Дорогії Земляки - з
Святом Вас! 21 лютого 2011 Відзначають Міжнародний день рідної
мови
21
лютого 2011 Відзначають Міжнародний день рідної
мови
Вітаємо
Вас у міжнародний день рідної мови зі святом української мови
– одного з найцінніших надбань народу! Свято рідної мови за
рішенням ЮНЕСКО відзначають 21 лютого всі народи Землі. Рідне,
материнське слово для кожного є оберегом. Воно таїть у собі
надбання віків, пам'ять усього народу, оберігає й передає всі
виміри духовних скарбів поколінь. Наш земляк, Володимир
Сосюра, пророчо мовив: «Без мови рідної й народу рідного
нема». Повертаймо українській мові роль творця духовного
відродження української нації, духовного світу
людини. Бережімо рідне слово, бо в ньому не тільки гомін
лісів, переливи струмків, шепіт трав, а й високий дух
пращурів, сила нашого сьогодення і поступ майбутній. Щастя,
добра, нових здобутків в ім’я України!
Міжнародний день рідної мови
Літературне читання віршів українською мовою просто неба. Так іванофранківці відзначили міжнародний день рідної мови. На площі біля памятника Франка кожен бажаючий мав можливість підійти до мікрофону і прочитати вголос твори Лесі Українки, Ліни Костенко, Тараса Шевченка тощо. Міжнародний день рідної мови започаткували десять років тому на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. З-поміж шести тисяч розмовних мов світу половині загрожує зникнення. Українська мова, як ніколи, потребує захисту. Адже нині, кажуть організатори дійства, людям нав'язують двомовність. Українська мова входить до двадцятки найпоширеніших мов світу. Мовою Шевченка й Лесі Українки нині, за підрахунками фахівців, розмовляють близько 45 мільйонів людей.
Мовна дилема в Україні і як з нею живуть
Мовне питання в Україні очима самих українців
Науковці про актуальність мовної проблеми в Україні
Послухайте
наші пісні:
З сивої
давнини, покоління за поколінням щедро народжують від рідної
землі, сонця, неба, води, вітру дивні звуки мелодій,
неповторну магію слова, що ведуть нас по стежках рідного краю.
Ті стежинки переплітаються, біжать і виходять на широкий шлях
високого творчого генію народу. І якщо цей геній живе й
сьогодні, не погас, то тільки тому, що живе пісня. Вона - в
образах калини, сонця, житечка й пшениці, дивних птахів.
"Пожену я сірі гуси від броду до броду, ой летіте, сірі гуси,
до мойого роду... » Творить і береже ці дорогоцінні перлини
наш народ. Він співає в радості й зажурі. Пісня — його
величний храм любові до людини, до рідної землі, до батька й
матері.
Співають діти
Teche voda. Ukrainian song. Shevchenko holiday in kindergarten, Lviv, Ukraine. Children 4-6 years.
Ukrainian dance. Kolomyjky. "Веселі Черевички" у Шевченківському Гаю у місті Львові.
Ukrainian traditional folk dance. Svitanok Esemble, from Kiev, Ukrainia. Recorded in Ourense, Galicia, Spain, on 2008/05/03.
Вітання гостям та учасникам Міжнародного літературно-мистецького фестивалю "Кролевецькі рушники" від дітей Червоноранківської загальноосвітньої школи. керівник Надія Данченко. Частина I (у двох частинах). 06.12.2009. Кролевець, Сумська область, Україна - www.krolevets.com
Ласкаво просимо - Дует Червоне Та Чорне (Валентина Тепла, Ярослав Теплий)
ЗАСЛУЖЕНИЙ НАРОДНИЙ АНСАМБЛЬ ПІСНІ І ТАНЦЮ КОЛОС
ВОЛИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АКАДЕМІЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ХОР - ВОКАЛЬНО-ХОРЕОГРАФІЧНА КОМПОЗИЦІЯ ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА
«Нашоукраїнці»
Красного Луча протестують проти закриття україномовної школи -
19.02.11
Сьогодні активісти Луганської обласної
організації «Нашої України», представники інших політичних сил
і громадських організацій та звичайні громадяни пікетували
міську раду Красного Луча, вимагаючи не закривати одну з
україномовних шкіл міста.
Перед пікетувальниками
виступили депутати міської ради, активісти батьківського
комітету, а також «нашоукраїнці» та представники
«Свободи».
Активісти прийняли звернення до мера
Красного Луча, в якому вказали на неприпустимість закриття
шкіл з викладанням державною мовою. Цей документ депутати
міської ради та координатор батьківського комітету вручили
особисто голові міста.
Завдяки акції протестувальникам
вдалося досягнути домовленості з мером щодо скликання
позачергової сесії міської ради для розгляду питання про
закриття загальноосвітньої школи № 15.
* *
*
http://razom.org.ua/
Історія. Заборони
української мови. - 19.02.11
1622 — наказ царя Михайла з подання
московського патріарха Філарета спалити в державі всі
примірники надрукованого в Україні "Учительного Євангелія" К.
Ставровецького.
1690 — засудження й анафема
Собору РПЦ на "Кіевскія новыя книги!" П. Могили, К.
Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А.
Радзивиловського та інших.
1696 — ухвала
польського сейму про запровадження польської мови в судах і
установах Правобережної України.
1720 — указ
Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і
вилучення українських текстів із церковних
книг.
1729 — наказ Петра III переписати з
української на російську мову всі державні постанови й
розпорядження.
1753 — указ Катерини II про
заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській
академії.
1769 — заборона Синоду РПЦ друкувати й
використовувати український буквар.
1775 —
зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при
полкових козацьких канцеляріях.
1789 —
розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про
закриття всіх українських шкіл.
1808 — закриття
"Студіум рутенум" — українського відділення Львівського
університету.
1817 — запровадження польської
мови в усіх народних школах Західної
України.
1832 — реорганізація освіти на
Правобережній Україні на загальноімперських засадах із
переведенням на російську мову навчання.
1847 —
розгром Кирило-Мефодіївського товариства й посилення
жорстокого переслідування української мови та культури,
заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та
інших.
1859 — міністерством віросповідань та
наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині українську
азбуку замінено латинською.
1862 — закриття
безоплатних недільних українських шкіл для
дорослих.
1863 — Валуєвський циркуляр про
заборону давати цензурний дозвіл на друкування
українськомовної духовної і популярної освітньої літератури:
"Ніякої окремо малоросійської мови не було і бути не
може".
1864 — прийняття Статуту про початкову
школу, за яким навчання має вестися лише російською
мовою.
1869 — запровадження польської мови як
офіційної мови освіти й адміністрації Східної
Галичини.
1870 — роз'яснення міністра освіти
Росії Д. Толстого про те, що кінцевою метою освіти всіх
інородців "незаперечне повинно бути
обрусіння".
1876 — Емський указ Олександра II
про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої
українськомовної літератури, а також про заборону українських
сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами,
тобто народних пісень.
1881 — заборона
викладання у народних школах й виголошення церковних
проповідей українською мовою.
1884 — заборона
Олександром III українських театральних вистав у всіх
малоросійських губерніях.
1888 — указ Олександра
III про заборону вживання української мови в офіційних
установах і хрещення українськими іменами.
1892
— заборона перекладати книжки з російської мови
українською.
1895 — заборона Головного
управління у справах друку видавати українські книжки для
дітей.
1908 — чотирма роками після визнання
Російською академією наук української мови мовою (!) Сенат
оголошує українськомовну культурну й освітню діяльність
шкідливою для імперії.
1910 — закриття за
наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств,
видавництв, заборона читання лекцій українською мовою,
заборона створення будь-яких неросійських
клубів.
1911 — постанова VII дворянського з'їзду
в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість
вживання інших мов у школах Росії.
1914 —
заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ
Миколи II про скасування української
преси.
1914-1916 — кампанії русифікації на
Західній Україні; заборона українського слова, освіти,
Церкви.
1919 — зруйнування поляками
Західно-Української Республіки.
1922 —
проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У
"теорії" боротьби в Україні двох культур - міської
(російської) та селянської (української), в якій перемогти
повинна перша.
1924 — закон Польської республіки
про обмеження вживання української мови в адміністративних
органах, суді, освіті на підвладних полякам українських
землях.
1924 — закон Румунського королівства про
зобов'язання всіх "румун",котрі "загубили матірну мову" давати
освіту дітям лише в румунських школах.
1925 —
остаточне закриття українського "таємного" університету у
Львові.
1926 — лист Сталіна "Тов. Кагановичу та
іншим членам ПБ ЦК КП(б)У" з санкцією на боротьбу проти
"національного ухилу", початок переслідування діячів
"українізації".
1933 — телеграма Сталіна про
припинення "українізації".
1933 — скасування в
Румунії міністерського розпорядження від 31 грдня 1929 р.,
яким дозволялися кілька годин української мови на тиждень у
школах із більшістю учнів-українців.
1934 —
спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про
звільнення з роботи "за вороже ставлення до держави і
румунського народу" всіх українських учителів, які вимагали
повернення до школи української мови.
1938 —
постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) "Про обов'язкове вивчення
російської мови в школах національних республік і областей",
відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
1947
— операція "Віола"; розселення частини українців з етнічних
українських земель "у розсип" між поляками у Західній Польщі
для прискорення їхньої полонізації.
1958 —
закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних
республік про народну освіту положення про вільний вибір мови
навчання; вивчення всіх мов, крім російської, за бажанням
батьків учнів.
1960-1960 — масове закриття
українських шкіл у Польщі та Румунії.
1970 —
наказ про захист дисертацій тільки російською
мовою.
1972 — заборона партійними органами
відзначати ювілей музеюІ. Котляревського в
Полтаві.
1973 — заборона відзначати ювілей твору
І. Котляревського "Енеїда".
1974 — постанова ЦК
КПРС "Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських
Соціалістичних Республік", де вперше проголошується створення
"нової історичної спільноти — радянського народу", офіційний
курс на денаціоналізацію.
1978 — постанова ЦК
КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про заходи щодо подальшого
вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних
республіках" ("Брежнєвський циркуляр").
1983 —
постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР "Про додаткові заходи
з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх
школах та піших навчальних закладах союзних республік"
("Андроповський указ").
1984 — постанова ЦК КПРС
і Ради Міністрів СРСР "Про дальше вдосконалення загальної
середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи
загальноосвітньої школи".
1984 — початок в УРСР
виплат підвищеної на 15 відсотків зарплатні вчителям
російської мови порівняно з учителями української
мови.
1984 — наказ Міністерства культури СРСР
про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на
російську мову.
1989 — постанова ЦК КПРС "Про
законодавче закріплення російської мови як
загальнодержавної".
1990 — прийняття Верховною
Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові
надавався статус офіційної.
* *
*
Спілка Українців у
Португалії www.spilka.pt
Українська мова в школах Інджії -
19.02.11
У двох основних
школах Інджії (Сербія) з грудня місяця розпочалося викладання
української мови для дітей, які виявили бажання вивчати
українську мову. Цей предмет введено у двох школах Інджії: в
Основній школі ім. Душана Єрковича і Основній школі ім. Йована
Поповича.
В обох школах уроки української мови
відвідує по 14 дітей різного шкільного віку - від першого до
восьмого класу. Викладає українську мову Здравка Дрляча, яка
навчалася у Білгородському університеті на кафедрі української
мови. Діти зацікавлені у вивченні української мови і радо
відвідують ці уроки. Українська мова в давніх 70-х роках уже
вивчалася в одній із шкіл Інджії, а саме: в Основній школі ім.
Йована Поповича. Викладав у цей час українську мову вже
покійний професор Славко Мельник. І в ті часи відгук дітей був
добрий, близько двадцять дітей відвідували ці уроки. Але
предмет “Українська мова” не ввійшов у шкільну програму і зі
зміною керівництва в школі був загашений. Починаючи з 2002
року це питання порушено наново. Докладені зусилля зі сторони
Української національної ради та Освітньої ради не були
даремними, і українська мова знову зазвучала в школах
Інджії.
* *
*
О. Стецюк "Народний
оглядач" www.observer.sd.org.ua/
Українська мова завойовує інтернет -
19.02.11
Українська мова, яка
дедалі більше витісняється окупаційним режимом з традиційних
медіа, продовжує своє життя в інтернеті.
Анастасія Розлуцька з національним
жовто-блакитним прапором України
Один з популярних
сервісів Google – найбільший відеохостинг YouTubе – вже
отримав український інтерфейс. Те ж саме зробив Facebook:
переклад практично завершений, хоча й не позбавлений
лінгвістичних халеп.
У країні з майже 100 тис.
користувачів «Твіттера» чверть час від часу пишуть українською
мовою, а більше 10 тис. використовують українську мову як
основну.
Очевидно, що популярність українського в
мережі буде лише зростати. Не остання роль в цьому процесі
належить програмі навчання журналістів і медіа-активістів
технологіям і принципам нових медіа в рамках проекту MediaNext
від «Інтерньюз-Україна» і European Journalism Center
(Нідерланди).
Кількість тих, що вже прослухали цей
безкоштовний курс, налічує декілька сотень чоловік. Кожен
черговий випуск слухачів цієї програми супроводжується
помітним сплеском активності в онлайні українською
мовою.
* *
*
«Народний
Оглядач» http://observer.sd.org.ua/
Українські корені російської мови -
18.02.11
В Росії про це
делікатно не згадують, а в Україні про це замовчують, і мало
хто знає, що ті, які звуть себе “русскімі”, не те що до Русі,
а й до слов'янства не належать. Вони є нащадками фіно-угорських племен,
про яких згадує в своїх літописах ще києво-печерський Нестор,
виокремлюючи слов'ян від фіно-угрів: “Бо се тільки
слов'янський народ на Русі: поляни, деревляни, новгородці,
полочани, дреговичі, сіверяни, бужани, – бо сидять вони по
[ріці] Бугу, – а потім же волиняни. А се – інші народи, які
данину дають Русі: чудь, весь, меря, мурома, черемиси, мордва,
перм, печора, ям, литва, зимогола, корсь, нарова, ліб. Ці
мають свою мову, [походять] від коліна Яфетового, бо живуть у
північних краях.” На сьогодні ці захутір-михайлівські
неслов’яни зуміли привласнити вже й самого Нестора.
А
пригадуєте карту так званої Київської Русі зі шкільного
підручника по історії СРСР з нанесеними на ній назвами племен?
Порівняйте її з картою нинішньої Росії і ви виявите, що
слов’янськими племенами були заселені лише Новгородська і
Псковська землі. Та стверджувати на підставі цього факту про
наявність у рускіх слов’янських коренів помилково, оскільки
упродовж 15 – 16 століть московити винищили всіх слов’ян цих
земель. Ось що говорить про це М.Карамзін: “Залишився труп,
душа щезла, інші мешканці, інші звичаї і норови, ...”. До
речі, після кожного нашестя москвини заселяли спустошені землі
мордово-татарським етносом, але, увага!, приходили знову і
знову винищували всіх в тому числі і залишених попередні рази
“саатєчесвєнніков”. Доречна інформація для нинішніх
“саатєчєствєнніков”.
Як пише Нестор, ще тисячу років
тому, пращури сучасних “русскіх” мали свою мову. Але внаслідок
окультурення нецивілізованих північних племен, на їхніх
теренах почалася формуватися нова говірка, – такий собі
вінегрет з української, староболгарської
(церковнослов’янської), татарської, німецької, французької,
яка стала називатися русскім язиком. Такий мовний вінегрет
утворився внаслідок запозичень фіно-уграми термінів від мов
тих народів, які брали участь у їхньому культурному і
технічному становленні.
Інколи творці “язика”, не
розуміючи суті запозичених слів, надавали їм у новофінській
(російській) мові протилежного змісту. Приміром, є слово глаз,
яким фінські мовотворці замінили запозичену українську назву
тілесного органу – око. Біда в тому, що в слові око, яке
складається з трьох букв – два звуки “о”, не природні для
голосового апарату фіно-угорського антропологічного типу.
Через це, в період німецького окультурення, вони запозичили
німецьке слово “глаз”, що перекладається з німецької як
“скло”. Натомість скляні прилади – окуляри, фінські мовотворці
залишили в українському варіанті – “очкі”, що українською
означає органи бачення, відповідного походження і слово
“окуляр”.
Старофінська мова не зникла, а паралельно
існує з офіційною у нащадків фіно-угрів – це “фєня” (мова
кримінальної босоти).
Українське походження російської
мови яскраво видно в словах: прачка, прачєчная (від
української прати, а не стірать, що теж походить з української
стирати бруд, терти полотно в руках); вимагателі – від
української вимагати, тобто російською – трєбовать, що
походить знову таки від українського слова треба, а не
російського нужно, і сотні-тисячі інших слів.
А от
новофінське слово затилок, звідси – тил у військовому й
архітектурному значеннях, походять від українського потилиця,
яке у свою чергу впродовж своєї трансформації в українській
мові зазнало зміни від проти-лиця до поти-лиця, так само як
гриби облі-пеньки трансформувалися на о-пеньки.
Українське походження мають такі слова як дорога і
поріг, які мають у своїй складовій українське слово ріг
(поворот – ріг дороги, шляху, вулиці та ріг будинку). До яких
же рогів ведуть стежки фінського мовотворення? Слово по-ріг
виникло з того, що свої хати праукраїнці будували з
дерев'яного каркасу і глини. Тож, аби зменшити кількість
виготовлення трудоємких перегородок каркасу для влаштування
дверей, двері ставили до рогу будівлі, тому й нижня планка
була по-ріг.
Та й звідки у племенах мері й чуді могли
виникнути зазначені слова, якщо в кінці першого тисячоліття
нашої доби вони жили на примітивному рівні? Пращури ж
українців мали вже цілком високу культурну і технологічно
цивілізовану державу Київську Русь. Українці жили в будинках,
будували цегляні храми, мали огороджені поселення, городи і
двори, вирощували сільськогосподарські культури, тримали
свійську худобу і птицю, виробляли низку побутових речей
гончарства, ткацтва, теслярства, обробітку шкіри тощо.
У
приміщенні Великої сесійної зали міської Ратуші Львова
відбудеться Всеукраїнський письменницький марафон «Рідною
мовою».
Шість годин поетичного та прозового слова,
музики і співу від поетів, музикантів та акторів з усієї
України.
Акція некомерційна і неполітична. З доброї
волі письменники їдуть з усіх кінців нашої країни до Львова,
щоб своїм голосом стати на захист мови титульної
нації.
До акції долучилося понад 50 учасників, серед
яких Роман Іваничук, Василь Герасим’юк, Марія Матіос, Ігор
Калинець, Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська Ірена Карпа,
Галина Вдовиченко, Людмила Таран, Дмитро та Віталій Капранови,
Ніна Бічуя, Андрій Содомора, Грицько Семенчук, Галина Павлишин
та багато інших письменників.
Єднаймося, браття, в
товариство чесне!
* *
*
Уляна Гнідець, Українська
справа www.ukrpohliad.org/
Міфи
і легенди стародавньої України. Божич -
16.02.11
Сказав якось Сокіл-Род синові
Білобога: "Ти є Перун. Мусиш прати небо. Тож візьми в пригорщу
Живої Води і бризни на небо, аби на ньому утворилися дощові
хмари". І зробив так Перун, і попливли в голубому небі
пухнасті хмарини.
Тоді сказав Сокіл Перунові: "Вдар
стрілою в хмару, пусти дощу для людей". І вдарив стрілою в
хмару Перун. Зблиснула блискавка. Загримів перший грім над
полями. Полився життєдайний дощ на Землю. Знову впали на
коліна люди, віншуючи Рода і Перуна.
А Божич здіймався
все вище й вище по небу, сіючи життя і радість на Землі. Лише
під вечір, стомившись, спустився Божич на спочинок. З дня в
день тепер світило Сонце. З дня в день зростав молодий Божич -
тож дні довшали й довшали. Добре врожаїлось на Землі. Влітку
дні були найдовші, тепла - найбільше, тож Божич виріс у
велетня. А коли люди врожай зібрали, осінь настала - то Божич
почав старіти, зменшуватися, і дні ставали коротшими й
коротшими, а ночі довшали й темнішали. Тішився тоді Чорнобог з
Марою. Бо йшла люта війна між Чорнобогом і Білобогом, між
світлом і пітьмою, між добром і злом; і Чорнобог поклав
перемогти Світло.
От і настала тоді найдовша ніч, в
яку помер геть постарілий Божич. І зрадів Чорнобог. Він сказав
Марі: "Ось біжи мерщій на Землю. І будь-що знайди Коляду. Бо
вона знову ходить вагітною, носить нового Божича в утробі
своїй. Не дай йому народитися! Не дай появитися на світ
сонячному світлу, що знищує нас. Маємо перемогти світло, аби
вічна ніч настала". І знову побігла Мара по Землі. Вздріла
Коляду й стала гнатися за нею. І знову перетворилася вагітна
богиня неба в Козу, і пробігла Мара повз неї, не звернувши
уваги на рогату тваринку. Оббігала Мара за ту довгу ніч усю
Землю, та дарма...
Зблиснули з-за лісів і гаїв перші
промені молодого золотоликого Божича. Народилося нове Сонце.
Новий рік. Нове життя. Здійнявся Божич над Землею, а люди -
віншувальники Коляди - зібралися у ватаги, котрі назвалися
КОЛЯДНИКАМИ, і пішли з радісними співами від хати до хати,
несучи попереду Звізду Ясну - зображення Божича-Молоде-Сонце.
А ще колядники несли з собою опудало священної тварини - Кози,
котра щороку рятує Коляду від Мари.
* *
*
Сергій
Плачинда www.aratta-ukraine.com/
Міфи
і легенди стародавньої України. Сварог -
16.02.11
А Сварог таки спік Першу Хлібину - запашну й
золоту, як Сонце - і виніс її людям, і дав кожному по скибці,
і вкусили люди теє диво, і силу відчули в собі неймовірну, і
збагнули, що приніс Гость-Сварог їм велике щастя, і міць, і
здоров'я, і довголіття.
Сього чоловіка вважали за
дивака. Його навіть боялися. Неодружений. Живе одинаком. Оселя
його - геть за городищем, на узліссі. Обгородився високим
частоколом, за яким копошиться: то каміння навіщось теше, то
щось мурує. "Що ти там робиш, чоловіче добрий?" - питали його.
"Жорна і піч". "А що воно таке?" "О, се таке, що зробить вас
усіх дужчими і мудрішими. Житимете ситніше, довше, краще.
Боги, спасибі їм, дали нам жито і пшеницю, а ми жуємо теє
зерно, як тварини. Негоже се для людини. Вона має теє зерно
змолоти, зробити тісто з борошна і спекти в печі хліб..." Люди
сього не розуміли, проте запитували: "А коли ти зробиш теє
диво?" "Завтра все буде готове, тоді покличу вас, нагодую
хлібом".
Однак уночі зненацька зайнялися полум'ям і
хата дивака, і весь його двір та прибудови... Сам господар
ледь порятувався. Хтось бачив, як опівночі Змій прилітав і
обдав полум'ям господарство дивака. А він мав уперту вдачу:
найнявся до багатого, хутко розжився, збудував собі нову хату,
теж на відшибі, і знову обніс двір частоколом, за яким щось
тесав і мурував з дня в день.
"Що ти робиш?" - питали.
"Піч!" Люди з жахом дивилися на нього. Адже... "Нічого, я її
таки зроблю, і змелю борошенце на зграбних жорнах, і спечу
хлібину - за три дні все буде готове". А за два дні знову
лютим полум'ям зайнялося все його господарство. І знову чутки
ходили про Змія. А дивак... знову пішов у найми і заробив на
нову хату і широкий двір. І знову його питали: "Що робиш?" А
він відказував: "ПІЧ!" І люди пошвидше втікали
геть.
...Коли він народився, волхви ніяк не могли дати
йому ім'я. "Се буде великий чоловік, який принесе щастя
людям,- казали вони. - Ми не знаємо, як наректи його. Лише
віщий Ант може сказати". Послали за найстарішим і наймудрішим
волхвом Антом. Він прийшов за три дні, подивився на хлопчика і
тихо сказав: "Ім'я його - СВАРОГ. Він з богами розмовлятиме як
з рівними. Він сам богом стане. Та тільки нікому не кажіть про
се, аби Мара не почула. І про око людське називайте його
Гостем. Прийде час - і світ назве його Сварогом". Пішов Ант. А
Сварог-Гость швидко ріс. Коли батьки мали його женити -
прилетіла до нього у сні Біла Птаха і сказала: "Любий Госте!
Не женись! В тебе з часом буде наречена - найчарівніша в
світі. Се я, Жива, тобі обіцяю. А зараз іди в найми, зароби
собі на хату і господарство, витеши з каменю жорна, збудуй піч
та спечи першу хлібину. В тебе божественна душа, вона підкаже,
як усе зробити. Мені жалко, що люди й досі зерно жують, як
тварини".
І ось утретє Гость будує собі хату, і витісує
нові жорна, і мурує піч. Втретє Чорнобог велить
Змієві-Дракону: "Знову Гость хоче хлібину людям спекти. А хліб
дасть їм міць і довголіття. Такий вогонь нашли на Гостя, аби
він ніколи з нього не вийшов". Справді, коли опівночі Гость
прокинувся від задухи, то збагнув: тікати нікуди! Довкруж
гоготіло полум'я, ось-ось мала звалитися стеля. Вмираючи від
жаріні й чаду, Гость простогнав: "Живо, Живо, невже мені не
судилося довести справу до кінця?"
І тоді над пожарищем
з'явилася Жива в золотому вбранні. Вона вихопила з полум'я вже
мертвого Гостя, полинула з ним у Вирій, там бризнула на нього
Живою Водою, і чоловік ожив. Богиня дала йому з'їсти
молодильне яблуко, і став Гость безсмертним. І сказала Жива:
"ТАМ ти був ГОСТЕМ, ТУТ навіки ти - СВАРОГ. Тричі ти горів у
полум'ї і заслужив бути богом. Але навіть богові важко спекти
першу хлібину. Тож я даю тобі в жони свою рідну сестру -
БЕРЕГИНЮ. Сим я виконую свою давню обіцянку. Берегиня народить
тобі двох синів-близнюків СВАРОЖИЧІВ, які й охоронятимуть тебе
від Чорнобога".
...Дивувалися Люди, коли за 18 років
біля їхнього городища знову з'явився Гость. Тепер - з дружиною
та синами. Він збудував хату, обгородився, витесав нові ручні
жорна й вимурував піч. А коли вночі налетів Змій-Дракон, його
зустріли недремні Сварожичі, яким сам Перун подарував по
вогненній стрілі. Полетіли вони до Дракона й крила йому
спалили, загримів у підземелля посланець Чорнобога.
А
Сварог таки спік Першу Хлібину - запашну й золоту, як Сонце -
і виніс її людям, і дав кожному по скибці, і вкусили люди теє
диво, і силу відчули в собі неймовірну, і збагнули, що приніс
Гость-Сварог їм велике щастя, і міць, і здоров'я, і
довголіття. І врочисто стали на коліна перед ним - новим богом
своїм - СВАРОГОМ.
* *
*
Сергій
Плачинда www.aratta-ukraine.com/
Українці в Україні захищають своє право на рідну
мову голодуванням - 16.02.11
15 лютого, в
Красному Лучі батьки учнів україномовної школи № 15 оголосили
голодування, протестуючи таким чином проти її
закриття.
На
даний момент голодують тільки батьки. "Вчителі бояться.
Директор взагалі нічого не робить для цього. Тому поки
голодують батьки, і говорять, що нібито старшокласники
збираються підтримати ", - резюмувала представник ініціативної
групи на захист школи Ганна Кірсанова.
Нагадаємо, влада
Красного Луча планує закрити україномовну школу № 15. При
цьому закриття навчального закладу в міськраді не пов'язують з
мовною політикою нинішньої влади.
"Проблем мовного
плану в тому, що діти перейдуть у якусь із шкіл (4-у і 29-у),
не буде. Адже викладання там ведеться двома мовами", -
розповіли у міськраді. Проте батьків дітей україномовної школи
подібна перспектива не влаштовує
А своє рішення
керівництво міста пояснює тим, що в школі, яка розрахована на
1176 учнів, навчається всього 240 дітей, а наступного
навчального року буде ще менше.
До того ж, за
інформацією батьківського комітету, після закриття школи в
будівлі може з'явитися офіс місцевої молодіжної організації
Партії регіонів.
* *
*
АРАТТА www.aratta-ukraine.com/
Девід Айк у Києві:
Роде людський, пробудися! -
16.02.11
12 лютого в
Центрі культури і мистецтв Національного авіаційного
університету виступав Девід Айк. Україна стала п’ятдесят
другою країною, куди він приїхав зі своєю лекцією. Хто він
такий? – можете запитати. Я також раніше нічого про нього не
чула. Поки не побачила в одній із соціальних мереж
повідомлення, що нарешті він приїде до Києва.
Одним з головних
організаторів його приїзду і виступу був Ігор Платко. Я йому
щиро вдячна за можливість відвідати лекцію, бо ж квитки на
лекцію Айка були не з дешевих! Найдешевші коштували 380 грн.,
найдорожчі 890 грн.
Також можна було отримати квиток на
лекцію за допомогою сайту www.davidicke.com.ua: проходиш
процедуру реєстрації, бронюєш собі місце в залі і платиш 350
грн. за допомогою банківської картки, електронними грошима або
ж готівкою.
Прийшла я о 10 ранку на місце події,
дивлюся стоять черги – треба показати людині за комп’ютером
квиток або запрошення зі штрих-кодом і отримати магнітний
браслет на руку. Тоді можна входити до зали.
В ході
лекції Девід Айк робив три перерви, отже люди по декілька
разів входили і виходили, і цей магнітний браслет напевне
якось мав фільтрувати тих, хто без квитків. Дуже технологічно.
Отже, почалася
лекція. Хто ми? Звідки ми? Чому світ такий? – побачили ми на
екрані питання, що мали задати тему лекції. «Інколи скажеш
щось і здивуєшся, звідки це до тебе прийшло і стало твоїми
словами, – каже Девід Айк. – Знання кладуть тобі в голову або
ведуть тебе до знань. Немає необхідності важко шукати, стежка
вже прокладена. Ти маєш тільки слідувати
підказкам».
Чим старше стаєш, тим більше переконуєшся в
цьому. Як часто в житті ми не бачили можливостей, упускали
свої шанси, тому що покладалися лише на свій розум і логіку.
Пізніше Айк скаже про необхідність більше покладатися на
інтуїцію і про ідеальний варіант прийняття рішень, коли розум
і інтуїція гармонійно поєднуються.
Пам’ятаєте стару
мудрість: найкраще рішення – це рішення, яке ви прийняли
протягом перших чотирьох вдихів. А це приблизно за 16 секунд.
Чи може розум прорахувати найкращий варіант за 16 секунд? Це
приклад того, що найкращі рішення приймає наша інтуїція,
відчуття, передчуття і таке інше.
Наш розум
знаходиться у в’язниці – в’язниці правил, обмежень, заборон,
приписів. Ще з дитинства нас вчать слухатися дорослих і
робити тільки те, що вони скажуть. Школа – це в’язниця, в якій
нас змушують тільки запам’ятовувати і бути слухняним та
покірним.
А хіба ні? Подивіться, хто відмінник у класі,
де навчається ваша дитина. Це слухняний зубрила, улюбленець
вчителів, який вміє вчасно підняти руку і відповісти на
запитання так, як це написано в підручнику або сказано
вчителем, старанно (і бездумно) все конспектувати і ретельно
виконувати завдання вчителя.
Цей учень потім поступить
в інститут чи університет, буде так само старанно вчитися і не
ставити запитань, успішно складати іспити, займатися якоюсь
громадською роботою (наприклад, буде старостою). Нормативна
людина.
Після закінчення вона знайде високооплачувану
роботу (або не дуже високооплачувану на початку своєї
кар’єри), буде щодня ходити в офіс, робити якусь роботу, яка
не приносить задоволення (але приносить гроші), не дратувати
начальника і чекати на вечір п’ятниці – бажаних вихідних. А в
понеділок – знову звичне коло.
Людина-біоробот.
Через деякий час вона одружиться і постане питання житла,
дітей. Звісно, треба робити кар’єру, щоб заробляти більше
грошей, щоб взяти кредит на квартиру чи будинок. І от перша
пастка – перша залежність.
Нас програмують, що успішні
люди мають те, те і те. І ти також. Ти йдеш по накресленому
тобі шляху і не виходиш за межі цієї колії. Ти живеш в цій
матриці і навіть не робиш спроб вийти зі своєї колії.
Пам’ятаєте, що сказав Морфеус головному герою фільма
«Матриця»? Він сказав: «Ти – раб, Нео. Як і всі, ти з
народження в кайданах».
Але повернімось до Девіда Айка.
Він сказав, що ми всі живемо загіпнотизованими. Але життя – це
гра, це віртуальна реальність. А реальність – це просто
електричні сигнали, які обробляються і інтерпретуються нашим
мозком.
Він також згадав
фільм «Матриця» - відому фразу «Ложки немає!». Чудес немає, а
ми живемо в космічному інтернеті! Він порівняв нашу свідомість
з безмежним океаном, а наш розум – з куском замороженого льоду
і навів цитату Рамани Махарши: «Розум – це свідомість, яка
поставлена в обмеження». Питання в тому, як ми декодуємо
інформацію, як ми її сприймаємо і розуміємо.
Мені сподобався
приклад телескопа або мікроскопа на слайдах, які показав Айк.
Якщо ми дивимося в телескоп або мікроскоп, ми бачимо тільки
обмежену ділянку якогось великого цілого. А ціле ми не бачимо.
Отже хай розум буде на службі у свідомості і буде відкритим
свідомості, закликав Айк.
Він закликав нас позбутися
того, що тримає нас у загіпнотизованому стані і управляє нами.
Це – страх, непевність, тривога. І тут я згадала книгу
Френка Герберта «Дюна», в якій головний герой намагався
відкинути страх і промовляв собі, наче мантру: «Страх вбиває».
Припиніть бути «маленькими людьми», припиніть
звинувачувати інших, припиніть озиратися на думку інших.
Уявіть собі, що вам залишилося жити 10 хвилин – ви аналізуєте
своє життя і згадуєте його важливі моменти. Невже ви будете
згадувати те, що хтось вам щось НЕ ТАКЕ сказав або
подумав?
Отже, виходимо з гіпнотичного сну, з коми,
просинаємося, долаємо невігластво, живемо своїм розумом і
власною волею! Все, як рекомендує журнал «Перехід-IV»:
Змінися сам і світ зміниться навколо тебе! Роби
те, що любиш, і не зраджуй своїм мріям! Все, що робиться з
власної волі, - добро!
Інші теми, які
піднімав у своїй лекції Девід Айк, - природа Місяця та його
вплив на людей Землі, нелюди керують людьми, всесвітня змова
сіоністів, теракт 11 вересня 2001 року в США, вакцинація як
фармакологічний бізнес і послаблення людського імунітету.
* *
*
Олена Каганець, «Народний
Оглядач» http://sd.org.ua/
Технології
1622 — наказ царя Михайла з подання
московського патріарха Філарета спалити в державі всі
примірники надрукованого в Україні "Учительного Євангелія" К.
Ставровецького.
Вони є нащадками фіно-угорських племен,
про яких згадує в своїх літописах ще києво-печерський Нестор,
виокремлюючи слов'ян від фіно-угрів: “Бо се тільки
слов'янський народ на Русі: поляни, деревляни, новгородці,
полочани, дреговичі, сіверяни, бужани, – бо сидять вони по
[ріці] Бугу, – а потім же волиняни. А се – інші народи, які
данину дають Русі: чудь, весь, меря, мурома, черемиси, мордва,
перм, печора, ям, литва, зимогола, корсь, нарова, ліб. Ці
мають свою мову, [походять] від коліна Яфетового, бо живуть у
північних краях.” На сьогодні ці захутір-михайлівські
неслов’яни зуміли привласнити вже й самого Нестора.
21 лютого з 15.00 до 21.00
Сказав якось Сокіл-Род синові
Білобога: "Ти є Перун. Мусиш прати небо. Тож візьми в пригорщу
Живої Води і бризни на небо, аби на ньому утворилися дощові
хмари". І зробив так Перун, і попливли в голубому небі
пухнасті хмарини.
А Сварог таки спік Першу Хлібину - запашну й
золоту, як Сонце - і виніс її людям, і дав кожному по скибці,
і вкусили люди теє диво, і силу відчули в собі неймовірну, і
збагнули, що приніс Гость-Сварог їм велике щастя, і міць, і
здоров'я, і довголіття.
На
даний момент голодують тільки батьки. "Вчителі бояться.
Директор взагалі нічого не робить для цього. Тому поки
голодують батьки, і говорять, що нібито старшокласники
збираються підтримати ", - резюмувала представник ініціативної
групи на захист школи Ганна Кірсанова.
