безв≥зовий режим з ™— гарантовано залишатьс¤
порожн≥м звуком. Ќаприклад, запровадив би б≥ометричн≥
паспорти, створив ≥ забезпечив повноваженн¤ми та ресурсами (а
не л≥кв≥дував, ¤к це було зроблено вл≥тку) державну м≥грац≥йну
службу, на практиц≥ долав би корупц≥ю, зм≥цнював дов≥ру на
р≥вн≥ правоохоронних орган≥в ”крањни та крањн Ч член≥в ™—.
ѕринаймн≥ спробував би повчитис¤ блискучому досв≥ду сербських
колег у цих питанн¤х. ѕро це ми писали неодноразово, але в≥з ≥
нин≥ там.
* *
*ќлександр —ушко,
Ђ™вропа без
барТЇр≥вї
http://novisa.com.ua/
 Ѕойове судно
козацькоњ Ђморськоњ п≥хотиї XVIII стор≥чч¤ п≥дн¤то з дна
ƒн≥пра - 19.11.10 17 листопада в
«апор≥жж≥ з дна ƒн≥пра г≥дроархеологи п≥дн¤ли козацьке судно
пер≥оду рос≥йсько-турецькоњ в≥йни 1735-1739 рр. 18-метрове
козацьке судно типу "дуб" - однин ≥з тих човн≥в, ¤к≥ активно й
усп≥шно використовувалис¤ запорожц¤ми дл¤ битв проти
ќсманськоњ ≥мпер≥њ на „орному мор≥, а нин≥ вважаютьс¤
прообразами суден сучасноњ морськоњ п≥хоти.
 √≥дроархеологи запор≥зького нац≥онального
запов≥дника "’ортиц¤" у середу 17 листопада 2010 р. п≥дн¤ли з
дна ƒн≥пра стародавнЇ бойове козацьке судно - "запор≥зький
дуб", що пролежало в акватор≥њ запов≥дника майже три
стол≥тт¤.
як пов≥домив в ≥нтервТю агенц≥њ
"≤нтерфакс-”крањна" директор ƒѕ "ѕ≥вденьг≥дроархеолог≥¤"
¬алер≥й Ќефьодов, 18-метрове козацьке судно типу "дуб" -
ветеран рос≥йсько-турецькоњ в≥йни 1735-1739
рок≥в.
«апор≥зьк≥ судна на той час були основною силою, ¤ка
протисто¤ла турецьким галерам на „орному мор≥, пов≥домл¤Ї
украњнська ¬≥к≥пед≥¤. ѕ≥д час ц≥Їњ ж в≥йни було вз¤то
ќчак≥в.
"—тародавн≥й човен ви¤влено в акватор≥њ острова
’ортиц¤ ще в 1999 роц≥. ќднак через нестачу кошт≥в п≥дн¤ти
його не вдавалос¤. «а цей час ун≥кальна археолог≥чна знах≥дка,
¤ка збер≥галас¤ на 6-метров≥й глибин≥ в акватор≥њ пл¤жноњ зони
’ортиц≥, почала руйнуватис¤ ≥ потребувала терм≥нового п≥дйом≥
з дна ≥ консервац≥њ", - розпов≥в Ќефьодов.
—тародавн≥й
бойовий корабель збер≥гс¤ майже на 80% завд¤ки тому, що
прот¤гом майже трьох стол≥ть на дн≥ ƒн≥пра був укритий п≥ском
≥ мулом.
¬. Ќефьодов пов≥домив, що судно "запор≥зький
дуб" п≥дн¤то в ”крањн≥ вперше, ≥ "про под≥бний експонат
будь-¤кий музей св≥ту може т≥льки мр≥¤ти".
"ƒуб,
побудований у XVIII-му стол≥тт≥, виконаний у кращих традиц≥¤х
суднобудуванн¤ запор≥зьких козак≥в. ’оча майже весь його
корпус зроблений ≥з дуба, човен легкий ≥ маневрений, ≥
вважаЇтьс¤ прообразом суден сучасноњ морськоњ п≥хоти. «авд¤ки
"дубам" козаки усп≥шно воювали з арм≥Їю ќсманськоњ ≥мпер≥њ в
„орному мор≥", - розпов≥в в≥н.
√≥дроархеолог пов≥домив,
що п≥сл¤ консервац≥њ козацький корабель над≥йде до музею
стародавнього судноплавства на ’ортиц≥, де вже збер≥гаЇтьс¤
к≥лька старовинних козацьких суден, знайдених за останн≥ 10
рок≥в в акватор≥њ давньоњ козацькоњ верф≥ на цьому
остров≥.
* *
*УЌј–ќƒЌ»…
ќ√Ћяƒј„Ф
http://sd.org.ua/
![]() ¬иставка "Ќародна в≥йна" - про сел¤нськ≥ повстанн¤
1920-их рок≥в проти червоних - 18.11.10
"“од≥ в ”крањну з
–ос≥њ було в≥дправлено 1 м≥льйон 200 тис¤ч регул¤рного в≥йська
- не рахуючи "частин особливого призначенн¤", „ , √ѕ”, м≥л≥ц≥њ
≥ винищувальних загон≥в". ћузей рад¤нськоњ окупац≥њ працюЇ за
адресою: ињв, вул. ћ.—тельмаха 6-ј. √раф≥к роботи: 10-00 -
18-00, вих. - нд., пн. ≈кскурс≥њ замовл¤ютьс¤ заздалег≥дь за
тел. 258-00-71.
—≥чов≥ стр≥льц≥ слухають думу про —агайдачного.
ињв, 1917-1918
√ромадський ≥нститут ≥сторичноњ
памТ¤т≥ в≥дкрив музейну експозиц≥ю "Ќародна в≥йна". ¬она стала
пост≥йною експозиц≥Їю ћузею рад¤нськоњ окупац≥њ, пов≥домл¤Ї
"”крањна молода".
«а ви¤вленими арх≥вними
документами, вперше подаютьс¤ статистичн≥ дан≥ про к≥льк≥сть
п≥дп≥льних антиб≥льшовицьких орган≥зац≥й та повстанських
загон≥в, к≥льк≥сть сел¤нських збройних повстань у вс≥х
тогочасних девТ¤ти губерн≥¤х ”крањни.
ѕро це сказав
≥н≥ц≥атор виставки, голова кињвського товариства "ћемор≥ал"
–оман руцик:
"ћи обТњхали 18 областей ”крањни,
опрацювали та оцифрували понад 350 фонд≥в ≥ близько 1500
арх≥вних справ. ÷е майже 70 тис¤ч документ≥в. ѓх сл≥д було
проанал≥зувати й систематизувати.
—вого часу ƒЅ
зобовТ¤зало начальник≥в обласних управл≥нь зробити паспорти
район≥в iз короткою економ≥чно-пол≥тичною характеристикою,
починаючи з 1917 року - ¤к≥ були п≥дп≥льн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥
повстанн¤, ¤к≥ д≥¤ли особистост≥-отамани".
—тенди
виставки розпов≥дають також про тих, хто окуповував ”крањну ≥,
власне, проти кого чинили спротив "бандитськ≥ формуванн¤" з
хл≥бороб≥в.
«а словами –оман руцика, арх≥ви
св≥дчать, що у 1920-их роках в ”крањну з –ос≥њ було
в≥дправлено 1 м≥льйон 200 тис¤ч регул¤рного в≥йська - не
рахуючи "частин особливого призначенн¤", „ , √ѕ”, м≥л≥ц≥ю ≥
винищувальних загон≥в.
"« перших рок≥в окупац≥њ
б≥льшовики орган≥зували в ”крањн≥ репресивно-каральну систему,
до ¤коњ входило 18 концентрац≥йних табор≥в. Ћише у 1918-20
роках було знищено понад 100 тис¤ч украњнц≥в, - стверджуЇ
–оман руцик. - ™ документ 1948 року, де наказано зд≥йснити
обл≥к в ”крањн≥ ус≥х ос≥б, ¤к≥ в≥д 1917 року брали участь у
визвольному рухов≥, ≥ надати ц≥ списки дл¤ њх "переселенн¤ у
расно¤рський край". ÷ього нам≥ру, на щаст¤, не
зд≥йснили".
ѕро те, ¤к 90 рок≥в тому черкаськ≥ сел¤ни
воювали з комун≥стами, читайте
в розд≥л≥ " олонки".
ƒов≥дка:
√ромад¤нський ≥нститут ≥сторичноњ памТ¤т≥ утворено на баз≥
товариства "ћемор≥ал" ¤к альтернативу державному ≤нституту
нац≥ональноњ памТ¤т≥, що його ур¤д ћиколи јзарова в≥ддав
прихильнику комун≥стичноњ ≥деолог≥њ ¬алер≥ю
—олдатенку.
÷ей проект реал≥зуЇтьс¤ сп≥льно з
"≤нститутом ѕрезидента ¬≥ктора ёщенка "—тратег≥чн≥
≥н≥ц≥ативи", ћ≥жнародним фондом "”крањна 3000" та ≥ншими
громадськими орган≥зац≥¤ми. ƒо ради ≥нституту ≥стор≥чноњ
памТ¤т≥ вход¤ть в≥дом≥ ≥сторики - ¬олодимир —ерг≥йчук, ¬асиль
Ўендеровський, ¬олодимир ¬Т¤трович, ≤ван
ѕатрил¤к.
√ромадська установа маЇ потужну досл≥дницьку
базу: вс≥ розсекречен≥ документи арх≥ву —Ѕ” ≥ зовн≥шньоњ
розв≥дки в електронн≥й верс≥њ.
ћузей рад¤нськоњ
окупац≥њ працюЇ за адресою: ињв, вул. ћ.—тельмаха 6-ј. √раф≥к
роботи: 10-00 - 18-00, вих. - нд., пн. ≈кскурс≥њ замовл¤ютьс¤
заздалег≥дь за тел. 258-00-71.
* *
*"Ќј–ќƒЌ»…
ќ√Ћяƒј„"
http://sd.org.ua/
![]() ћалий та середн≥й б≥знес радикал≥зуЇтьс¤. ѕ≥дприЇмц≥
хочуть розпуску ¬ерховноњ –ади -
17.11.10  ”часники акц≥њ протесту п≥дприЇмц≥в та
профсп≥лок, що зд≥йснюють безстрокове п≥кетуванн¤ ¬ерховноњ
–ади, й надал≥ готов≥ до законних, але вже радикальних д≥й.
оординац≥йна рада страйкому прийн¤ла р≥шенн¤ провести 22
листопада у иЇв≥ на вулиц≥ Ѕанков≥й зб≥р ≥н≥ц≥ативноњ групи з
метою скликанн¤ загальнонац≥онального референдуму по
достроковому припиненню повноважень ¬ерховноњ –ади
”крањни.
ѕро це за¤вив сьогодн≥ на бриф≥нгу п≥д ст≥нами
парламенту ќлександр ƒанилюк, кер≥вник ¬сеукрањнського центру
спри¤нн¤ п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥.
ЂЅув погоджений ≥
п≥дтриманий саме такий план д≥й, оск≥льки 16 листопада
парламент вн≥с до проекту ѕодаткового кодексу низку поправок,
¤к≥ вже виключають компром≥с, а зустр≥ч делегац≥њ протестуючих
≥з кер≥вником фракц≥њ ѕ– ќлександром ™фремовим зак≥нчилас¤
н≥чим. √оловна вимога п≥дприЇмц≥в про необх≥дн≥сть
в≥дтерм≥нуванн¤ прийн¤тт¤ документа ≥ його ірунтовне
доопрацюванн¤, - була категорично в≥дхилена. “≥ окрем≥ зм≥ни,
що були запропонован≥, ми вважаЇмо лише Ђзаграванн¤мї збоку
влади. ¬они н≥кого не влаштовують. ÷е лише зат¤гуванн¤ часуї,
- зазначив ќ.ƒанилюк.
¬≥н вважаЇ, що Ђш≥сть м≥льйон≥в
громад¤н, ¤к≥ зад≥¤н≥ в малому б≥знес≥, ц≥лком здатн≥ за
тиждень з≥брати три м≥льйони п≥дпис≥в, необх≥дних дл¤
скликанн¤ такого референдуму. ≤ це сьогодн≥ Їдиний реальний
правовий механ≥зм, ¤кий даЇ можлив≥сть в≥дправити парламент у
в≥дставку. ”с≥ процедурн≥ моменти ч≥тко виписан≥ «аконом
”крањни Ђѕро всеукрањнський та м≥сцев≥ референдумиї. р≥м
того, за перешкоджанн¤ в реал≥зац≥њ цього права ст.157 ”
встановлена крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥стьї.
Ђякщо
ѕрезидент п≥дпише ѕодатковий кодекс, то в≥дпов≥дна процедура
буде ≥н≥ц≥йована й щодо його перебуванн¤ на посад≥ї,-
акцентував правозахисник.
* *
*ѕрес-служба ¬сеукрањнського центру
спри¤нн¤ п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥
"”крањнський
погл¤д"
www.ukrpohliad.org/
![]() 12-р≥чна ки¤нка ёл≥¤ ќсьмак перемогла в молод≥жному
чемп≥онат≥ з шах≥в у √рец≥њ -
17.11.10 ”крањнка ёл≥¤
ќсьмак перемогла в молод≥жному чемп≥онат≥ з шах≥в у √рец≥њ. ƒо
цього 5 рок≥в посп≥ль вона пос≥дала перш≥ м≥сц¤ в ”крањн≥ та
™вроп≥. ƒосьогодн≥ б≥льш≥сть витрат на змаганн¤ брали на себе
батьки чемп≥онки. ѕроте ћ≥н≥стерство у справах с≥мТњ молод≥ та
спорту та ‘едерац≥¤ шах≥в ”крањни об≥ц¤ють юн≥й чемп≥онц≥
ф≥нансову п≥дтримку.
12-р≥чна ки¤нка ёл≥¤ ќсьмак стала
захоплюватис¤ шахами ран≥ше, ан≥ж навчилас¤ читати й писати.
як т≥льки д≥вчинка п≥шла до школи, мати в≥ддала њњ до секц≥њ
шах≥в ињвського палацу д≥тей та юнацтва. ƒос¤гнути усп≥ху њй
допомогли р≥дн≥ та тренер секц≥њ Ћеон≥д Ѕород≥н, говорить ёл≥¤
ќсьмак.
Ђѕросто м≥й д≥дусь дуже любив грати у шахи.
оли мен≥ виповнилос¤ три роки, в≥н почав навчати мене та
грати з≥ мною. Ќам обом це надзвичайно подобалос¤. ј пот≥м Ц ¤
п≥шла до секц≥њ шах≥вї, Ц згадуЇ шах≥стка.
ƒва роки
тому ёл≥њ ќсьмак, чемп≥онц≥ з шах≥в, запропонували пожити в
јнгл≥њ, в хороших умовах, позайматис¤ з потужними тренерами,
отримувати стипенд≥ю 2000 фунт≥в (25 тис. гривень на м≥с¤ць ≥
виступати за јнгл≥ю на всесв≥тн≥х чемп≥онатах. “од≥ ще
10-р≥чна ёл¤ в≥дпов≥ла: "як же ¤ буду грати за јнгл≥ю?! я ж
украњнка".
„емп≥онку св≥ту батьки воз¤ть на турн≥ри
своњм коштом
ƒн¤ми ёл≥¤ повернулас¤ з ≥ св≥товоњ
першост≥ у √рец≥њ, де стала чемп≥оном св≥ту з шах≥в у
ном≥нац≥њ до 12 рок≥в. ” важк≥й ф≥нальн≥й гр≥ вона в≥двоювала
титул переможц¤ в рос≥йськоњ спортсменки, розпов≥даЇ ёл≥¤
ќсьмак.
Ђ÷е була дуже ц≥кава гра, бо ¤ грала з моЇю
суперницею з чемп≥онату ™вропи. ¬она тод≥ була чемп≥онкою, а ¤
в≥це-чемп≥онкою, ≥ тому мен≥ було ц≥каво в нењ виграти, Ц
з≥знаЇтьс¤ ёл≥¤. Ц я хочу ще раз стати чемп≥онкою св≥ту та
чемп≥онкою ™вропи, майстром спорту, а пот≥м Ц
гросмейстеромї.
ќльга ќсьмак, мати чемп≥онки,
пТ¤тий р≥к посп≥ль њздить ≥з нею на змаганн¤ в р≥зн≥ крањни
™вропи. аже, що донедавна ан≥ держава, ан≥ спортивн≥
обТЇднанн¤ њй в цьому не допомагали. ƒек≥лька талановитих
шах≥сток, з ¤кими ран≥ше ёл≥¤ змагалас¤ за перше м≥сце в
”крањн≥, вже виступають за зб≥рн≥ ≥нших держав. ќднак ќльга
ќсьмак перењжджати з дочкою за кордон не
хоче.
ЂЅатько заробл¤Ї, а ми Ц тренуЇмос¤. “ака в
нас ситуац≥¤ ≥ в крањн≥, ≥ в шахах Ц що все доводитьс¤ робити
самим. ќднак зараз зТ¤вилос¤ св≥тло в к≥нц≥ тунелю, бо
зм≥нивс¤ кер≥вник ‘едерац≥њ шах≥в. ѕроте, що б не було, ми б
хот≥ли жити у своњй крањн≥ та виступати в≥д
нењї.
Ќа чемп≥онат св≥ту ёл≥¤ њздила коштом батьк≥в
та ћ≥жнародноњ федерац≥њ шах≥в. ѕроте невдовз≥ д≥вчинка
отримаЇ ур¤дову прем≥ю за перемогу, об≥ц¤Ї головний тренер з
шах≥в ћ≥н≥стерства у справах с≥мТњ, молод≥ та спорту ≤ван
«ахарчук.
Ђƒитина дуже талановита, колись починала
з≥ змагань Ђматч покол≥ньї. ѕрем≥¤ буде однозначно Ц над≥йдуть
вс≥ результати змагань, ≥ буде в≥дпов≥дний наказ ћ≥н≥стерства.
–озм≥р прем≥њ в≥дпов≥датиме чинному законодавству, точний њњ
обс¤г буде визначено дн¤миї, Ц говорить
ур¤довець.
¬ конкурент≥в украњнськоњ шах≥стки кращ≥
умови дл¤ тренувань
ќкрему стипенд≥ю дл¤ ёл≥њ ќсьмак
та ≥нших талановитих шах≥ст≥в об≥ц¤ють затвердити ≥ в
”крањнськ≥й федерац≥њ шах≥в Ц про це –ад≥о —вобода пов≥домив
заступник президента ‘едерац≥њ ћихайло —елезньов. «а його
словами, ”крањна зробить усе, щоб не втратити своњх молодих
чемп≥он≥в.
“им часом ёл≥¤ ќсьмак готуЇтьс¤ до
наступних змагань, тренуЇтьс¤ дв≥ години на день на купленому
батьками старому електронному шаховому тренажер≥, тод≥ ¤к њњ
конкуренти з ≥нших крањн користуютьс¤ найсучасн≥шою техн≥кою
та ур¤довою п≥дтримкою.
* *
*™вген —олонина, –ад≥о —вобода
"Ќј–ќƒЌ»… ќ√Ћяƒј„"
http://sd.org.ua/
![]() ”крањна в≥зьме участь у зас≥данн≥ ™— з питань
антикорупц≥йноњ пол≥тики -
16.11.10  ƒелегац≥¤ ”крањн≥, у склад≥ представник≥в
ћ≥н≥стерства юстиц≥њ, вирушила до ¬аршави (–еспубл≥ка ѕольща)
дл¤ участ≥ в зас≥данн≥ ЂЅоротьба проти корупц≥њї, ¤ке
проводитьс¤ в рамках ≥н≥ц≥ативи ™— Ђ—х≥дне партнерствої,
пов≥домл¤Ї прес-служба ћ≥н'юсту.
як пов≥домив м≥н≥стр
юстиц≥њ ќлександр Ћавринович, п≥д час зас≥данн¤ плануЇтьс¤
анал≥з ситуац≥њ та обм≥н кращими практиками крањн-учасниць
Ђ—х≥дного партнерстваї щодо налагодженн¤ сп≥вроб≥тництва м≥ж
державною владою та громад¤нським сусп≥льством у сфер≥
антикорупц≥йноњ д≥¤льност≥.
«окрема плануЇтьс¤
обговорити основн≥ напр¤мки проведенн¤ реформ у сфер≥ боротьби
з корупц≥Їю з урахуванн¤м рол≥ громад¤нського сусп≥льства.
ѕередбачаЇтьс¤ проведенн¤ сем≥нар≥в з питань нагл¤довоњ рол≥
та мон≥торингу громад¤нського сусп≥льства, техн≥чноњ допомоги,
¤ка може надаватис¤ неур¤довими орган≥зац≥¤ми в рамках такого
сп≥вроб≥тництва.
«а п≥дсумками зас≥данн¤ в рамках
≥н≥ц≥ативи ™— Ђ—х≥дне партнерствої ћ≥н≥стерством юстиц≥њ
будуть вироблен≥ рекомендац≥њ щодо подальшого розвитку
в≥тчизн¤ного законодавства у сфер≥ боротьби з
корупц≥Їю.
ћ≥н≥стр юстиц≥њ нагадав, що
крањнами-партнерами ≥н≥ц≥ативи "—х≥дне партнерство" Ї
јзербайджан, Ѕ≥лорусь, ¬≥рмен≥¤, √руз≥¤, ћолдова ≥ ”крањна.
"—х≥дне партнерство" Ї доповненн¤м до двосторонн≥х догов≥рних
в≥дносин м≥ж ™— ≥ кожною з крањн-партнер≥в. —п≥вроб≥тництво в
боротьб≥ проти корупц≥њ належить до основних сфер, де
плануЇтьс¤ зм≥цнити сп≥вроб≥тництво ™— ≥
крањн-партнер≥в.
* *
*"≤нтерфакс-”крањна"
www.interfax.com.ua/
![]() Ђ—урми звит¤гиї, а не труби Ђ«арн≥циї -
16.11.10  12 листопада у Ћьвов≥ розпочавс¤
ф≥нальний етап XI дит¤чо-юнацького фестивалю мистецтв Ђ—урми
«вит¤гиї. …ого учасниками стали представники ¤к Ћьв≥вщини, так
й ≥нших областей ”крањни. ‘естиваль Ї ун≥кальним тим, що
заохочуЇ молодь до плеканн¤ мистецькоњ спадщини с≥чових
стр≥льц≥в, во¤к≥в ”√ј, б≥йц≥в ќ”Ќ-”ѕј, а також до творенн¤
сучасного украњнського патр≥отичного мистецтва.
12
рок≥в тому народивс¤ фестиваль Ђ—урми звит¤гиї. Ќародилис¤
через усв≥домленн¤ того, що п≥сенна, мистецька спадщина
нац≥онально-визвольних змагань ’’ стол≥тт¤ не вивчена ≥ не
попул¤ризуЇтьс¤, практично не розвиваЇтьс¤ сучасна патр≥отична
п≥сн¤. ≤де¤ створенн¤ такого фестивалю отримала п≥дтримку
ќрган≥зац≥њ ”крањнських Ќац≥онал≥ст≥в. ќрган≥заторами Ђ—урм
звит¤гиї стали ÷ентр нац≥онального в≥дродженн¤ ≥м. —. Ѕандери,
всеукрањнське товариство Ђѕросв≥таї ≥м. “. Ўевченка та
громадська орган≥зац≥¤ Ђ—урми звит¤гиї.
ѕрац¤
розпочалас¤. ¬итворилас¤ пост≥йна команда: голова жур≥ Ц √ерой
”крањни, композитор ћирослав —корик, режисер ћирослав
Ћукавецький, художник Ћьв≥вськоњ опери “адей –индзак,
осв≥т¤нин ѕавло ’обзей, пол≥тик ѕетро ќл≥йник, директор
фестивалю ¬олодимир —тепанишин та багато ≥нших.
«а час
≥снуванн¤ Ђ—урм звит¤гиї низка його вихованц≥в реал≥зувалас¤ в
р≥зних сферах д≥¤льност≥: ѕетро –адейко Ц сол≥ст Ћьв≥вськоњ
опери; —ерг≥й отовський Ц композитор, сп≥вак, художн≥й
кер≥вник дит¤чо-юнацького театру Ђќстр≥в дитинстваї;
журнал≥стка ќлес¤ ’ромейчук захистила докторську дисертац≥ю в
ќксфорд≥, нин≥ професор Ћондонського ун≥верситету; композитор,
сп≥вачка, громадський д≥¤ч —оф≥¤ ‘едина захистила кандидатську
дисертац≥ю в ЋЌ” ≥м. ≤. ‘ранка; Ћес¤ ¬акулюк Ц пров≥дний
журнал≥ст телеканалу Ђ≤нтерї.
“епер у в≥дб≥ркових турах
фестивалю на Ћьв≥вщин≥ щороку бере участь приблизно 10Ц15
тис¤ч ос≥б. ќбласн≥ фестивал≥ провод¤ть “ерноп≥ль,
≤вано-‘ранк≥вськ, Ћуцьк, ’мельницький, ¬≥нниц¤, ривий –≥г,
—уми. ѕереможц¤ми чи лауреатами були представники фактично
вс≥х куточк≥в ”крањни Ц ривого –огу, ƒн≥пропетровська,
—Їверодонецька, ’мельницького, „еркас, „ерн≥вц≥в, ѕолтавиЕ
ѕрињжджали вихованц≥ украњнського л≥цею в ѕольщ≥, з≥
—ловаччини, з анади.
÷ього року значного розголосу
набула ≥нформац≥¤ про те, що зам≥сть Ђ—урм звит¤гиї з
≥н≥ц≥ативи м≥н≥стра осв≥ти й науки ƒмитра “абачника
проводитимуть Ђ«≥рницюї. ” наказ≥ м≥н≥стерства йшлос¤ лише про
рекомендац≥ю проводити Ђ«≥рницюї, а на м≥сц¤х де¤к≥
надвиконавч≥ кер≥вники в≥д осв≥ти почали впроваджувати таке
нововведенн¤ ¤к обовТ¤зкове. „астина парт≥й вир≥шила отримати
на цьому пол≥тичн≥ див≥денди ≥ виступила проти Ђ«≥рниц≥ї, а
дл¤ протиставленн¤ знайшли Ђ—урми звит¤гиї (до реч≥,
здеб≥льшого коментували люди, ¤к≥ не мають жодного стосунку до
фестивалю). ‘естиваль н≥коли не проводивс¤ п≥д прапором ¤коњсь
парт≥њ, дл¤ його орган≥затор≥в це Ц принципове питанн¤. ≤
цього року в≥н теж в≥дбувс¤.
—в≥й мистецький доробок
продемонстрували юн≥ таланти Ћьв≥вщини та ≤вано-‘ранк≥вщини,
¬олин≥ та ’мельниччини, ≥ровограда та ривого –огу. ’ори ≥
сол≥сти, вокально-≥нструментальн≥ ансамбл≥, капели
бандурист≥в, духов≥ оркестри, читц≥ та майстри образотворчого
мистецтваЕ —отн≥ юних облич, натхненних почутт¤м любов≥ до
свого краю. 12 ≥ 13 листопада до м≥ського палацу культури ≥м.
√. ’откевича йшли ≥ йшли льв≥вТ¤ни, щоб п≥дтримати цю молодь,
всупереч табачникам та вс≥м ≥ншим державним д≥¤чам, ¤ким
байдуж≥ украњнська ≥сторична пам'¤ть, нац≥ональна культурна
спадщина, а переважно Ц ≥ майбутнЇ нашоњ крањни та украњнц≥в.
јле патр≥отичне мистецтво, подане талановитою молоддю, не
залишило жодного сумн≥ву н≥ в кого Ц ”крањна була, Ї ≥ буде
”крањнською.
‘естиваль зак≥нчивс¤, жур≥ п≥дводить
останн≥ п≥дсумки, обираючи найкращих серед кращих. —ьогодн≥
пропонуЇмо вам погл¤нути на учасник≥в цьогор≥чного
мистецько-патр≥отичного д≥йства. ј в наступному числ≥ ви
зможете д≥знатис¤ детальн≥ше, хто саме, представники ¤ких
куточк≥в ”крањни стали його переможц¤ми.
* *
*ёр≥й јЌ“ќЌя
ЂЌац≥онал≥стичний
ѕорталї
www.ukrnationalism.org.ua/
![]() ”крањна у св≥т≥ чи ”крањна пом≥ж двох св≥т≥в? -
16.11.10  ѕерша
з означених формул, а саме Ђ”крањна у св≥т≥ї, в чомусь довол≥
постмодерн≥стська. ћовл¤в, Ї у св≥т≥ к≥лька сотень культур,
украњнська культура Ч одна з багатьох ≥ може дов≥льним чином
заходити з ними в контакт, не п≥дкор¤ючись жодному
телеолог≥чному детерм≥н≥зму. ѕол≥тичн≥ союзи виникатимуть
дов≥льно на основ≥ розумно проанал≥зованих державницьких
≥нтерес≥в. ѕриблизно з таким у¤вленн¤м ми й прожили перше
дес¤тил≥тт¤ незалежност≥ ”крањни.
Ќа пол≥тичному р≥вн≥
ц¤ формула в≥дображалас¤ так: ”крањна стала в к≥нець довол≥
довгоњ черги ≥нших держав, ¤к≥ чекали свого входженн¤ в
ел≥тний Ђклубї ™вропейського —оюзу. ћислилос¤, що ц≥ держави
входитимуть у ™— в м≥ру свого трансформуванн¤, тобто
реформуванн¤ законодавства, модерн≥зац≥њ економ≥ки, подоланн¤
корупц≥њ тощо. ѕравда, було не зовс≥м зрозум≥ло, чи ставити в
чергу –ос≥ю, ¤кщо мр≥¤ вс≥х зах≥дних стратег≥в зд≥йснитьс¤ ≥
вона стане демократичною. Ѕо за своњми розм≥рами вона аж надто
скидатиметьс¤ на в≥домого Ђслона в посудн≥й крамниц≥ї. јле
оптим≥зм 1990-х рок≥в давав можлив≥сть в≥дкласти вир≥шенн¤
ц≥Їњ проблеми на п≥зн≥ше.
ќднак згодом почалис¤
проблеми. ѕ≥сл¤ 11 вересн¤ 2001 року јмерика потребувала –ос≥њ
¤к партнера антитерористичноњ коал≥ц≥њ, а тому «ах≥д заплющив
оч≥ на права людини в „ечн≥. «м≥нилас¤ вс¤ геопол≥тична
конструкц≥¤ св≥ту. ѕут≥нська –ос≥¤, отримавши карт-бланш,
створила свою власну цив≥л≥зац≥йну Ђчергуї, ¤ку почала
заповнювати сател≥тними державами, застосовуючи св≥й давн≥й
метод Ђпринуждени¤ к мируї (чи, ¤кщо хочете, Ђпринуждени¤ к
любвиї). ”крањнська пол≥тична ел≥та захвилювалас¤ й довела
св≥й принцип Ђбагатовекторноњ пол≥тикиї до досконалост≥, що
означало перестрибуванн¤ з одн≥Їњ черги до ≥ншоњ в дус≥
народного присл≥вТ¤ Ђпок≥рне тел¤ двох маток ссеї.
ј
тод≥ захвилювалис¤ вс≥ без вин¤тку:
Ч ™вропейський —оюз
раптом прийн¤в до свого клубу Ѕолгар≥ю й –умун≥ю, р≥вень
готовност≥ ¤ких був на той час зовс≥м не вищий за р≥вень
готовност≥ ”крањни, чим засв≥дчив, що за фасадом оф≥ц≥йних
критер≥њв дл¤ вступу все-таки криютьс¤ одв≥чн≥ пол≥тичн≥
≥нтереси.
Ч –ос≥¤ заблокувала прийн¤тт¤ ”крањни до
Ќј“ќ.
Ч ѕеред ™— постала проблема: або в≥двертий Ђплан
ћаршаллаї дл¤ ”крањни, що загрожувало ™вроп≥ радикальним
збуренн¤м њњ в≥дносин ≥з –ос≥Їю й не об≥ц¤ло усп≥ху через
непевну позиц≥ю украњнськоњ ел≥ти, або енергетична безпека,
куплена зреченн¤м обстоюванн¤ ”крањни.
–озвТ¤зку ц≥Їњ
дилеми легко було передбачити. Ѕрати в≥дпов≥дальн≥сть за
продажну, корумповану й непрофес≥йну пол≥тичну ел≥ту ”крањни
ви¤вилос¤ дл¤ ™вропи too much. «начно легше було в≥ддати цей
головний б≥ль –ос≥њ, ¤ка маЇ чотирьохсотл≥тн≥й досв≥д
загнуздуванн¤ украњнськоњ стих≥њ. ѕроте це все-таки не Ї новим
пактом ћолотова Ч –≥ббентропа. ¬≥дродженн¤ –ад¤нського —оюзу в
нов≥й ≥постас≥ таки л¤каЇ ™вропу, а тому головне завданн¤
зах≥дноњ дипломат≥њ Ч в≥ддати ”крањну –ос≥њ так, щоб ≥ Ђвовк
був ситий, ≥ в≥вц≥ ц≥л≥ї.
ќсь чому формула Ђ”крањна у
св≥т≥ї сьогодн≥ лог≥чно перейшла у формулу Ђ”крањна пом≥ж
двома св≥тамиї. ќцю останню ¤ й хот≥в би зробити головним
обТЇктом своЇњ уваги.
Ќа терезах украњнськоњ
печал≥
Ћегко переконатис¤, що феномени житт¤
розвиваютьс¤ не л≥н≥йно, а осцилюють, тобто зм≥нюютьс¤ за
синусоњдою. якщо йти за “ей¤ром де Ўарденом, то житт¤ ¤к
Ђвловлене св≥тлої ще ЂпамТ¤таЇї свою хвильову природу. ”
типових упор¤дкованих демократ≥¤х згадан≥ осцил¤ц≥њ набувають
вигл¤ду виборчого ма¤тника Ч скаж≥мо, переходу в≥д л≥беральноњ
до соц≥ал≥стичноњ форми управл≥нн¤ державою ≥ навпаки.
”крањнська демократ≥¤ д≥Ї у цив≥л≥зац≥йно двоњст≥й держав≥, а
тому згаданий ма¤тник набув вигл¤ду переходу в≥д
Ївроатлантичноњ до Ївраз≥йськоњ культурноњ форми ≥
навпаки.
ѕереважна б≥льш≥сть мешканц≥в ”крањни ч≥тко
вловлюЇ на¤вн≥сть у наш≥й держав≥ двох, радикально в≥дм≥нних
цив≥л≥зац≥й, проте вс≥ в≥дом≥ мен≥ спроби дати њм
терм≥нолог≥чно точне й наукове визначенн¤ таки шкутильгають.
ўе важче ч≥тко провести л≥н≥ю розмежуванн¤ м≥ж обома
цив≥л≥зац≥¤ми. ” √ант≥нітона це л≥н≥¤ розмежуванн¤ католицькоњ
≥ православноњ цив≥л≥зац≥й, ≥ дл¤ цього Ї досить вагом≥
аргументи. ѕроте де саме вона проходить? ¬ один ≥сторичний
момент Ч це л≥н≥¤ по «бручу, в ≥нший Ч л≥н≥¤ пакту ћолотова Ч
–≥ббентропа, а к≥лькома стол≥тт¤ми ран≥ше Ч це сх≥дна л≥н≥¤
поширенн¤ магдебурзького права, ¤ка с¤гала нав≥ть ’аркова.
“ому можемо стверджувати, що ц¤ л≥н≥¤ в ≥сторичному сенс≥
рухлива, а взаЇмод≥¤ двох цив≥л≥зац≥й на сп≥льному кордон≥
в≥дбуваЇтьс¤ за вс≥ма законами ≥нтерференц≥њ з п≥дсиленн¤м
одних феномен≥в ≥ гас≥нн¤м ≥нших.
ажуть, у китайц≥в Ї
специф≥чне прокл¤тт¤: Ђўоб тоб≥ народитис¤ на меж≥ епох!ї.
”крањнц≥ живуть п≥д трохи в≥дкоригованим прокл¤тт¤м: Ђўоб тоб≥
народитис¤ на меж≥ цив≥л≥зац≥й!ї. “е, що в нормальних
демократ≥¤х вигл¤даЇ ¤к цив≥л≥зований виборчий ма¤тник м≥ж
р≥зними стил¤ми управл≥нн¤, в нас набираЇ вигл¤ду катастрофи,
сут≥нк≥в цив≥л≥зац≥њ взагал≥. ћайдан 2004-го ≥ подальшу
помаранчеву пТ¤тир≥чку сприймала ¤к катастрофу кваз≥рад¤нська
частина украњнського сусп≥льства, сконцентрована здеб≥льшого
на п≥вденному сход≥ крањни. “оржество Ївроатлантичноњ
цив≥л≥зац≥њ звучало похоронним дзвоном дл¤ украњнц≥в за л≥н≥Їю
давн≥х кордон≥в √етьманськоњ ”крањни. ѕеремога януковича Ч
точн≥ше, навальне вторгненн¤ цив≥л≥зац≥њ, ¤ка Ї чужою дл¤
центрально-зах≥дноњ частини сусп≥льства, Ч сприймаЇтьс¤ ¤к
катастрофа тепер уже на правому берез≥ ƒн≥пра. —ьогодн≥
торжествуЇ Ївраз≥йство, тод≥ ¤к на зах≥д в≥д цих кордон≥в
ридаЇ Ївроатлантична ярославна.
ожна сторона мр≥Ї про
поширенн¤ своњх цив≥л≥зац≥йних ознак на всю територ≥ю ”крањни.
¬чора такою над≥Їю жив помаранчевий таб≥р, сьогодн≥ Ч
синьо-б≥лий. ќбраний ним ур¤д не лише Ї ур¤дом реваншу, Ч в≥н
вважаЇ себе ур¤дом остаточноњ й дов≥чноњ перемоги, тобто в≥н
≥ще не здогадуЇтьс¤, що йому також буде дано п≥знати смак
поразки.
ќтож кожна сторона вбачаЇ загрозу дл¤ себе в
≥снуванн≥ самого цього ма¤тника. ѕсихолог≥чно ми не так
переходимо в≥д одн≥Їњ форми правл≥нн¤ до ≥ншоњ, ¤к трагед≥йно
провалюЇмос¤ в нелюбу нам цив≥л≥зац≥ю. ≤ Їдн≥сть розум≥Їмо
лише так, що протилежна сторона маЇ розчинитис¤ в
наш≥й.
—хоже, ми н≥¤к не ос¤гнемо своЇњ дол≥ Ч дол≥
народу, роз≥пнутого на Ђгакахї двох сус≥дн≥х цив≥л≥зац≥й, Ч а
тому, мабуть, Ѕогов≥ не залишаЇтьс¤ н≥чого ≥ншого, ¤к пост≥йно
завертати нас Ђна другий р≥кї, щоб ми таки засвоњли питанн¤,
котр≥ винесено на ≥спит. —правжньою глупотою було б тепер
викохувати в соб≥ зустр≥чн≥ реваншистськ≥ настроњ, заливаючи
свою журбу пТ¤нким трунком у¤вноњ помсти. ƒ≥алог≥чним ≥
збалансованим люд¤м в обох таборах сл≥д ¤комога швидше
виробити цив≥л≥зовану модель сп≥вжитт¤, за ¤ку не соромно було
б перед памТ¤ттю предк≥в ≥ судженн¤м нащадк≥в.
„и
можуть в ”крањн≥ сп≥в≥снувати дв≥ пол≥тичн≥
культури?
¬ище ми вже говорили, що ≥нтуњтивно
вловити ≥снуванн¤ в ”крањн≥ двох пол≥тичних культур легко.
«начно важче побачити нос≥њв чистих культур. „и репрезентують,
скаж≥мо, ƒобк≥н ≥ ернес природний дух —лобожанщини? Ѕоронь
Ѕоже! ѕарадоксальн≥сть цього питанн¤ не треба по¤снювати н≥
захисникам харк≥вського парку, н≥ православним громадам
владики ≤с≥ченка, н≥ членам харк≥вського в≥дд≥ленн¤ —п≥лки
украњнськоњ молод≥, ¤ким погрожували в≥д≥брати (а може, вже й
в≥д≥брали) прим≥щенн¤ ¤к кару за њхн≥й лист до президента
ќбами.
ѕроте чи так уже в≥др≥зн¤вс¤ в≥д нин≥шн≥х
харк≥вських владоможц≥в знахабн≥лий нардеп Ћоз≥нський, ¤кий
представл¤в не Ђдон≥вї, а все-таки Ѕё“? „и вт≥лював в≥н дух
„еркащини? јбо льв≥вський судд¤-корупц≥онер «варич: чи
репрезентував в≥н р≥здв¤но-кол¤дницьку √аличину? «апитанн¤
також риторичн≥. ќбидва пол≥тичн≥ фланги останн≥ми роками
обТЇднувало те, що ≥ т≥, ≥ т≥ залюбки практикували кум≥вство й
хабарництво, проплачували протестн≥ м≥тинги, продавали м≥сц¤ в
парламент≥, зловживали службовим становищем, розгульно
торгували народним добром тощо. ќтож ¤к розр≥знити дв≥
пол≥тичн≥ культури, коли в обох таборах цив≥л≥зац≥йн≥ ознаки
в≥дход¤ть уб≥к, а на перший план вилазить безкарна, а тому
знахабн≥ла аморальн≥сть?
ѕроте аморальн≥сть не Ї
ознакою жодноњ культури, Ч вона Ї ознакою безкультурТ¤, тобто
виродженн¤ культури. Ќа момент цьогор≥чних вибор≥в полуда
спала з очей помаранчевого електорату, Ч сьогодн≥ це невпинно
в≥дбуваЇтьс¤ з електоратом синьо-б≥лим (¤ тут розр≥зн¤ю голоси
щироњ п≥дтримки ≥ голоси куплен≥ чи сфальсиф≥кован≥). ѕеред
ус≥ма рег≥онами ”крањни стоњть сп≥льне завданн¤ Ч домогтис¤
морального очищенн¤. ≤ йдетьс¤ тут не про св¤т≥сть, ¤ка в
реальному житт≥ таки не сум≥сна з лог≥кою влади. …детьс¤ про
припиненн¤ зло¤к≥сного переродженн¤ владних структур у
структури морального розбещенн¤ та гр≥ха, а також про
встановленн¤ запоб≥жних механ≥зм≥в, ¤к≥ вчасно ви¤вл¤тимуть ≥
знешкоджуватимуть таке переродженн¤ в
майбутньому.
ќтод≥ й про¤вл¤тьс¤ чист≥ л≥н≥њ згаданих
пол≥тичних культур. “од≥ й можна буде говорити про партнерство
њхн≥х представник≥в в облаштуванн≥ сп≥льноњ колиски Ч ”крањни.
” цьому випадку рег≥ональн≥ в≥дм≥нност≥ з фатуму нашоњ земл≥
перетворилис¤ б у њњ багатство, бо кожн≥й особливост≥
знайшлос¤ б ¤кесь м≥сце у загальнодержавн≥й спец≥ал≥зац≥њ. ƒл¤
прикладу: ¤кась пол≥тична сила на сход≥ ”крањни б≥льше дбатиме
про соц≥альн≥ й економ≥чн≥ ≥нтереси людей, тод≥ ¤к друга Ч на
заход≥ Ч обер≥гатиме нац≥ональну та духовну безпеку народу.
¬≥льн≥ вибори дали б змогу в≥дчути, ¤к≥ аспекти важлив≥ш≥ дл¤
нього в певний момент його ≥стор≥њ. «а таких умов
демократичний Ђма¤тник по-украњнськиї ≥шов би на користь
народу, а не ставив би його щоразу на межу громад¤нського
конфл≥кту.
“акий ≥деальний вар≥ант конкурентного, але
не конфл≥ктного Ђма¤тникаї Ї, зв≥сно, нереал≥стичним
(принаймн≥ поки що), причому не лише з погл¤ду пан≥вноњ
аморальност≥. Ќе готов≥ до нього св≥тогл¤дно ≥ в ”крањн≥, ≥ за
межами нашоњ держави.
«а фасадом поз≥рноњ
демократичност≥
—першу про нас, р≥дних. ƒоки в
наших головах пануватиме дотепер≥шн¤ св≥тогл¤дна ≥нерц≥¤, доти
кожна сторона, приход¤чи до влади, вважатиме своњм обовТ¤зком
Ђзачищатиї сусп≥льне житт¤ в≥д характерних ознак њњ
Ђсуперниц≥ї Ч тобто робити саме те, що сьогодн≥ завз¤то
виробл¤Ї ƒмитро “абачник у сфер≥ осв≥ти. ѕроте просв≥тку в
цьому не видно, Ч та й навр¤д чи народ витримаЇ неск≥нченну
≥деолог≥чну Ђсанац≥юї.
“ому наш стурбований украњнець
чухаЇ сьогодн≥ потилицю й натужно думаЇ, де ж поставити кому в
реченн≥: ЂќбТЇднатис¤ не можна роз≥йтис¤ї. ќдному Ч на заход≥
”крањни Ч здаЇтьс¤, що досить позбутис¤ ворохобного ƒонбасу, ≥
справи в крањн≥ п≥дуть на лад. ≤нший же Ч на сход≥ Ч
переконаний, що досить Ђвиправити помилку —тал≥наї й позбутис¤
√аличини, ¤к ”крањна заживе спок≥йно ≥ щасливо. як колись у
—ЇвЇродонецьку мр≥¤ли про ѕ≥—”ј–, так тепер у √аличин≥ нер≥дко
можна почути: Ђаби вижити, треба роз≥йтис¤ї.
јле
тривожить те, що в обох випадках ≥детьс¤ про нац≥ональну
Ђлоботом≥юї, тобто перетинанн¤ того сполучного т≥ла, ¤ке
в≥дпов≥даЇ за взаЇмод≥ю обох п≥вкуль головного мозку. як на
мене, це було б зрадою, скаж≥мо, памТ¤т≥ ¬асил¤ —туса та ≤вана
й Ќад≥њ —в≥тличних, ћиколи –уденка та ќлекси “ихого Ч ≥ ще
багатьох ≥нших славних постатей ”крањни, котр≥ поход¤ть ≥з
ƒонеччини та Ћуганщини. “обто ота поз≥рна демократичн≥сть Ч
мовл¤в, Ђне хочуть бути разом ≥з нами, то хай ¤к хочутьї Ч
обернулас¤ б ц≥лковитим провалом на нашому головному
цив≥л≥зац≥йному ≥спит≥.
”т≥м, схоже, поз≥рна
демократичн≥сть зваблюЇ не лише украњнц≥в, а й наших зах≥дних
партнер≥в. “ак, ќбТЇднана ™вропа, перш н≥ж узагал≥ думати про
членство в ™— ”крањни, апелювала до нењ: Ђ”крањна маЇ
визначитис¤, з ким вона: ≥з «аходом чи з –ос≥Їю. ћи
шануватимемо будь-¤кий њњ виб≥рї. ўо ж, справд≥ толерантно й
демократично, особливо на тл≥ –ос≥њ, ¤ка, завз¤то
Ђпроковтуючиї ”крањну, альтернативи њй не
залишаЇ.
ќднак вдумаймос¤ глибше у цю Ївропейську
демократичн≥сть. „и може ”крањна дати таку в≥дпов≥дь сьогодн≥?
” тому-то й заковика, що н≥. ”крањна Ч доки вона залишаЇтьс¤
демократичною державою Ч змушена рахуватис¤ з на¤вн≥стю в н≥й
протилежних геопол≥тичних ор≥Їнтац≥й ≥ в≥дпов≥сти однозначно,
з ким вона, не може (принаймн≥ на цьому ≥сторичному етап≥).
Ќатом≥сть вона могла б в≥дпов≥сти однозначно, ¤кби перестала
бути демократичною, ¤кби дозволила соб≥ притлумити
волеви¤вленн¤ одн≥Їњ з двох частин свого народу. “обто ¤кби
робила саме те, що намагаЇтьс¤ зараз робити команда ¬≥ктора
януковича, перет¤гуючи Ђковдруї на б≥к –ос≥њ та ≥гноруючи
протести й цив≥л≥зац≥йний шок ≥з боку незалежницького ≥
значною м≥рою прозах≥дного сусп≥льного сегмента.
ќтже,
поз≥рно демократична формула ™вропи насправд≥ св≥дчить про њњ
неспроможн≥сть усв≥домити, що ота св≥тогл¤дно розколена й
нер≥шуча ”крањна сьогодн≥ ¤краз ≥ виконуЇ головне
цив≥л≥зац≥йне Ївропейське завданн¤ Ч поЇднувати р≥знор≥дн≥
культурн≥ сутност≥. ¬м≥нн¤ виконувати саме це цив≥л≥зац≥йне
завданн¤ стало Ђф≥шкоюї ™вропи у ’’ стол≥тт≥, Ч чому ж вона не
бачить, що ”крањна змушена виконувати його ледь не наодинц≥,
западаючи у крайнощ≥, припускаючись помилок ≥ через це
постаючи в у¤в≥ Ївропейц≥в таким соб≥ Ђгидким качен¤мї ≥
trouble-makerТом?
™вроп≥ треба не в≥ддавати ”крањну
–ос≥њ ¤к причину свого головного болю, а усв≥домити Ђмежовуї
природу ”крањни, ¤ка законом≥рно поЇднуЇ в соб≥ структури обох
цив≥л≥зац≥йних тип≥в, а тому не може належати ц≥лковито
жодному з них. ” цьому сенс≥ ”крањна потребуЇ з боку ™вропи
margins of appreciation Ч визнанн¤, що њњ неоковирн≥сть Ї
насл≥дком ун≥кальност≥ њњ цив≥л≥зац≥йного завданн¤, а ще Ч
готовност≥ спри¤ти реал≥зац≥њ цього завданн¤ шл¤хом сп≥льно
продуманих програм.
Ђѕланетарна в≥сьї ”крањни нахилена
п≥д певним кутом, тобто вона, ”крањна, вимушено переживаЇ
Ђпори рокуї Ч то прокинетьс¤ до свободи й зацв≥те над≥¤ми, то
пожовкне в≥д розчарувань ≥ вкриЇтьс¤ кригою знев≥ри. ѕро нас
справедливо буде сказати водночас пр¤мо протилежними
Ўевченковими цитатами: ≥ Ђотам-то милостив≥њ ми ненагодовану ≥
голу застукали сердешну волю та й цькуЇмої, ≥ Ђне вмираЇ душа
наша, не вмираЇ вол¤, й неситий не виоре на дн≥ мор¤ поле, не
скуЇ душ≥ живоњ ≥ слова живогоЕї (Ђ авказї). ƒос≥ ота
нахилен≥сть Ђпланетарноњ ос≥ї, оте западанн¤ то в одну, то в
≥ншу цив≥л≥зац≥ю було фатумом ”крањни, в≥д ¤кого, здавалос¤,
не втекти.
ѕроте ск≥льки ще ≥спит≥в нам треба повторно
складати, аби зрозум≥ти: наш фатум Ч насправд≥ не фатум зовс≥м
(Ѕог не караЇ народи), а призначенн¤ Ч призначенн¤, ¤кого ми
ще не п≥знали, не ос¤гнули. —вого часу в пермському
пол≥тичному табор≥ ¤ сформулював дл¤ себе Ђодинадц¤ту
запов≥дьї: ЂЌе пожадай дол≥ ≥ншоњї. —тосуЇтьс¤ вона однаковою
м≥рою ≥ окремоњ людини, ≥ всього народу. ќтож не пожадаймо
дол≥ ≥ншоњ, а п≥знаймо сенс т≥Їњ, ¤ку маЇмо. «адумаймось: чи
нема в наш≥й нац≥ональн≥й чудернацькост≥ Ч в отому бутт≥
Ђпом≥ж двома св≥тамиї Ч ¤когось еволюц≥йного шансу, ¤кий не
м≥г про¤витис¤ дос≥ в одних цив≥л≥зац≥йних обставинах, але
може про¤витис¤ в ≥нших Ч сьогодн≥, завтра, найближчим
часом?
* *
*јвтор: ћирослав ћј–»Ќќ¬»„
Ђƒзеркало
тижн¤ї.
www.dt.ua/
![]() Ѕудинок, ¤к од¤г дл¤ родини -
15.11.10 ќрган≥чна
арх≥тектура Ц новий ун≥кальний культурний стиль, в основ≥
¤кого лежить гармон≥¤.
 ≤рина Ѕ≥лецька, орган≥чний арх≥тектор, котра любить
землю ≥ людей, в ≥нтервТю дл¤ У„асу та ѕод≥њФ розпов≥даЇ про
повагу до природи, енергоефективн≥сть та нове р≥шенн¤ житловоњ
проблеми дл¤ украњнц≥в. ÷им напр¤мком ≤рина займаЇтьс¤ вже
ш≥сть рок≥в, починаючи з навчанн¤ в ун≥верситет≥ та сем≥нар≥в
у Ќ≥меччин≥. «араз вона розробл¤Ї проекти приватних
будиночк≥в, займаЇтьс¤ соц≥альними та просв≥тницькими
≥н≥ц≥ативами в ”крањн≥, шукаЇ ≥стину та
гармон≥ю.
≤рино, в чому суть концепц≥њ орган≥чноњ
арх≥тектури? ўо особливого в н≥й ≥ чим вона в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д
типових арх≥тектурних форм?
ќрган≥чна арх≥тектура
Ц це Їдина орган≥чна система, де людина знаходитьс¤ в центр≥
уваги. ѕерш н≥ж почати щось будувати ≥ застосовувати певну
форму, ми думаЇмо, зв≥дки вона беретьс¤ ≥ ¤к буде впливати на
людину. ƒругим кроком Ї анал≥з оточенн¤, м≥сц¤, в ¤кому ми
будуЇмо. ћи думаЇмо, ¤к би зробила природа за таких же
обставин ≥ уникаЇмо арх≥тектурного егоњзму, запитуючи на
м≥сцин≥, що саме хоче тут зТ¤витис¤, а не що ми хочемо
будувати. ¬ природ≥ все мудро ≥ будь-¤ка природна форма
найкраща. ѕомешканн¤ сильно впливаЇ на людину ≥ в ≥деал≥
повинно бути зручним та стимулювати до саморозвитку.
Ќаприклад, у когось Ї дар художника, але в будинку немаЇ
великого в≥кна ≥ м≥сц¤, щоб поставити мольберт. «авданн¤
орган≥чного арх≥тектора Ц ви¤вити потреби людини ≥ допомогти
скроњти цей од¤г дл¤ родини, побудувати гармон≥йне помешканн¤.
јрх≥тектор в даному випадку виступаЇ в рол≥
кравц¤.
« чого ви починаЇте ваш≥ орган≥чн≥
арх≥тектурн≥ проекти?
Ѕудь-¤кий арх≥тектурний
проект ми починаЇмо з мебл≥в, бо це процес, що в≥дбуваЇтьс¤
всередин≥. ћи проводимо тривалий час дл¤ сп≥лкуванн¤ з родиною
≥ намагаЇмос¤ зрозум≥ти, ¤к будинок може виражати соц≥альну
структуру родини. ћи запитуЇмо про р≥зн≥ детал≥ житт¤ родини,
зокрема, коли вс≥ прокидаютьс¤, хто зазвичай готуЇ, чи готують
члени родини разом... ћожливо, в с≥мТњ Ї син, ¤кий
захоплюЇтьс¤ грою на барабан≥ ≥ дл¤ нього потр≥бно створити
окрему звуко≥зольовану к≥мнату, щоб не заважати ≥ншим членам
родини. ћи д≥знаЇмос¤, ¤к≥ в≥дчутт¤ люди хочуть в≥дчувати в
своЇму дом≥, а не в ¤кий кол≥р вони хочуть пофарбувати ст≥ни.
Ќаприклад, бувають в≥дкрит≥ родини, ¤к≥ прагнуть до
соц≥ального сп≥лкуванн¤ ≥ часто запрошують гостей. Ѕувають
родини, котр≥ полюбл¤ють б≥льше сп≥лкуванн¤ з природою. ”
кожному випадку арх≥тектурне р≥шенн¤ буде ун≥кальним. ѕ≥сл¤
сп≥лкуванн¤ з родиною ми приходимо на д≥л¤нку ≥ у¤вл¤Їмо житт¤
людей в цьому будинку. ћи повТ¤зуЇмо житт¤ людей з м≥сцем, де
постане будинок, в ¤кому завжди буде ¤кийсь елемент головним,
а ≥нш≥ другор¤дними. ƒл¤ когось найважлив≥шим м≥сцем в дом≥ Ї
кухн¤, де вс¤ родина збираЇтьс¤ за об≥дн≥м столом та
сп≥лкуЇтьс¤. ƒл¤ багатьох дуже важливою Ї гостьова к≥мната,
мабуть, через наш украњнський ментал≥тет гостинност≥. ј дл¤
когось ключовим елементом Ї к≥мната дл¤ медитац≥й на другому
поверс≥ з видом на сх≥д.
≤рино, а ¤к≥ особлив≥
потреби до будинк≥в були у ваших замовник≥в?
ќдин
з моњх замовник≥в музикант, ≥ дл¤ нього головним м≥сцем в
будинку Ї студ≥¤, де в≥н може записувати та грати музику, а
також гостити друз≥в. ƒл¤ ≥ншоњ родини важливим було
сп≥лкуванн¤. Ќаприклад, мама хот≥ла чути та говорити до
бабус≥, котра мешкала на другому поверс≥. ћи вир≥шили не
робити перекритт¤ м≥ж першим та другим поверхом, щоб члени
родини могли один одного бачити.
ўо ще, окр≥м
людини та њњ житт¤ важливо знати орган≥чному арх≥тектору перед
початком проекту?
ѕотр≥бно уважно ставитис¤ до
оточенн¤, поважати м≥сце, де знаходитиметьс¤ будинок. –ельЇф
д≥л¤нки; рослини, що ростуть навколо; тварини, ¤к≥ насел¤ють
територ≥ю; де встаЇ та с≥даЇ сонце Ц все важливо дл¤ створенн¤
орган≥чного проекту. “рет≥й кит, на ¤кий опираЇтьс¤ орган≥чна
арх≥тектура (п≥сл¤ людини та оточенн¤) Ц це функц≥¤ та
взаЇмозвТ¤зок вс≥х елемент≥в, Їдина орган≥чна система
будинку.
« ¤ких матер≥ал≥в ви
будуЇте?
я особисто надаю перевагу еколог≥чним
матер≥алам, хоча орган≥чн≥ арх≥тектори можуть використовувати
≥ цемент, цеглу. ожному рег≥ону притаманн≥ своњ специф≥чн≥
орган≥чн≥ матер≥али. Ќаприклад, в арпатах споконв≥ку будували
з дерева, в риму з саману (глина, п≥сок, солома, гн≥й).
Ќайб≥льш орган≥чним Ї матер≥ал, ¤кий здавна використовувавс¤
на м≥сцин≥. олись вс≥ необх≥дн≥ реч≥ дл¤ буд≥вництва
завозилис¤ не дал≥, н≥ж за дес¤ть к≥лометр≥в в≥д д≥л¤нки. ≤
споруджувавс¤, так званий, УlocalФ будинок.
ј ¤к≥
матер≥али використовувалис¤ в Ќаддн≥пр¤нськ≥й, центральн≥й
”крањн≥?
“радиц≥йно будувалас¤ деревТ¤на
конструкц≥¤, на ¤ку набивалас¤ глина. јле за сучасних умов
чудовим ресурсом дл¤ орган≥чного буд≥вництва Ї соломТ¤н≥ тюки,
тобто пресована солома. ¬ ”крањн≥ це надзвичайно актуально, бо
в нас багато соломи, ¤ка просто спалюЇтьс¤, а могла б
використовуватис¤, ¤к прекрасний дешевий теплост≥йкий
буд≥вельний матер≥ал.
≤рино, але х≥ба не ≥снуЇ
небезпеки, що соломТ¤ний будинок, ¤к в казочц≥ про трьох
порос¤т, легко здуЇ поривом в≥тру?
ѕорос¤та
Ќ≥ф-н≥ф, Ќуф-нуф та Ќаф-наф погано вчили сопромат Ц теор≥ю
спротиву матер≥ал≥в (см≥Їтьс¤ Ц прим. јвтора). ¬загал≥ перш≥
соломТ¤н≥ будинки зТ¤вилис¤ 200 рок≥в тому в —Ўј, коли виникла
технолог≥¤ пресуванн¤ соломи. ¬ Ќ≥меччин≥ соломТ¤н≥ тюки вже
сертиф≥кован≥, ¤к буд≥вельний матер≥ал. ¬ ”крањн≥ з цим ≥снуЇ
складн≥сть: державн≥ буд≥вельн≥ норми дуже неч≥тко регулюють
використанн¤ еколог≥чних матер≥ал≥в. Ќаприклад, ¤кщо ¤ хочу
100% еколог≥чний орган≥чний будинок без цегли та цементу, то
оф≥ц≥йного дозволу ¤ не отримаю. —оломТ¤них тюк≥в немаЇ в
державному перел≥ку буд≥вельних матер≥ал≥в, тому люди зазвичай
будують з соломи, а в документах пишуть ≥нше. јле це процес Ц
в Ќ≥меччин≥ соломТ¤н≥ тюки сертиф≥кували не так давно.
ƒо-реч≥, про —Ўј, орган≥чна арх≥тектура народилас¤ саме в
јмериц≥, а њњ батьком вважаЇтьс¤ ‘ренк Ћлойд –айд (арх≥тектор
мешкав в Oak Park поблизу „икаго Ц прим. јвтора). ¬
п≥сл¤колон≥альн≥й јмериц≥ спочатку панував псевдоЇвропейський
стиль: наприклад, колони могли розм≥щувати на будинку просто
дл¤ краси, вони н≥¤коњ функц≥њ не несли.
‘ренк Ћлойд
–айд розпочав дискус≥ю, що люди прињхали на новий континент ≥
не зобовТ¤зан≥ сл≥дувати старому Ц потр≥бн≥ нов≥ матер≥али ≥
нов≥ форми. «Т¤вивс¤ основний принцип орган≥чноњ арх≥тектури:
форма сл≥дуЇ функц≥њ. якщо колона не потр≥бна, то вона там не
чиста.
Ќа ск≥льки
енергоефективним Ї еколог≥чний орган≥чний
будинок?
я хот≥ла б наголосити, що в ”крањн≥ дуже
важливо б≥льше думати про енергоефективн≥сть, а не про дешевий
рос≥йський газ чи нафту. ”крањнц≥ використовують надзвичайно
багато ресурс≥в, а особливо нев≥дновлювальних. ¬арто розум≥ти,
що потр≥бно ставати Уoil freeФ. ¬ орган≥чн≥й арх≥тектур≥ ми
застосовуЇмо в≥дновлювальн≥ джерела енерг≥њ Ц землю, сонце,
в≥тер. Ѕудинок Ї сон¤чним колектором ≥ забезпечуЇ пасивний
сон¤чний об≥гр≥в, а додатково можна встановити теплов≥ насоси
дл¤ користуванн¤ енерг≥Їю земл≥. “акож в≥дновлювальним
матер≥алом дл¤ об≥гр≥ву помешканн¤ Ї дрова: дерево можна
спалити ≥ посадити три нових, а нафта п≥сл¤ спаленн¤ зникаЇ ≥
лишаЇ т≥льки шк≥длив≥ дом≥шки в атмосфер≥. ¬ Ўвейцар≥њ,
наприклад, будують житло повн≥стю на енерг≥њ природи,
фаршируючи будинок дес¤тками р≥зноман≥тних прилад≥в
(конвектори, теплов≥ насоси та ≥нше). Ѕудинок поступово
перетворюЇтьс¤ на косм≥чний корабель ≥ всю енерг≥ю збер≥гаЇ
всередин≥. ¬ ”крањн≥ це не працюЇ, бо ц≥на на техн≥ку Ї
надзвичайно високою. ќднак можна об≥йтис¤ м≥н≥мальними
ф≥нансовими затратами. —воњм замовникам ¤ часто раджу, що њм
не потр≥бно 450 квадратних метр≥в будинку, бо це додаткова
площа, ¤ку потр≥бно опалювати та п≥дтримувати чистоту. ¬ажливо
правильно використати енерг≥ю сонц¤, п≥ч поставити саме там,
де вона потр≥бна. я не кажу, що вс≥ повинн≥ повертатис¤ до
стародавн≥х метод≥в буд≥вництва ≥ в≥дцуратис¤ в≥д цив≥л≥зац≥њ.
—учасн≥ знанн¤ та здобутки можна нанизувати на тис¤чол≥тн≥й
досв≥д попередн≥х покол≥нь. Ќаприклад, ран≥ше не було
склопакет≥в ≥ в≥кна в хатинках були маленькими, щоб збер≥гати
тепло. —учасн≥й людин≥ мал≥ в≥кна незручн≥, бо хочетьс¤ сонц¤
та св≥тла. ƒуже важливо будинок поЇднувати з д≥л¤нкою, бо це
маЇ бути одна екосистема, а не просто хата. “ут ≥снуЇ колооб≥г
речовин, що д≥Ї в≥д руху сонц¤: енерг≥¤ входить в помешканн¤ ≥
виходить. —м≥тт¤ в будинку можна сортувати ≥ орган≥чн≥ в≥дходи
використовувати дл¤ вирощуванн¤ городу.
„и може
орган≥чна арх≥тектура стати новим р≥шенн¤ житловоњ проблеми в
”крањн≥? „и Ї орган≥чний будинок соц≥альним
житлом?
Ћюди звикли жити в ≥нфраструктур≥,
створен≥й державою, однак вона дуже дорога. јле вони можуть
вз¤ти п≥д своњми ж ногами матер≥али ≥ сам≥ побудувати будинок.
Ќаприклад, в риму ¤ знаю дв≥ родини, котр≥ переселилис¤ з
м≥ста в село. ¬они придбали соб≥ земельну д≥л¤нку в горах (не
б≥л¤ мор¤), купили ”ј«≥к за 2000 гривень. Ќеподалеку в≥д села
знаход¤тьс¤ велик≥ поклади глини, ¤ку вони поњхали та нарили ≥
”ј«≥ком привезли соб≥ на д≥л¤нку. Ќазбирали кам≥нн¤, у
фермер≥в купили соломи, попросили к≥нського гною у сус≥да.
«авели к≥з Ц робл¤ть сир, вирощують город. ¬иводили к≥з в л≥с
пастис¤ ≥ заодно назбирали г≥лки в≥д дуба на жердини. —т≥ни
вил≥пили з саману на основ≥ безкаркасноњ будови. ѕланують
покрити хату зеленим дахом, тобто живорослими кв≥тками та
травами. ÷≥каве р≥шенн¤ вони знайшли щодо утепленн¤ даху. ”
фермера, ¤кий тримаЇ овець, купили немитоњ дешевоњ шерст≥, ¤ку
згодом розклали у велик≥ целофанов≥ см≥ттЇв≥ пакети, заклењли
скотчем ≥ виклали на дах. ¬ хатин≥ Ї п≥чка, ¤ка об≥гр≥ваЇ
дровами весь будинок. ≤ немаЇ проблем у ц≥Їњ родини: вони
робл¤ть музичн≥ ≥нструменти, в них Ї ≥нтернет, вони читають
книги. ÷е люди, ¤к≥ зак≥нчили ун≥верситети та любили
подорожувати на природ≥. ¬они ≥ зараз подорожують та взимку
њдуть в ≤нд≥ю. ѕросто ¤кось вони зрозум≥ли, що можна ≥ не в
м≥ст≥ жити. ўе ¤ знаю одного американц¤, ¤кий прињхав у Ћьв≥в,
одруживс¤ на льв≥вТ¤нц≥ ≥ зараз будуЇ орган≥чну хатинку на
Ћьв≥вщин≥ Ц не хоче жити в м≥ст≥.
–одини, про
¤к≥ ви говорите, сам≥ спроектували св≥й
будинок?
ќдна родина зробила все самост≥йно, а
≥нша лише створила огорожу. якось ми провели з ними так звану
арх≥тектурну швидку допомогу Ц дизайн-день. ¬трьох п≥шли на
д≥л¤нку, вз¤ли глини ≥ почали вил≥плювати будинок та всю його
екосистему в масштаб≥ 1:50. “епер в них Ї макет ≥ будуватимуть
будинок вони сам≥, оф≥ц≥йно оформлювати не збираютьс¤, бо в
риму не дозволено використовувати еколог≥чн≥ матер≥али,
наприклад, саман через потенц≥йну сейсм≥чну активн≥сть
територ≥њ. «а л≥то вони збудували фундамент, ст≥ни, п≥длогу.
ѕрацювали вдвох, ≥нколи прињздили та допомагали друз≥.
ƒо-реч≥, ¤ пом≥тила важливу р≥ч: ¤кщо винаймати роб≥тник≥в,
¤к≥ працюють за грош≥, то буд≥вництво може тривати довше, н≥ж
будувати самому. –об≥тники матюкаютьс¤, њх потр≥бно п≥дган¤ти
палкою ≥ сл≥дкувати за ними, щоб працювали. якщо ж люди
будують сам≥ дл¤ себе, то робл¤ть це з великою любовТю. јбо ж
потр≥бна бригада любл¤чих буд≥вельник≥в, ¤к≥ не матюкаютьс¤.
я, до-реч≥, шукаю таких Ц ви¤вл¤Їтьс¤, не проста це вже й
справа. якось до музиканта, дл¤ котрого ¤ розробл¤ла
орган≥чний будинок в риму, прињхали друз≥, ≥ ми вс≥ разом
почали л≥пити вбудован≥ мебл≥ всередин≥ будинку. ¬в≥мкнули
класну музику ≥ л≥пили. ÷е були неймов≥рн≥ в≥дчутт¤ та
задоволенн¤.
яке майбутнЇ орган≥чноњ
арх≥тектури в ”крањн≥?
«араз ми перебуваЇмо на
стартовому етап≥, коли потр≥бно почати розколихувати
неймов≥рний потенц≥ал ”крањни. “риваЇ налагодженн¤ мереж, коли
орган≥зовуютьс¤ р≥зноман≥тн≥ заходи типу баркемп≥в, екокемп≥в,
сем≥нар≥в, майстер-клас≥в та ≥нших соц≥альних под≥й, ¤к≥
допомагають однодумц¤м зустр≥тис¤, перезнайомитис¤ м≥ж собою.
Ќаступним кроком буде узгодженн¤ д≥й вс≥х людей ≥з Узеленими
думкамиФ. Ќаприклад, ми плануЇмо створити јсоц≥ац≥ю
натуральних буд≥вельник≥в, щоб дос¤гти синерг≥њ в наших д≥¤х.
«годом створ¤тьс¤ Їдин≥ б≥льш≥ проекти, ¤к≥ почнуть
≥нтегрувати ≥дењ орган≥чного буд≥вництва в сусп≥льство: серед
мед≥а, в пол≥тиц≥, на законодавчому р≥вн≥. ћене особисто дуже
надихаЇ те, що в≥дбуваЇтьс¤ в ”крањн≥.
як можна б≥льше
д≥знатис¤ про вас ≥ про орган≥чну арх≥тектуру?
¬ ”крањн≥
часто в≥дбуваютьс¤ сем≥нари та ≥нш≥ просв≥тницьк≥ под≥њ з
орган≥чноњ арх≥тектури. я особисто проводила майстер-класи,
бес≥ди та виступи на р≥зноман≥тних соц≥альних проектах. ћоњ
контакти Ї на сайт≥ майстерн≥, де ¤ працюю в≥льним
арх≥тектором: www.l-arch.org
* *
*автор: ƒар≥¤ аленюк
"„ас i
ѕодiњ"
www.chasipodii.net/
![]() ќпозиц≥онери хочуть, щоб ћ¬‘ ретельно сл≥дкував,
куди п≥дуть його грош≥ -
15.11.10 –ада опозиц≥њ
≥н≥ц≥юЇ зверненн¤ до ради директор≥в ћ≥жнародного валютного
фонду ≥з проханн¤м надавати ”крањн≥ кредити за умови
ретельного мон≥торингу використанн¤ цих кошт≥в.
 ѕро це на погоджувальн≥й рад≥ –ади
сказав голова фракц≥њ Ѕлоку ёл≥њ “имошенко ≤ван ириленко.
"ўойно в≥дбулос¤ зас≥данн¤ ради опозиц≥њ, л≥дери
опозиц≥йних пол≥тичних сил висловилис¤ за зверненн¤ до ради
директор≥в ћ¬‘, до FATF, ≥нших м≥жнародних ≥нститут≥в щодо
вид≥ленн¤ кредиту за умови ретельного мон≥торингу використанн¤
цих кошт≥в", - сказав в≥н.
ириленко
п≥дкреслив, що публ≥кац≥њ «ћ≤ й журнал≥стськ≥ розсл≥дуванн¤
ставл¤ть п≥д сумн≥в ц≥льове використанн¤ кредитних кошт≥в
ћ¬‘.
¬≥н пов≥домив, що опозиц≥йн≥ парт≥њ на середу, 17
листопада, ≥н≥ц≥юють провести в≥дкрите зас≥данн¤ проф≥льного
ком≥тету –ади дл¤ того, щоб розгл¤нути це питанн¤ ≥з
залученн¤м на це зас≥данн¤ р≥зних стор≥н.
як
пов≥домл¤ло агентство, ран≥ше колишн≥й прем'Їр-м≥н≥стр, л≥дер
парт≥њ "¬сеукрањнське об'Їднанн¤ "Ѕатьк≥вщина" ёл≥¤ “имошенко
попередила ћ¬‘ про можливе використанн¤ ”крањною кошт≥в,
отриманих в≥д його кредиту, на погашенн¤ боргу Ќац≥ональною
акц≥онерною компан≥Їю "Ќафтогаз ”крањни" перед "–ос”кр≈нерго"
(Ўвейцар≥¤).
* *
*≤нформац≥йне агентство "”крањнськ≥
Ќовини"
http://un.ua/ukr/
—тор≥нка:[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28] |
|
* *
*
|
|
|
“ехнолог≥њ
