|
|
|
11.12.2010р. -
Ќовини дл¤
«емл¤к≥в | |
 ќбережно, ви
купуЇте молоко без молока! -
11.12.10 ‘раза Ђпийте д≥ти
молоко Ц будете здоров≥!ї, що з дитинства закарбувалас¤ у
памТ¤т≥, схоже, втратила правдив≥сть.
 јдже, ¤к зазначають експерти, на
украњнському ринку молочних продукт≥в все част≥ше
зустр≥чаютьс¤ вироби неналежноњ ¤кост≥, а де¤к≥ з них взагал≥
Ї шк≥дливими дл¤ здоровТ¤, тим паче дит¤чого.
—к≥льки молока у молочних
продуктах?
Ќин≥ на полиц¤х магазин≥в
досить багато р≥зноман≥тноњ продукц≥њ на будь-¤кий смак та
гаманець. јле чим б≥льший виб≥р, тим б≥льша ймов≥рн≥сть
натрапити на не¤к≥сний товар. Ѕагато споживач≥в, робл¤чи
покупку, ор≥Їнтуютьс¤ на в≥дом≥ марки та дорожчу ц≥ну. ѕроте,
¤к зазначають спец≥ал≥сти, це не Ї гарант≥Їю високоњ ¤кост≥.
јдже нав≥ть в≥дом≥ та попул¤рн≥ виробники ≥нод≥ фальсиф≥кують
своњ вироби. Ќер≥дко буваЇ, що господарства здають молоко на
переробку хворих чи щеплених кор≥в, хоча це заборонено
законом. ќкр≥м того, щоб молоко не скисало, до нього додають
р≥зн≥ речовини, ¤к≥ п≥д час неможливо ви¤вити. У—мачн≥Ф
розробки модерн≥зуютьс¤ у геометричн≥й прогрес≥њ, залишились у
минулому нехитр≥ вит≥вки рад¤нських час≥в, коли у молоко
додавали лише переоксид водню, ам≥ак та соду.
ћ≥ж тим,
молоко Ї надзвичайно корисним. «а харчовою ц≥нн≥стю воно може
зам≥нити практично будь-¤кий продукт, натом≥сть його жодним
чином не зам≥ниш. јле це стосуЇтьс¤ саме молока, а не вироб≥в,
переповнених рослинними жирами. ” д≥йсно ¤к≥сних продуктах
молочна сировина повинна становити не менше 50% в≥д загального
складу, проте сьогодн≥ в ”крањн≥ досить часто й вони
фальсиф≥кован≥.
як зазначаЇ пров≥дний фах≥вець ≥з
стандартизац≥њ, сертиф≥кац≥њ та ¤кост≥, аудитор систем
менеджменту ќргану сертиф≥кац≥њ УѕриростФ —в≥тлана
Ѕерезова, нев≥дпов≥дальн≥ виробники можуть використовувати
р≥зн≥ добавки низькоњ ¤кост≥, буваЇ й таке, що вм≥ст певного
компоненту перевищуЇ норму, ¤ка визначена в документац≥њ.
ќкр≥м того, часто на упаковц≥ зазначають одн≥ ≥нгред≥Їнти, а
насправд≥ у продукт≥ зовс≥м ≥нш≥.
Ќайчаст≥ший випадок
фальсиф≥кату - зам≥на молочного жиру на рослинний, розпов≥даЇ
президент Ђ÷ентр“≈—“уї ¬алентин Ѕезрукий. Уѕр¤моњ
заборони використанн¤ рослинних жир≥в немаЇ, але в≥дпов≥дно до
стандарт≥в ≥ закону, традиц≥йн≥ молочн≥ продукти (у першу
чергу, йдетьс¤ про молоко) все-таки повинн≥ м≥стити компоненти
виключно молочного походженн¤. р≥м того, застосовуютьс¤ так≥
добавки, ¤к титанов≥ б≥лила (ними п≥дфарбовують Узгущене
молокоФ), крохмаль, рослинн≥ б≥лки, карбоксиметилцелюлоза.
Ѕ≥льш за все фальсиф≥кують дорожч≥ продукти: вершкове масло,
сметану, йогурти, згущене молоко. ќднак, ми ви¤вл¤ли випадки
фальсиф≥кац≥њ ≥ звичайного пастеризованого молока. Ќа практиц≥
ж перел≥к молочних продукт≥в, в натуральност≥ ¤ких можна
засумн≥ватис¤, пост≥йно поповнюЇтьс¤ новими "п≥дозрюваними".
ѕочалос¤ все з вершкового масла, а д≥йшло до молока... “ак,
рослинний жир ви¤влено в 3 протестованих марках молока з 10Ф,
Ц зазначив експерт.
ўо сп≥льного у спреду та
масла?
Ќа полиц¤х магазин≥в все част≥ше
зТ¤вл¤Їтьс¤ Ђноваї молочна продукц≥¤. …детьс¤ про
спреди, ¤к≥ прир≥внюютьс¤ до зам≥нник≥в вершкового
масла, сиру та кеф≥ру.
«араз споживачев≥ пропонують
довол≥ великий асортимент вершкового масла. ≤ практично на
кожн≥й етикетц≥ написано, що воно натуральне, без вм≥сту
добавок. ѕроте маслом може називатис¤ лише виготовлений
виключно з молочного жиру продукт, ¤кщо ж додаютьс¤ рослинн≥
жири та ≥нш≥ добавки, то це вже Ђспредї, Ђмаргаринї
тощо.
јби допомогти покупцев≥ роз≥братись, де Ї
натуральний продукт, а де його Ђкоп≥¤ї, введено нац≥ональн≥
стандарти ƒ—“”Дћасло вершковеФ та ƒ—“” Д—преди ≥ сум≥ш≥
жиров≥Ф. «г≥дно з ними, при виробництв≥ масла
заборонено використовувати будь-¤к≥ жири ≥ вершки, окр≥м тих,
що отримали з коровТ¤чого молока.
як зазначають
експерти, спред (Ђм`¤ке маслої, що базуЇтьс¤ на сум≥ш≥
рослинних та молочних жир≥в) безпечний, ¤кщо вироблений з
¤к≥сних складник≥в ≥з дотриманн¤м сан≥тарних норм. јдже
рослинн≥ жири страшн≥ тим, що м≥ст¤ть багато транс≥зомер≥в Ц
речовин, ¤к≥ в орган≥зм≥ можуть спровокувати розвиток р≥зних
хвороб, у тому числ≥ й онко. ÷е - найб≥льший м≥нус рослинних
жир≥в.
—ирний продукт виготовл¤ють за ≥ншою
технолог≥Їю, н≥ж, скаж≥мо, звичайний сир. «окрема, зам≥сть
молочних використовуютьс¤ рослинн≥ жири й б≥лки. “акий продукт
повинен коштувати значно дешевше. Ќа¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть
даного товару на ринку повинен регулювати споживчий попит,
головне, щоб люди розум≥ли р≥зницю м≥ж сиром ≥ сирним
продуктом. –≥ч у т≥м, що, обираючи останн≥й, споживач купуЇ
радше смак, н≥ж корисн≥сть.
“а й украњнський твердий
сир традиц≥йного асортименту - У”крањнськийФ, УЋьв≥вськийФ,
У—лавутичФ та УЅуковинськийФ, ¤кщо в≥н в≥дпов≥дноњ ¤кост≥, не
повинен м≥стити жодних харчових добавок та сторонн≥х
речовин.
еф≥рн≥ продукти можуть р≥знитис¤ один
в≥д одного, але головна в≥дм≥нн≥сть в≥д саме кеф≥ру пол¤гаЇ в
тому, що при њх виробництв≥ не використовують кеф≥рн≥ др≥ждж≥,
а молочн≥ жири зам≥нюють на рослинн≥.
ћолочна небезпека!
ўодо ≥нших
молочних продукт≥в, то, наприклад, аби визначити ¤к≥сть
сметани в домашн≥х умовах, д≥знатис¤, чи м≥стить вона крохмаль
в ¤кост≥ загущувача, достатньо крапнути йоду - крохмаль
в≥дразу посин≥Ї. онсистенц≥¤ ж натуральноњ сметани повинна
бути однор≥дною, без на¤вност≥ грудочок.
¬ибираючи
морозиво, варто надавати перевагу тому, ¤ке виготовл¤ють за
старими рецептами. ј ось до мТ¤кого морозива, ¤ке робл¤ть ≥
продають у торгових к≥осках, варто ставитис¤ з обережн≥стю.
√оловне, не забувати, що це десерт, ¤ким можна себе лише
зр≥дка побалувати.
«а словами заступника начальника
в≥дд≥лу ”правл≥нн¤ у справах захисту прав споживач≥в у
Ћьв≥вськ≥й област≥ ќксани ечур, серед ус≥х скарг
претенз≥њ щодо продукт≥в харчуванн¤ становл¤ть 9%, певна
частина ¤ких стосуЇтьс¤ саме молочних товар≥в.
 ќсновними недол≥ками,
ви¤вленими п≥д час р≥зноман≥тних перев≥рок, Ї реал≥зац≥¤
продукт≥в з вичерпаним терм≥ном придатност≥, без необх≥дноњ,
доступноњ, достов≥рноњ та своЇчасноњ ≥нформац≥њ про товар, без
документ≥в, що засв≥дчують ¤к≥сть товару, та без реЇстрац≥йних
номер≥в сертиф≥кат≥в в≥дпов≥дност≥, констатуЇ
експерт.
ўоб визначитис¤ з ¤к≥стю товару, потр≥бно
звернути увагу на наступне: зовн≥шн≥й вигл¤д маЇ бути
характерним дл¤ конкретного виду продукту; смак ≥ аромат Ц
в≥дпов≥дний, без сторонн≥х присмак≥в та запах≥в; структура ≥
консистенц≥¤ - так само характерною та однор≥дною за масою;
кол≥р - р≥вном≥рним.
ќкр≥м того, —.Ѕерезова радить
споживачам при покупц≥ молочних продукт≥в звертати увагу на
њхн≥й склад, ¤кий зазначено на упаковц≥, тому що ¤к≥сть перш
за все залежить в≥д сировини та
≥нгред≥Їнт≥в.
У«азвичай, потр≥бна ≥нформац≥¤ написана
др≥бним шрифтом, тому не вс≥ звертають на нењ увагу, або ж
просто не можуть прочитати, - зазначаЇ —.Ѕерезова. -
Ќаприклад, буваЇ, на етикетц≥ продукту, ¤ку виставл¤ють на
в≥трин≥ супермаркет≥в або к≥оск≥в, написано Д—ир твердийФ, а
за документами в≥д виробника Ц Уѕродукт сирнийФ.
Ќа
думку експерту, вберегтис¤ в≥д не¤к≥сноњ молочноњ продукц≥њ
можна, ¤кщо ор≥Їнтуватис¤ на в≥дом≥ших, потужних виробник≥в,
¤к≥ прид≥л¤ють б≥льше уваги в≥дбору сировини, мають ф≥нансов≥
можливост≥ закуповувати безпечн≥ та ¤к≥сн≥ ≥нгред≥Їнти та
добавки, ефективн≥ та нешк≥длив≥ засоби дл¤ митт¤ та
дез≥нфекц≥њ обладнанн¤, регул¤рно провод¤ть навчанн¤
персоналу, а також мають сертиф≥кати в≥дпов≥дност≥ систем
менеджменту щодо вимог м≥жнародних стандарт≥в.
ѕроте
стов≥дсотковоњ гарант≥њ, що ц¤ продукц≥¤ буде ¤к≥сна та
безпечна у момент њњ продажу, не дасть н≥хто. “рапл¤Їтьс¤, що
завод постачаЇ на торгову точку ¤к≥сну продукц≥ю, а вже там
через неправильне збер≥ганн¤ вона псуЇтьс¤.
ћ≥ж тим,
¬.Ѕезруков переконаний, що точно д≥знатис¤, наск≥льки ¤к≥сним
Ї продукт, можна лише лабораторним методом, визначаючи
жиро-кислотний склад. ќднак зрозум≥ло, ¤кщо продукт п≥д назвою
Ђћаслої пролежав у морозильн≥й камер≥ й залишивс¤ мТ¤ким, то
це щось зовс≥м ≥нше.
“акож експерти рад¤ть купувати
молочн≥ продукти в магазинах, а не на базар≥ чи в ≥нших
м≥сц¤х, де холодильник≥в взагал≥ немаЇ.
ј от м≥н≥стр
аграрноњ пол≥тики ”крањни ћикола ѕрис¤жнюк переконаний,
що, оск≥льки практично вс¤ молочна продукц≥¤ на п≥дприЇмствах
виготовл¤Їтьс¤ за встановленими технолог≥¤ми та п≥дл¤гаЇ
обовТ¤зковому контролю ¤к у виробничих лаборатор≥¤х, так ≥ з
боку орган≥в ветеринарноњ медицини (ƒержкомветмедицини),
сан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чноњ служби (ћќ«) та держаного нагл¤ду
за дотриманн¤м стандарт≥в, норм ≥ правил (ƒержспоживстандарт),
то небезпечною можна назвати лише ту, ¤ка реал≥зуЇтьс¤ на
стих≥йних ринках, без в≥дпов≥дного ветеринарно-сан≥тарного
обстеженн¤. ¬живанн¤ такоњ молочноњ продукц≥њ, особливо за
нин≥шн≥х погодних умов (спеки), Ї небезпечним та може
призвести до т¤жких насл≥дк≥в.
ј на молочному ринкуЕ
„ерез те,
що останн≥м часом украњнськ≥ Умолочн≥ р≥чки м≥л≥ютьФ,
виробники вдаютьс¤ до маленьких хитрощ≥в, ¤к≥ дозвол¤ють
штучно зам≥нити натуральний молочний продукт. —аме тому на
ринку все част≥ше зустр≥чаютьс¤ фальсиф≥кати.
Ућолочна
промислов≥сть ”крањни розвиваЇтьс¤ в досить непростих умовах,
- зазначаЇ ≤нна ≤льЇнко, експерт аграрних ринк≥в асоц≥ац≥њ
Ђ”крањнський клуб аграрного б≥знесуї. - ¬≥дтак,
молокопереробна промислов≥сть характеризуЇтьс¤ досить значною
консол≥дац≥Їю виробництва. «а результатами 2008 року, частка
30 молокопереробних компан≥й становила близько 76% ринку.
–ешта розпод≥л¤лас¤ м≥ж приблизно 200 меншими
п≥дприЇмствами.
ўо стосуЇтьс¤ структури переробки, то,
за результатами 2009 року, в≥д загального обс¤гу закупленого
молока (4,671 млн.т) близько 50% п≥шло на виробництво сиру,
35% - молочноњ продукц≥њ, 13% використали дл¤ виробництва
масла, сухого молока та казењну. ѕри цьому ф≥нансова криза та
њњ насл≥дки негативно позначилас¤ на виробництв≥ майже по вс≥х
товарних позиц≥¤х, окр≥м твердих сир≥в. ўодо останн≥х,
стаб≥л≥зуючу роль в≥д≥гравав деф≥цитний рос≥йський ринок. ¬
свою чергу, в ”крањн≥ зр≥с експорт молочноњ продукц≥њ Ц масла,
сир≥в (на 45% та 16%, в≥дпов≥дно).
ѕроте триваЇ
скороченн¤ погол≥вТ¤ кор≥в Ц на 4% станом на 1 липн¤ 2010
року. «а даними ƒержкомстату, с початку року молока
виготовлено на 3,2% менше, н≥ж в 2009 роц≥. —еред позитивних
тенденц≥й сировинного ринку - пом≥тне зростанн¤ виробництва
молока на с≥льгоспп≥дприЇмствах Ц на 7% б≥льше у 2009 роц≥ у
пор≥вн¤нн≥ з 2008, ≥ в першому п≥вр≥чч≥ ц.р. не спостер≥галос¤
суттЇве зниженн¤. ¬одночас п≥двищуЇтьс¤ ¤к≥сть молока, що
надходить в≥д с≥льгоспп≥дприЇмствФ.
“а все ж таки,
зважаючи на структуру виробництва молока в ”крањн≥, проблема
сезонност≥ та недостатньоњ ¤кост≥ молочноњ сировини (низьк≥
показники за вм≥стом жиру та б≥лку, висока к≥льк≥сть бактер≥й
та соматичних кл≥тин) змушують переробн≥ компан≥њ не лише
≥нвестувати в молокопереробне обладнанн¤, що дозвол¤Ї доводити
сировину до оптимальних показник≥в дл¤ отриманн¤ ¤к≥сного
продукту, але й ≥нвестувати у виробництво
сировини.
Уѕоступове скороченн¤ погол≥вТ¤ вплинуло на
обс¤ги виробництва та продаж молока, в≥дпов≥дно це спричинило
зм≥ну структури, асортименту виробництва молочноњ продукц≥њ,
скороченн¤ њњ споживанн¤ на внутр≥шньому ринку через низьку
куп≥вельну спроможн≥сть населенн¤, - зазначаЇ ћ.ѕрис¤жнюк. -
ƒаЇтьс¤ взнаки ≥ тенденц≥¤ виробництва молока з ухилом в б≥к
особистих сел¤нських господарств, де ¤к≥сть сировини Ї низькою
внасл≥док недосконалих технолог≥й утриманн¤, доњнн¤ худоби та
збер≥ганн¤ молока в др≥бних господарствах, ¤к≥ не в змоз≥
забезпечити високу ¤к≥сть сировини дл¤ виробництва
конкурентоспроможних молочних продукт≥в. –азом з тим, галузь
потребуЇ значних ≥нвестиц≥й на буд≥вництво ≥ реконструкц≥ю
великотоварних ферм дл¤ одержанн¤ ¤к≥сноњ сировини за
сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чними показниками. ѕ≥двищенн¤
конкурентоспроможност≥ ефективними засобами, через
концентрац≥ю та спец≥ал≥зац≥ю виробництва дозволить закр≥пити
ринков≥ переваги в≥тчизн¤них молочних п≥дприЇмств та
забезпечить зростанн¤ пропозиц≥й у молочних продуктах високоњ
¤кост≥Ф.
Ќа зам≥тку споживачев≥...
 ѕри вибор≥ молочних продукт≥в
необх≥дно звертати увагу на терм≥ни збер≥ганн¤. “ак, дл¤
кисломолочних продукт≥в без консервант≥в та без в≥дпов≥дноњ
терм≥чноњ обробки в≥н становить приблизно 7 дн≥в. ј дл¤
молочних вироб≥в, до складу ¤ких не вход¤ть стаб≥л≥затори
(добавка, ¤ка запоб≥гаЇ вид≥ленню сироватки) - приблизно 3Ц5
дн≥в.
—пец≥ал≥сти не рекомендують малюкам до трьох
рок≥в вживати йогурти з наповнювачами, ароматизаторами та
барвниками, глазуровану сиркову продукц≥ю, спреди з високим
вм≥стом рослинних жир≥в ≥Е морозиво.
У÷≥ продукти не
призначен≥ дл¤ дит¤чого харчуванн¤, а також не п≥дход¤ть дл¤
щоденного рац≥ону дорослих, - зазначаЇ —.Ѕерезова. - ƒесерти
та спреди досить калор≥йн≥. ќкр≥м того, виробництво молочних
продукт≥в в кризовий дл¤ промисловост≥ час в≥дносно стаб≥льне
завд¤ки виходу на ринок так званого економ-вар≥анту, а саме
продукт≥в ≥з зам≥нниками молочного жиру, штучними барвниками,
ароматизаторами та консервантами. ≤ рослинн≥, ≥ тваринн≥ жири
мають своњ плюси й м≥нуси. “им часом харчов≥ добавки можуть
бути шк≥дливими дл¤ окремих людей. “ому споживач≥, окр≥м того,
чи це смачно, повинн≥ замислюватис¤ передус≥м над тим, чи це
корисно дл¤ здоровТ¤Ф, - зазначаЇ експерт.
Ќайб≥льш
безпечними молочними продуктами, ¤к≥ п≥дход¤ть дл¤ щоденного
споживанн¤, за словами —.Ѕерезовоњ, Ї пастеризоване,
суперпастеризоване та стерил≥зоване молоко, сир твердий
(звертати увагу на на¤вн≥сть у продукт≥ штучних барвник≥в),
йогурти та ≥нш≥ кисломолочн≥ продукти, до складу ¤ких входить
молочна сировина, закваска, компоненти на натуральн≥й основ≥
та б≥олог≥чно-активн≥ речовини, що надають продуктам
додатковоњ харчовоњ ц≥нност≥.
ј ось домашн≥ молочн≥
продукти Ї б≥льш корисними дл¤ здоровТ¤, переконують експерти,
лише у тому випадку, ¤кщо зроблен≥ з молока здоровоњ тварини,
виготовлен≥ належним чином ≥з дотриманн¤м
сан≥тарно-г≥г≥Їн≥чних умов.
¬арто зазначити, що,
в≥дпов≥дно до «акону Ђѕро безпечн≥сть та ¤к≥сть харчових
продукт≥вї, продаж на агро-продовольчих ринках необробленого
молока та сиру домашнього виробництва заборон¤Їтьс¤.
Ќатом≥сть, ¤к ми бачимо, ц≥ продукти масово реал≥зовуютьс¤ на
ринках, нав≥ть тротуарах, пр¤мо на земл≥... ¬ражаЇ той факт,
що Уз рукФ можна придбати не лише молоко, сир, сметану, але й
кеф≥р, масло. ѕопит на так≥ товари довол≥ високий. ѕокупц≥в,
¤к≥ переповнен≥ бажанн¤м придбати Усв≥женькеФ, не зупин¤Ї
нав≥ть сорокаградусна спека.
™дине, що можна порадити
споживачам - бути вимоглив≥шими до свого вибору ≥ купувати все
ж таки перев≥рен≥ продукти.
* *
*¬≥ктор≥¤ –ичко
"UNIAN.NET"
http://economics.unian.net/ukr/
 ЂЋюдина повинна
постувати, щоб зм≥цн≥ти духовної - 11.12.10
” нед≥лю, 27
листопада розпочавс¤ 40-денний п≥ст, що триватиме до св¤та
–≥здва ’ристового. ƒотримуючись посту, в≥руюч≥ повинн≥
в≥дмовитис¤ в≥д молочних продукт≥в, ¤Їць, мТ¤са, вершкового
масла, т≥льки по суботах, нед≥л¤х та у св¤тков≥ дн≥ можуть
дозволити соб≥ поласувати рибою. “а головне у п≥ст Ч це
духовне очищенн¤, любов ≥ повага до ближнього та спокутуванн¤
гр≥х≥в.
ѕро особливост≥ –≥здв¤ного
посту Ђ¬еч≥рн≥й ѕолтав≥ї розпов≥в прото≥Їрей јндр≥й —≥мон,
ключар ѕетропавл≥вського храму м≥ста ѕолтави ”крањнськоњ
ѕравославноњ ÷еркви (на фото).
Ч ” –≥здв¤ний п≥ст,
початок ¤кого припадаЇ на св¤то апостола ‘илипа, Ч говорить
прото≥Їрей јндр≥й, Ч людина повинна постувати, щоб зм≥цн≥ти
духовно. јле не треба при цьому плутати пон¤тт¤ посту та
д≥Їти. ѕ≥ст Ч це жертва Ѕогу, жертва любов≥, ¤коњ дотримуютьс¤
заради п≥днесенн¤ духу над т≥лом. ” цей час кожен прагне до
головного Ч очищенн¤ душ≥, ¤ка, на в≥дм≥ну в≥д т≥ла, в≥чна Ч
людина повинна п≥дготувати њњ дл¤ в≥чного житт¤.
Ч ј
скаж≥ть, будь ласка, що можна у цей п≥ст њсти?
Ч
ѕитанн¤ не в тому, що можна њсти, а що н≥. ѕ≥ст Ч це час
посиленоњ боротьби з гр≥хами, пороками. ѕостуючи, людина
насамперед максимально вкор≥нюЇтьс¤ у своњй в≥р≥. ¬она
контролюЇ своњ д≥њ, думки, виокремлюючи слабк≥ духовн≥ м≥сц¤.
якщо говорити про њжу, то –≥здв¤ний п≥ст не занадто суворий.
“реба в≥дмовитис¤ в≥д продукт≥в тваринного походженн¤,
дозвол¤Їтьс¤ њсти рибу в суботу, нед≥лю та на св¤та. Ѕ≥льш
детально умови посту треба обговорити ≥ндив≥дуально з≥
св¤щеником, адже в кожноњ людини р≥зний р≥вень духовност≥,
своњ особливост≥ орган≥зму (враховуючи в≥к, ситуац≥ю з≥
здоровТ¤м). ѕ≥ст Ч це не самопожертва, це Ч подвиг, що даЇ
людин≥ можлив≥сть зм≥цн≥ти духовно. “≥ло повинне допомогти њњ
душ≥. “обто, наск≥льки обмежите своЇ т≥ло, ст≥льки можете
в≥ддати душ≥. —ам ’ристос постував 40 дн≥в перед тим, ¤к вийти
на пропов≥дь, тому люди повинн≥ сл≥дувати йому, памТ¤таючи, що
вони Ч твор≥нн¤ Ѕож≥. ѕ≥ст допомагаЇ вс≥м наблизитис¤ до
Ѕога.
Ч „и зб≥льшуЇтьс¤ у п≥ст к≥льк≥сть
богослуж≥нь?
Ч Ѕожественну л≥тург≥ю служать кожного
дн¤ у монастир¤х та церквах. ѕ≥д час посту у де¤к≥ дн≥
зд≥йснюютьс¤ богослуж≥нн¤ особливим постовим чином, що
наводить людей на думки загального пока¤нн¤, розка¤нн¤ у вс≥х
своњх гр≥хах. ” п≥ст в≥дв≥дувати богослуж≥нн¤ потр≥бно
част≥ше, н≥ж зазвичай, а також старанно молитис¤ вдома, робити
добр≥ справи своЇму ближньому, обовТ¤зково п≥дготуватис¤ ≥
причаститис¤ до —в¤тих ’ристових “ањн. јдже, постуючи, ≥нколи
люди починають втрачати контроль, б≥льше зл¤тьс¤, гн≥ваютьс¤,
про¤вл¤ють неповагу один до одного, що Ї великим гр≥хом. якщо
людина не робитиме хороших справ п≥д час посту, то вс≥
утриманн¤ стосовно њж≥ будуть марними.
Ч –озкаж≥ть,
будь ласка, чому не можна в≥нчатис¤ у п≥ст?
Ч
¬≥нчанн¤, тобто укладанн¤ церковного шлюбу Ч це благословенн¤
Ѕоже на с≥мейне житт¤. ” п≥ст рекомендуЇтьс¤ б≥льше думати про
розка¤нн¤ у гр≥хах, про вдосконаленн¤ себе, про духовне
зростанн¤, а не про плотське житт¤. ¬ето на с≥мейн≥ стосунки
звичайно ж не накладаЇтьс¤, але рекомендуЇтьс¤ почекати до
зак≥нченн¤ посту.
” п≥ст можна хрестити д≥тей, ¤к ≥
зд≥йснювати вс≥ ≥нш≥ “ањнства Ч миропомазанн¤, причаст¤,
спов≥дь, соборуванн¤, возведенн¤ у сан св¤щеника.
Ч
Ќа п≥ст припадаЇ св¤то Ќового року. „и можна в≥дступити в≥д
посту, дозволивши соб≥ поласувати св¤тковими
стравами?
Ч ” людини повинна бути любов до Ѕога ≥
ближнього, ≥ страх Ѕожий. ѕамТ¤тайте про те, що пристати перед
Ѕогом треба г≥дною людиною, ≥ це буде важлив≥ше за земн≥
спокуси. Ќовий р≥к Ч це св¤то не церковне, та головне Ч краще,
щоб людина поводила себе по-христи¤нськи в будь-¤кий пер≥од Ч
чи то п≥ст, чи н≥. ўодо алкогольних напоњв Ч це завжди погано,
але ¤кщо людина знаЇ м≥ру, то в цьому гр≥ха не буде, адже
сказано: Ђѕити можна, але не напиватис¤ї. ¬ино не Ї гр≥ховним
напоЇм.
Ч “обто, кожен повинен вир≥шити дл¤ себе, ¤к
поводитис¤ п≥д час посту, щоб в≥дчути духовне
полегшенн¤.
Ч “реба, в першу чергу, по-христи¤нськи
анал≥зувати св≥й образ житт¤, намагатис¤ не впадати у гр≥х Ч
це шл¤х до Ѕога, шл¤х до спас≥нн¤ душ≥, ¤ке неможливе поза
ѕравославною ÷ерквою.
* *
*ќльга ќ¬јЋ≈Ќ ќ
√азета "¬еч≥рн¤
ѕолтава"
www.vechirka.pl.ua/
![]() Ќова
с≥мейна ферма - високий р≥вень житт¤ на сел≥! -
11.12.10
ќстанн≥ дек≥лька дес¤тил≥ть в
рос≥йському сел≥ в≥дбувалис¤ негативн≥ процеси. ѕропаганда
м≥ського способу житт¤, в≥дсутн≥сть соц≥альноњ п≥дтримки села,
в≥ддален≥сть в≥д промислових ≥ улаштованих центр≥в, поган≥
побутов≥ умови ≥ ще ц≥лий р¤д ≥нших негативних момент≥в
привели до масового в≥дтоку молод≥ в м≥ста, до ст≥йко
укор≥неноњ думки про неприваблив≥сть аграрних профес≥й ≥, ¤к
насл≥док, до занепаду ≥ розвалу спочатку колгосп≥в, а пот≥м ≥
с≥льського способу житт¤.
ƒавайте згадаЇмо, упродовж
ск≥лькох рок≥в у нас в крањн≥ назви с≥льськогосподарських
профес≥й звучали майже ¤к образи. «араз ми отримали результат,
до ¤кого так довго ≥ наполегливо прагнули, - покинут≥ земл≥,
зруйнован≥ буд≥вл≥, п'юче населенн¤, ≥мпортн≥ продукти в
магазинах.
—пад торкнувс¤ ус≥х галузей
с≥льськогосподарського виробництва. ќстанн≥м часом, завд¤ки
реал≥зац≥њ нац≥онального проекту "–озвиток јѕ " ≥ ƒержавноњ
програми розвитку с≥льського господарства ≥ регулюванн¤ ринк≥в
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, сировини ≥ продовольства на
2008-2012 роки, загальна ситуац≥¤ в молочному скотарств≥
зазнала значн≥ зм≥ни.
«роблен≥ в 2006-2008 рр. заходи
по прискореному розвитку тваринництва дозволили припинити
процес дестаб≥л≥зац≥њ ≥ створити умови дл¤ його
росту.
÷≥ заходи актив≥зували створенн¤ великих
молочних господарств (введено 197 нових ≥ модерн≥зовано 786
ферм ≥ комплекс≥в), в ¤ких реал≥зован≥ сучасн≥, в основному
Ївропейськ≥ технолог≥чн≥ р≥шенн¤ по загот≥вл≥ корм≥в,
годуванню, зм≥сту, доњнню, дос¤гнута висока
продуктивн≥сть.
ћал≥ (с≥мейн≥) ферми повинн≥
розвиватис¤
—истема с≥льського господарства, що
склалас¤ сьогодн≥, в –ос≥њ св≥дчить про необх≥дн≥сть розвитку
також ≥ малих форм господарюванн¤. “ут грають роль, передус≥м,
економ≥чн≥ передумови.
ћал≥ (с≥мейн≥) ферми, на в≥дм≥ну
в≥д великих господарств, працюють без зайвого бюрократичного
апарату, в них набагато вища мотивац≥¤, в≥дпов≥дальн≥сть за
результати власноњ прац≥. ” одн≥й людин≥ об'Їднан≥ функц≥њ
власника, управл≥нц¤ ≥ прац≥вника.
* *
*√азета "—ело
полтавське"
http://selopoltavske.com.ua/
![]() онкурс украњнськоњ патр≥отичноњ п≥сн≥ "„ервона
калина" продовжуЇ в≥дроджувати духовн≥ скарби нашоњ нац≥њ -
10.12.10 ” ћиколаЇв≥ в
м≥ському Ѕудинку вчител¤ в≥дбувс¤ 14-й конкурс украњнськоњ
патр≥отичноњ п≥сн≥ "„ервона калина" до 19-њ р≥чниц≥
¬сеукрањнського референдуму про п≥дтвердженн¤ "јкта про
державну незалежн≥сть ”крањни". Ѕлизько ста учасник≥в конкурсу
з ћиколаЇва та район≥в област≥ представили на суд жур≥,
очолюваного ёр≥Їм ƒ≥денком - головою обласноњ орган≥зац≥њ
Ќародного –уху ”крањни, п≥сн≥ патр≥отичноњ тематики.
ќрган≥заторами конкурсу виступили фонд "ƒ≥т¤м ”крањни",
обласне управл≥нн¤ осв≥ти, м≥ськвиконком, Ќародний –ух ”крањни
за п≥дтримки м≥ського голови ¬олодимира „айки.
” напружен≥й творч≥й п≥сенн≥й боротьб≥
переможц¤ми стали: у ном≥нац≥њ "ћолодший в≥к - гурти" - студ≥¤
естрадного сп≥ву "ƒивограй" з повстанською п≥снею "√ей, гей
в≥йсько виступаЇ", диплом ≤≤ ступен¤; вокальний ансамбль
"Ѕарви" з козацькою п≥снею " озачата", диплом ≤≤≤ ступен¤. ”
старш≥й в≥ков≥й груп≥: ансамбль "ƒивограй" обласного Ѕудинку
художньоњ творчост≥ з п≥снею "–≥дна ”крањна", диплом ≤
ступен¤; дует студ≥њ естрадного сп≥ву "ƒивограй" √ончаренко
ар≥на, јндр≥¤шек атерина та вокальний ансамбль "Ѕарви",
дипломи ≤≤ ступен¤. √ран-пр≥ отримало вокальне об'Їднанн¤
"¬≥длунн¤" за п≥сню "ќй полечко, поле". —еред виконавц≥в у
молодш≥й в≥ков≥й груп≥ перше м≥сце пос≥в —п≥р≥донов ¬ладислав,
Ќовоодеський Ѕудинок творчост≥, з повстанською п≥снею "—≥м
в≥тр≥в"; другою стала ур≥ленко јл≥на, √алицин≥вська «ќЎ
∆овтневого району, з п≥снею "ѕеремога"; трет≥й - оршиков
ќлександр, Ѕудинок творчост≥ учн≥в ћиколањвського району,
–адсад≥вська «ќЎ; у старш≥й в≥ков≥й груп≥ перем≥г - —ан≥тар
ƒан≥њл, сол≥ст вокального ансамблю "Ѕарви", з п≥снею
" алина"
друге м≥сце - ул≥шова ≤рина, Ѕудинок
творчост≥ учн≥в ћиколањвського району, ир'¤к≥вська «ќЎ, з
п≥снею "¬ольна¤ вол¤"
та “ертична Ќаст¤, Ќовоодеський Ѕудинок
творчост≥, з п≥снею "—в≥ча"; диплом третього ступен¤ отримали
янк≥вська ћар≥¤, сол≥стка ƒит¤чого юнацького центру
нац≥онального в≥дродженн¤ м. ѕервомайськ, з п≥снею "ћальви" та
’арченко ћар≥¤, сол≥стка вокального ансамблю "Ѕарви", з п≥снею
У«а ”крањнуФ. √рамотами в≥дзначен≥: ѕоштавнюк ƒенис,
√алицин≥вська «ќЎ ∆овтневого району; “ульчевська ћарис¤,
Ќовоодеський Ѕудинок творчост≥; алмикова ќльга, сол≥стка
студ≥њ естрадного сп≥ву "ƒивограй"; —киба “ет¤на, ≥м≥вська
«ќЎ Ѕерезанського району; ќсадчук ёл≥¤, сол≥стка студ≥њ
естрадного сп≥ву "ƒивограй"; „айченко ћикола, ѕол≥гон≥вська
«ќЎ ∆овтневого району; ¬ознесенський дит¤чо-юнацький центр
"ћальви"; ансамбль "«елений гай" ∆овтневого району; ансамбль
"—трумок" √ур'њвськоњ «ќЎ Ќовоодеського району; Ќатал¤ –ожко
за попул¤ризац≥ю гри на бандур≥; ћуст¤ца Ќад≥¤ та ўерб≥н≥на
јн≥та з ћиколањвськоњ «ќЎ ∆овтневого району. ¬≥дкриваючи
конкурс, голова жур≥ ёр≥й ƒ≥денко сказав: " Ќин≥ знову
актуальним стаЇ в≥дродженн¤ украњнських ц≥нностей, до ¤ких
належить величезний пласт патр≥отичних п≥сень. « кожним роком
зростаЇ роль духовно-патр≥отичного вихованн¤, ≥ важлив≥сть
п≥сн≥ в житт≥ нашого сусп≥льства важко переоц≥нити. Ќаша ц≥ль
- розкрити через патр≥отичну п≥сню нов≥ таланти та вчасно
донести до гл¤дача, що буде спри¤ти в≥дродженню та
встановленню украњнськоњ нац≥њ, њњ духовному п≥днесенню.
Ќародний –ух прот¤гом багатьох рок≥в посл≥довно в≥дроджуЇ
украњнськ≥ ц≥нност≥ ≥ знаходить у цьому п≥дримку юних
талант≥в, њх батьк≥в та вчител≥в".
* *
*јвтор: ћиколањв
–ух/ѕрес
www.mnru.mk.ua/
![]() ” њњ
руках оживають пап≥р, б≥сер, т≥сто ≥ нав≥ть порожн≥ пл¤шки! -
10.12.10 ќлена Ѕ≈–≈∆Ќј з
дитинства захоплюЇтьс¤ рукод≥лл¤м
 ÷ю повс¤кчас прив≥тну й усм≥хнену
вчительку просто обожнюють д≥ти. ќлена Ѕережна ум≥Ї
достукатис¤ не лише до њхнього розуму, а й до маленьких
сердець. им би не працювала, ¤ку б посаду не об≥ймала, завжди
в≥ддавалас¤ й в≥ддаЇтьс¤ улюблен≥й справ≥. Ќин≥ вона Ц
заступник директора з навчально-виховноњ роботи —лавутськоњ
м≥ськоњ станц≥њ юних техн≥к≥в.
ќлена ще з дитинства
захоплювалас¤ ус≥л¤ким рукод≥лл¤м. ƒ≥вчинкою њњ ц≥кавило
буквально усе: вир≥занн¤, л≥пленн¤, малюванн¤, вТ¤занн¤Е ћогла
годинами майструвати ус≥л¤к≥ др≥бнички. ј пот≥м, ¤к
найдорожчий скарб, усе те ховала у шафу. ћама опускала руки,
коли п≥дходила до дверц¤т Ц зв≥дти висипалис¤ гори
рукотворного добра. ¬она тихцем викидала частину речей, аби
зв≥льнити м≥сце дл¤ нових дит¤чих твор≥нь.
ј мр≥¤ стати
педагогом зародилас¤ в юнацьк≥ роки. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ школи
ќлена вступила у педагог≥чне училище у Ѕердичев≥ ≥ думала дал≥
продовжити навчанн¤ в ун≥верситет≥. ќднак плани в≥дкоригувало
коханн¤. ƒ≥вчина вийшла зам≥ж за в≥йськового з раматорська Ц
≥ в подарунок отримала Ужитт¤ на колесахФ. ћандрувала по
”крањн≥ та Ќ≥меччин≥. якийсь час працювала у дит¤чому садочку,
п≥зн≥ше Ц в дитбудинку, а ¤кось довелос¤ нав≥ть об≥ймати
посаду завсховищем у в≥йськов≥й частин≥!
Ц ќй, вс¤ко було у
житт≥, Ц в≥дверто говорить мо¤ сп≥врозмовниц¤. Ц јле прийшов
момент, ≥ ¤ зрозум≥ла, що житт¤ дало тр≥щину, йде повз мене,
що ¤ десь не той крок зробила. ѕочала, наче к≥ностр≥чку,
в≥дмотувати спогади до моменту, коли п≥шов зб≥й. “од≥ й
згадала, що мала нам≥р здобувати вищу осв≥ту п≥сл¤ зак≥нченн¤
училища.
Ќаперек≥р ус≥м, хто њњ в≥дмовл¤в, ќлена, маючи
34 роки, зважилас¤ вступати в ун≥верситет. ≤ таки стала
студенткою –≥вненського державного гуман≥тарного ун≥верситету
Ц навчалас¤ заочно на б≥олог≥чному факультет≥.
≤ житт¤ наче
почалос¤ заново, завирувало. ” школ≥ вона викладала б≥олог≥ю,
а вдома уже з≥ своњми д≥тьми майструвала р≥зн≥ картинки та
скульптурки.
јле ќлена працювала на декретному м≥сц≥. ≤
коли њњ попередниц¤ вийшла на роботу, ж≥нка залишала школу з≥
сльозами на очах. У“акого педагога губити не можнаФ, Ц
замовила за ж≥нку слово у м≥ськвно методист. ≤ ќлен≥
запропонували посаду заступника директора з навчально-виховноњ
роботи —лавутськоњ м≥ськоњ станц≥њ юних техн≥к≥в. ј Уу
навантаженн¤Ф дали гурток дизайну. ¬ихованц≥ у захват≥ в≥д
свого педагога. ≤ ¤ њх розум≥ю Ц у пан≥ ќлени ст≥льки ≥дей!
¬она вм≥Ї робити ниткограф≥ку (картини з ниток, хитромудро
намотаних на цв¤шки), ц≥л≥ експозиц≥њ з природного матер≥алу,
ус≥л¤к≥ апл≥кац≥њ, витинанки з б≥лого та кольорового паперу,
оригам≥, кусудаму, писанки, обТЇмн≥ ц¤цьки, ¤к≥ фору дадуть
будь-¤к≥й китайськ≥й ≥грашц≥. ¬ њњ руках оживаЇ б≥сер,
спл≥таютьс¤ ус≥л¤к≥ кам≥нчики в ориг≥нальне намисто. Ќав≥ть
порожн¤ пластикова пл¤шка отримуЇ друге диханн¤ Ц у кв≥тах,
¤к≥ народжуютьс¤ з вол≥ майстрин≥.
«араз у студ≥њ вона
разом з д≥тьми працюЇ над створенн¤м картин ≥з солоного т≥ста.
ќбовТ¤зково п≥д музику. ∆≥нка по¤снюЇ: Ућелод≥¤ стираЇ думки
про клопоти, д≥ти заглиблюютьс¤ лише у творч≥стьФ. ј вдома
ќлена Ѕережна трудитьс¤ над обТЇмними образами тварин.
УЌайсв≥ж≥шеФ твор≥нн¤ Ц динозаврик.
Ц “о дуже коп≥тка
робота, Ц з≥знаЇтьс¤. Ц аркас виготовл¤ю з дротик≥в, по ньому
роблю папТЇ-маше, тод≥ щ≥льно-щ≥льно обмотую нитками дл¤
вТ¤занн¤, ч≥пл¤ю голову ≥з солоного т≥ста, наношу на вир≥б
спец≥альну замазку, фарбую його гуашшю ≥ покриваю
лакомЕ
—к≥льки годин прац≥ вкладено Ц не рахуЇ. Ѕо то Ц
не втрачений марно час, а знайдений Ц найкращий подарунок дл¤
душ≥.
* *
*Ќатал≥¤ –ј¬„” ,
’мельницька
область
‘ото автора
"¬≥сник &
о"
www.visnyk.lutsk.ua
![]() ƒќЅ–ќћ «≤√–≤“≤ —≈–÷я -
10.12.10  ” ц≥ дн≥ прац≥вники христи¤нськоњ м≥с≥њ
Ђ”крањнська м≥с≥¤ благов≥ст¤ї, ¤ка б≥льше дес¤ти рок≥в д≥Ї при
обласному об'Їднанн≥ церков Ївангельських христи¤н-баптист≥в,
зайн¤т≥ приЇмними клопотами, доставл¤ючи в р≥зн≥ куточки
¬олин≥ допомогу дл¤ ≥нвал≥д≥в, одиноких, багатод≥тних та
малозабезпечених с≥мей
¬они вже побували у селах
—ад≥в Ћуцького, ѕором≥в ≤ванич≥вського, ричевич≥
овельського, –ак≥в Ћ≥с ам≥нь- аширського, ћуравище,
—ловатич≥, «ав≥тне ≥верц≥вського, селищ≥ олки ћаневицького
район≥в та багатьох ≥нших. —кр≥зь њх зустр≥чають радо ≥ з
вд¤чн≥стю, оск≥льки привоз¤ть вкрай потр≥бн≥ та дорог≥ нин≥ в
ц≥н≥ продукти - по м≥шку борошна ≥ цукру на кожну родину, по
дес¤ть к≥лограм≥в макарон≥в, гречки ≥ пшона, а також
пост≥льний наб≥р. ћалеча особливо вт≥шаЇтьс¤, коли вручають
цукерки, печиво та ще й два л≥трових в≥деречка меду.
-
—ам Ѕог послав вас ≥з допомогою, за ¤ку щиро д¤куЇмо, -
говорить лучанка Ћ≥д≥¤ Ѕараш. - ” наш≥й с≥м'њ восьмеро д≥тей ≥
мен≥ ставало трохи тривожно - запаси круп, цукру та ≥нших
продукт≥в зак≥нчилис¤ майже одночасно з гр≥шми. „олов≥к щойно
повернувс¤ з иЇва ≥з зароб≥тк≥в, але йому ще не
заплатили.
≤з сльозами ≥ вд¤чн≥стю на очах зустр≥ла
гостей ≥з м≥с≥њ жителька м≥ста ≥верц≥ ќльга “ригуб: Ђќце нам
¤краз до часу, бо витрати продукт≥в зб≥льшилис¤...ї √осподин¤
розпов≥ла, що в њхн≥х близьких друз≥в пожежа знищила хату ≥
вони прихистили в себе погор≥льц≥в - двох сестер ≥ плем≥нницю.
“епер ус≥х стало шестеро. √осподь через добрих людей-христи¤н
подбав про них, показавши, що …ого любов ≥ милосерд¤ породжуЇ
доброчинн≥сть у серц¤х ≥нших людей.
- “ривалий час ми
сп≥впрацюЇмо з н≥дерландською м≥с≥Їю Ђƒоркасї, - розпов≥даЇ
голова обласного об'Їднанн¤ церков ™’Ѕ ¬олодимир „айка. -
«авд¤ки цьому 350 малозабезпечених с≥мей та одиноких б≥дних
людей отримують кожний квартал продуктов≥ набори з 15
найменувань. «наючи складне становище багатьох волин¤н, наш≥
заруб≥жн≥ друз≥ вир≥шили ще надати додаткову одноразову
допомогу товарами першоњ необх≥дност≥, ¤ку зак≥нчуЇмо
роздавати. ѓхн¤ варт≥сть дл¤ кожноњ родини - близько тис¤ч≥
гривень.
Ќин≥шнього року ”крањнська м≥с≥¤ благов≥ст¤
сп≥льно ≥з своњми н≥дерландськими партнерами започаткувала ще
одну добру справу п≥д дев≥зом Ђ”дочер≥мо бабусюї. ѓњ
сп≥вроб≥тники оп≥куютьс¤ 80 одинокими пенс≥онерками -
допомагають продуктами харчуванн¤. ожного м≥с¤ц¤ також њх
збирають за Ђсолодким столомї ≥ бутербродами дл¤ духовних
бес≥д та сп≥лкуванн¤ про справжн≥й зм≥ст житт¤, про нашого
любл¤чого —пасител¤, ¤кий запевнив, що ≥ в старост≥ нас не
залишить.
* *
*ћикола ѕ»–ќ∆ ќ
Ќ≈«јЋ≈∆Ќј
√–ќћјƒ—№ ќ-ѕќЋ≤“»„Ќј √ј«≈“ј "¬ќЋ»Ќ№",
Ћуцьк
www.volyn.com.ua/
![]() ќлег
√ол¤р: ÷е стало б економ≥чною революц≥Їю у ф≥нансових
в≥дносинах на сел≥ - 9.12.10 —ело...
ѕридив≥мос¤ уважно до нин≥шнього сел¤нина Ч його проблем,
способу заробл¤нн¤ ≥ виживанн¤. ≥ одразу побачимо: наше село
втрачаЇ свою найважлив≥шу функц≥ю Ч годувальника ≥ житниц≥
держави. ¬же майже знищено тваринництвоЊ «аростають бурТ¤нами
або ж нещадно виснажуютьс¤ монокультурами лани. Ќе принос¤ть
прибутку сади... ј сам≥ люди стають дедал≥ менше захищеними.
¬≥дбуваЇтьс¤ все це через втрату гарант≥й дл¤ сел¤нина.
√арант≥й того, що можна буде з вигодою ≥ без проблем
реал≥зувати ту продукц≥ю, ¤кою в≥н оп≥куЇтьс¤ впродовж
багатьох м≥с¤ц≥в з тим, щоб аж восени отримати ¤кийсь
зароб≥ток дл¤ прожитт¤ та подальшого розвитку свого
сел¤нського господарства.
™ й ще одна б≥да нин≥ у сел¤н. ƒалеко не
кожний, на жаль, може нав≥ть виорати ≥ пос≥¤ти, з≥брати
картоплю або ж зернов≥. Ѕо бракуЇ техн≥ки та добро¤к≥сного
нас≥нн¤. ¬же давно порушено технолог≥ю вирощуванн¤ культур, а
тому майже не в≥дновлюЇтьс¤ структурна родюч≥сть ррунт≥в. ≤
знову ж таки вс≥ б≥ди йдуть в≥д того, що землеробов≥ н≥де
вз¤ти грош≥ на придбанн¤ реманенту, паливно-мастильних
матер≥ал≥в, добрив та ≥нших ресурс≥в. ÷е катастрофа. ѕостають
запитанн¤: ¤к бути дал≥? ўо ≥ ¤к робити, аби село вижило?
¬их≥д Ї. ¬арто лише загл¤нути в ≥стор≥ю галицького
села ≥ побачимо, що все його соц≥ально-економ≥чне бутт¤ ще
¤кихось 80 рок≥в тому будувалос¤ на сп≥лчанств≥. „и, ¤к тепер
кажуть, кооперац≥њ. ”крањнц≥ за своЇю природою Ч люди, що
звикли давати соб≥ раду сп≥льними зусилл¤ми, громадою. ўе жив≥
св≥дки, в памТ¤т≥ ¤ких Ч попул¤рн≥ в наших кра¤х кредитн≥,
споживч≥, молочарськ≥ сп≥лки, товариства Ђ—≥льського
господар¤ї та багато ≥нших громадських ≥нституц≥й, без ¤ких
село вижити не могло. Ќастав час активного просв≥тництва серед
с≥льських громад та поширенн¤ кооперативних принцип≥в, засад
њх економ≥чного розвитку дл¤ добра кожного з нас.
’оча
й пов≥льними темпами, але все ж в област≥ робл¤тьс¤ перш≥
реальн≥ кроки, спр¤мован≥ на в≥дродженн¤ кооперативного руху.
јби отримати ррунтовну в≥дпов≥дь на поставлен≥ запитанн¤ в≥д
практика, людини т≥сно повТ¤заноњ з в≥дродженн¤м кредитноњ
кооперац≥њ на теренах ѕрикарпатт¤, ми зустр≥лис¤ з одним ≥з
л≥дер≥в кредитного кооперативного руху, головою правл≥нн¤
—н¤тинськоњ кредитноњ сп≥лки ќлегом √ол¤ром. ≤ ось що в≥н
розпов≥в:
Ч —аме з ц≥Їю метою ще дес¤ть л≥т тому
орган≥зувалас¤ —н¤тинська кредитна сп≥лка, ¤ка за цей час
зум≥ла знайти правдивий шл¤х до тис¤ч перес≥чних жител≥в с≥л
району та прислужитис¤ њм у розвТ¤занн≥ њхн≥х ф≥нансових
проблем. ўоб сел¤нин вижив та зм≥цнив власне матер≥альне
становище.
≤мпульс до створенн¤ кредит≥вки дав зТњзд
Ќародного руху ”крањни, на ¤кому серед ≥нших тогочасних
проблем обговорювалос¤ ≥ питанн¤ в≥дродженн¤ кредитноњ
кооперац≥њ. ќдин з його делегат≥в по прињзд≥ з≥ столиц≥
под≥ливс¤ цими враженн¤ми на районних зборах рух≥вц≥в. ≤ п≥д
враженн¤ми в≥д почутого народилос¤ р≥шенн¤ створити кредитну
сп≥лку в —н¤тин≥. як ви здогадуЇтес¤, оп≥куватис¤ цим процесом
доручили мен≥. ћабуть, тому, що на той час був головою
—н¤тинського осередку ћ≥жнародноњ благод≥йноњ орган≥зац≥њ
ЂЋюбов ≥ милосерд¤ Ч Ђ ар≥тасї, що д≥¤ла п≥д ег≥дою м≥сцевих
церковних громад ”√ ÷, надаючи допомогу незаможним та
сиротам.
ѕригадую, ¤к опиравс¤ ц≥й дов≥р≥, мотивуючи
тим, що не маю досв≥ду у ф≥нансов≥й сфер≥. «рештою мусив
п≥дкоритис¤ вол≥ громади, ≥ ¤, вже у немолод≥ роки, ррунтовно
зайн¤вс¤ самоосв≥тою.
Ќа початку до кредит≥вки
зголосилис¤ вступити понад 50 жител≥в —н¤тина. ¬елике значенн¤
дл¤ нас тод≥ мало те, що ≥дею в≥дродити кредитну кооперац≥ю на
ѕокутт≥ п≥дтримав народний депутат ”крањни третього скликанн¤
коломи¤нин ¬асиль “качук. ѕевну допомогу п≥сл¤ зустр≥ч≥ з≥
сп≥лчанами надав ≥ ћихайло ¬ишиванюк, котрий тод≥, ¤к ≥ тепер,
очолював обласну державну адм≥н≥страц≥ю. «аб≥гаючи наперед,
зауважу, що коли кредит≥вка почала видавати грошов≥ позички
своњм членам, то ми нав≥ть ще не мали свого бухгалтера Ч н≥хто
не ризикував братис¤ за цю справу, бо не в≥рив, що сп≥лка
працюватиме ефективно ≥ прозоро. “ому один ≥з засновник≥в
попросив сина у в≥льний в≥д роботи час безоплатно вести
кооперативну бухгалтер≥ю. «годом на цю посаду було затверджено
–услана липича.
ѕерш≥ роки дл¤ кредитноњ сп≥лки
ви¤вилис¤ дуже складними. Ќеобх≥дно було здобути дов≥ру людей.
“ож ми вели активну просв≥тницьку роботу, ¤ку, до реч≥, не
згортаЇмо ≥ сьогодн≥. Ќа жаль, в умовах економ≥чного хаосу та
нестаб≥льност≥, що панували п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥
”крањни, люди побачили непоодинок≥ випадки нечесноњ повед≥нки
окремих ф≥нансово-комерц≥йних структур, шахрайства ≥ стали
св≥дками того, ¤к раптово зникали пишно розрекламован≥, а
насправд≥ злочинн≥ ф≥нансов≥ п≥рам≥ди, що активно залучали
громадськ≥ кошти.
ј ще мало хто розум≥в, чим Ї кредитна
сп≥лка, дл¤ чого створюЇтьс¤ ≥ ¤ка њњ перспектива. ƒехто
помилково й дос≥ ототожнюЇ кредитну кооперац≥ю з комерц≥йними
банк≥вськими установами, не розум≥ючи, що кредит≥вка
створюЇтьс¤ передус≥м дл¤ широких верств населенн¤, ¤ке хоче
пол≥пшувати св≥й добробут, однак практично не маЇ кошт≥в.
—п≥лка обТЇднуЇ насамперед тих, у кого кожна в≥льна гривн¤ на
рахунку. “ому кредитна кооперац≥¤ ¤краз покликана надавати
найвиг≥дн≥ш≥, н≥ж де≥нде, позики одним членам сп≥лки за
рахунок найвиг≥дн≥ших, н≥ж де≥нде, депозитних вклад≥в ≥нших
член≥в кредит≥вки. ’оча в дуже спрощеному вигл¤д≥ об≥г грошей
у комерц≥йному банку ≥ кредит≥вц≥ вигл¤даЇ н≥би однаково, бо
вкладник вносить певну суму п≥д певн≥ в≥дсотки на депозитний
рахунок, а позичальник отримуЇ њњ ¤к кредит дл¤ задоволенн¤
своњх потреб ≥ повертаЇ позичку разом ≥з нарахованими
в≥дсотками, Ї одна дуже суттЇва в≥дм≥нн≥сть. «ароблен≥ банком
прибутки д≥стаютьс¤ його акц≥онерам або ж одноос≥бному
власников≥. ј кредит≥вка Ї самовр¤дною неприбутковою
орган≥зац≥Їю, члени ¤коњ зац≥кавлен≥ лише у виг≥дному
ф≥нансовому забезпеченн≥ власних ≥нтерес≥в, а не у
накручуванн≥ в≥дсотк≥в на кредит, ≥снуванн¤ ¤ких банки спритно
замовчують перед позичальниками.
ƒолаючи деф≥цит
≥нформац≥њ, з населенн¤м наполегливо працювала волонтерська
група ≥н≥ц≥атор≥в. ≤, ¤к висловивс¤ свого часу в≥домий
пол≥тичний д≥¤ч, процес зрештою п≥шов. « роками переконуюс¤,
що саме в кредитн≥й сп≥лц≥ у стосунках м≥ж людьми б≥льше
взаЇморозум≥нн¤ ≥ дов≥ри. —п≥лка не лише кредитуЇ своњх
член≥в, њњ прац≥вники вс≥л¤ко розТ¤снюють позичальникам, ¤к
правильно повестис¤ з позиченим кап≥талом, ¤к формувати
родинний бюджет, орган≥зувати власний б≥знес тощо. ” сп≥лц≥
люд¤м просто дов≥р¤ють ≥ т≥, в≥дпов≥дно, намагаютьс¤ не
п≥двести своњх односельц≥в Ч член≥в кредит≥вки та вчасно
повернути позичку. “ому у нас не ≥снуЇ майнових застав, њх
нотар≥альних посв≥дчень, необх≥дност≥ збиранн¤ та оформленн¤
р≥зноман≥тних дов≥док. ѕринципово важливою, на м≥й погл¤д, Ї
ще одна в≥дм≥нн≥сть м≥ж банками ≥ кредит≥вками. якщо в≥льн≥
грош≥ прикарпатц≥в, залучен≥ на банк≥вськ≥ депозити, можуть
видаватис¤ у вигл¤д≥ кредит≥в в ≥нших рег≥онах нашоњ держави,
а то й за њњ межами, то ф≥нансовий кап≥тал сп≥лки працюЇ
виключно на жител≥в свого району. ¬≥н п≥дн≥маЇ њхн≥й життЇвий
р≥вень та захищаЇ соц≥альн≥ ≥нтереси њњ член≥в. ∆одну гривню
з≥ скарбниц≥ кредит≥вки не вкладено дл¤ задоволенн¤ ¤кихось
меркантильних ≥нтерес≥в окремих ос≥б та за межами —н¤тинщини.
“ому ми так без особливих потр¤с≥нь пережили ф≥нансову кризу.
Ѕо ресурси сп≥лки, тобто грош≥ њњ член≥в, Ђкрут¤тьс¤ї в
економ≥ц≥ рег≥ону та допомагають вижити кожному
сп≥лчанину.
“епер —н¤тинська кредитна сп≥лка нал≥чуЇ
вже понад пТ¤ть з половиною тис¤ч член≥в ≥ переважна њх
б≥льш≥сть Ч це жител≥ с≥л ѕокутт¤. ” селах нин≥ функц≥онуЇ с≥м
ф≥л≥й кредит≥вки. «ауважу ще, що незалежно в≥д часу вступу до
сп≥лки кожний њњ член маЇ однаков≥ права. Ѕезв≥дносно в≥д
того, чи це њњ засновник, чи людина, ¤ка лишень тепер
наважилас¤ до нас приЇднатис¤. Ќе маЇ значенн¤ також ≥ розм≥р
грошових внеск≥в сп≥лчан Ч у вс≥х повноц≥нний голос в
управл≥нн≥ кредит≥вкою, виборах њњ кер≥вних орган≥в. “акож у
будь-¤кий час можна вийти з≥ складу сп≥лки, отримавши повн≥стю
своњ вкладенн¤ разом ≥з нарахованими на них
див≥дендами.
«а час своЇњ д≥¤льност≥ наша сп≥лка надала
25 млн. грн. позичок покут¤нам, залучила 2,5 млн. грн.
депозит≥в та виплатила њх вкладникам 1,2 млн. грн. у вигл¤д≥
в≥дсотк≥в. √рош≥ ми позичали членам сп≥лки, безумовно, на
найр≥зноман≥тн≥ш≥ потреби Ч на ремонт ≥ буд≥вництво житла,
навчанн¤ д≥тей, на придбанн¤ товар≥в та оплату отриманих
послуг. ¬т≥м, ¤кщо проанал≥зувати, то найб≥льшу к≥льк≥сть
кредит≥в одержали саме с≥льгоспвиробники ≥ фермери на розвиток
своњх господарств, проведенн¤ польових роб≥т, в≥дновленн¤
погол≥вТ¤ худоби та ≥нш≥ потреби.
якщо потенц≥йн≥
можливост≥ кредитноњ кооперац≥њ накласти на, образно кажучи,
аграрну карту —н¤тинщини, то побачимо таку картину. ѕ≥сл¤ вс≥х
реформ на баз≥ колишн≥х 32 с≥льськогосподарських п≥дприЇмств
району виникло 130 субТЇкт≥в господарюванн¤, з ¤ких задов≥льно
функц≥онуЇ сьогодн≥, мабуть, кожний другий. ’то вони? 25 Ч це
фермерськ≥ господарства, 17 Ч приватно-орендн≥ ≥ приватн≥
агроф≥рми, 16 Ч господарства ≥нших орган≥зац≥йно-правових
форм. Ќа ринку збуту своЇњ продукц≥њ вони б≥льш-менш захищен≥
≥ загалом мають в оброб≥тку третину с≥льськогосподарських
уг≥дь. ¬одночас б≥льш≥сть с≥льських жител≥в працюЇ в др≥бних
особистих господарствах. ѕри цьому вони обробл¤ють вдвоЇ
б≥льше площ ≥ саме вони вирощують, наприклад, 99 в≥дсотк≥в
овоч≥в на ѕокутт≥. јле ¤краз ц≥ господар≥ не Ї повноц≥нними
учасниками аграрного ринку. ўоосен≥ вони вимушен≥ здавати
зап≥вдарма зањжджим перекупникам вирощену надзвичайно важкою,
майже без застосуванн¤ механ≥зм≥в, працею продукц≥ю. ÷е не
кажучи вже про те, що з с≥льських громад через р≥зн≥
посередницьк≥ структури щор≥чно вимивають м≥льйони гривень,
¤к≥ б могли поповнити м≥сцев≥ бюджети.
≤ ¤краз дл¤
виправленн¤ ц≥Їњ справд≥ катастроф≥чноњ дл¤ с≥льських громад ≥
краю загалом ситуац≥њ може усп≥шно докластис¤ кредитна
кооперац≥¤. ѓй це п≥д силу. ўоправда, за умови, ¤кщо
к≥льк≥сний склад сп≥лки значно зросте. “од≥ дл¤ кредит≥вки
в≥дкриЇтьс¤ перспектива створенн¤ њњ представництв ≥з справд≥
потужними ф≥нансовими активами у переважн≥й б≥льшост≥ с≥л
району. ј отже, сел¤нам буде в≥дкрито значно ширший доступ до
найдешевших кредит≥в.
—ьогодн≥ у селах багато с≥мей
виживають на одну-дв≥ пенс≥њ чи зарплати. јле Ї й так≥, чињ
р≥чн≥ доходи вим≥рюютьс¤ дес¤тками тис¤ч гривень. —каж≥ть,
нав≥що зароблен≥ грош≥ мають в≥длежуватись у скрин¤х ≥
слоњках, не принос¤чи корист≥ н≥ њх власникам, ан≥ комусь
≥ншому? “а чи можна бути патр≥отом ц≥лоњ крањни, не будучи
патр≥отом отчого села, батьк≥вськоњ маленькоњ територ≥њ?
—каж≥ть, коли ¤ затиснув грош≥ у панчос≥ без жодноњ вигоди дл¤
себе ≥ не п≥дтримую сус≥да у скрутну дл¤ нього хвилину, ¤кщо ¤
не бажаю, аби моњ грош≥ Ђпрацювалиї ≥ приносили користь у
р≥дному сел≥, то ¤кий же ¤, даруйте, патр≥от?..
ћен≥
приЇмно наголосити, що активними пом≥чниками та справжн≥ми
≥деологами кооперативного руху разом з нами виступають
духовенство, учител≥, ¤к це й робилос¤ багато дес¤тир≥ч тому
на ѕокутт≥. Ќедавно кредитна сп≥лка ≥н≥ц≥ювала ц≥кавий,
власними силами розроблений проект з пол≥пшенн¤
соц≥ально-економ≥чного розвитку села ≥ посиленн¤ соц≥ального
захисту його жител≥в. ћи запропонували органам м≥сцевого
самовр¤дуванн¤ проект положенн¤ про ф≥нансово-кредитну
кооперативну раду с≥льських (селищних) осередк≥в та в≥дд≥лень
—н¤тинськоњ кредитноњ сп≥лки. ÷ей документ передбачаЇ
створенн¤ на територ≥њ кожноњ с≥льськоњ ради
ф≥нансово-кредитноњ кооперативноњ ради, ¤ка оп≥куватиметьс¤
розвитком кредитноњ кооперац≥њ через безпосередню участь у
цьому процес≥ с≥льськоњ громади. Ќа наше переконанн¤, саме
така рада зможе ефективно спри¤ти сп≥лц≥ у зд≥йсненн≥
просв≥тницькоњ, дорадчоњ та проф≥лактичноњ роботи, вносити
своњ корективи ≥ пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ роботи з
кредитуванн¤ сел¤н ≥ брати участь у вир≥шенн≥ питань
соц≥ально-економ≥чного розвитку населених пункт≥в та
соц≥ального захисту громад. ÷е обовТ¤зково стане економ≥чною
революц≥Їю у ф≥нансових в≥дносинах на сел≥.
* *
*ћихайло ћј«”–/м.
≤вано-‘ранк≥вськ,
–ег≥ональна
газета"√јЋ»„»Ќј"
www.galychyna.if.ua/
![]() ѕотр≥бна допомога -
9.12.10 Ўановний
доброд≥ю! ѕрочитайте, а дал≥ Ц чин≥ть так, ¤к звелить
серце!
охан ёл≥¤, 19 рок≥в. —тудентка ињвського державного
торговельно-економ≥чного ун≥верситету, навчаЇтьс¤ в≥дразу на
двох факультетах: туризм та ≥ноземн≥ мови.
ƒ≥агноз: √ќ—“–»… Ћ≤ћ‘ќЅЋј—“Ќ»…
Ћ≈… ќ«.
«араз ёл¤ перебуваЇ у
гематолог≥чному в≥дд≥ленн≥ ињвськоњ м≥ськоњ л≥карн≥ є9,
отримуЇ курс х≥м≥отерап≥њ.
Ћ≥куванн¤ Ц дуже дороге ≥
важке.
јле ми боремос¤. ћи Ц це р≥дн≥, друз≥, знайом≥ ≥
незнайом≥ люди. Ќас багато ≥ ми сильн≥ своЇю ¬≥рою,
ЋюбовТю, “ерп≥нн¤м, Ѕажанн¤м перемогти. ¬же сотн≥ рук
т¤гнуть ёлю до одужанн¤, сотн≥ гар¤чих небайдужих сердець
в≥ддали по ≥скр≥, под≥лилис¤ статками. —пасиб≥ вс≥м, хто вже
допом≥г, ≥ низький укл≥н, хай сторицею повернетьс¤
добро.
“им часом кожна коп≥йка допомагаЇ виграти час, а
значить Ц зб≥льшуЇ шанси на одужанн¤. ÷е Ц надважливо, бо
вр¤тувати одне житт¤ Ц це вр¤тувати св≥т.
Ѕлагод≥йний рахунок мами ёл≥њ охан ќксани
Ћеонт≥њвни:
Ѕанк отримувача: –ƒ ј“
Ђ–айффайзен Ѕанк јвальї
ћ‘ќ: 322904
ќтримувач:
охан ќксана Ћеонт≥њвна
–ахунок отримувача:
2625669224748
« ѕќ отримувача: 2536905089
ѕризначенн¤ платежу: поповненн¤ карткового рахунку є
0676181200
охан ќксана Ћеонт≥њвна
(благод≥йний
внесок на л≥куванн¤ дочки ёл≥њ)
онтактний
телефон:
096-103-88-61 - ќксана охан
(мама)
067-596-73-59 - атерина ѕоповська (сестра мами)
Email: popovska2@rambler.ru
* *
*√азета ЂЋ»÷јї, ƒн≥пропетровська
обл.
www.the-persons.com.ua/
![]() Ўановний пане благод≥йнику! -
8.12.10 ћи звертаЇмос¤ до
¬ас з великим проханн¤м особисто прийн¤ти участь у нашому
проект≥ Ђ ињвський конкурс шк≥льних
≤нтернет-сайт≥вї.
¬и скажете, ¤кий може бути
конкурс, у кињвських шк≥л взагал≥ майже немаЇ
сайт≥в.
Ќа превеликий жаль, це правда...
“ому ми
зараз ≥ проводимо перший етап нашого проекту, ¤кий маЇ назву Ц
дев≥з:
Ђ1-й етап: ожн≥й школ≥ власний
≤нтернет-сайт!ї.
«вертаЇмос¤ до ¬ас особисто з
великим проханн¤м знайти можлив≥сть проф≥нансувати розробку та
надати хоча б одн≥й школ≥ в столиц≥ нашоњ ”крањни шк≥льний
≤нтернет-сайт з щом≥с¤чною техн≥чною п≥дтримкою!
ўоб
конкретна школа мала св≥й сайт,
потр≥бно:
ѕо-перше, мати не просто бажанн¤,
а ч≥тке усв≥домленн¤ необх≥дност≥.
ѕо-друге,
виготовити з нашою допомогою шк≥льний ≤нтернет-сайт, на основ≥
профес≥йноњ системи управл≥нн¤ сайтом. ѕри цьому разов≥
витрати на створенн¤ та розм≥щенн¤ шк≥льного ≤нтернет-сайту
становитимуть 700 грн.
” такому випадку матимемо
шк≥льний ≤нтернет-сайт на основ≥ профес≥йного програмного
забезпеченн¤, що маЇ л≥ценз≥ю ≥ п≥дтримку
виробника.
ѕо-третЇ, бажано забезпечити
ефективний доступ осв≥тньоњ установи в мережу ≤нтернет. ¬ раз≥
в≥дсутност≥ ефективного доступу подаванн¤ ≥нформац≥њ про
поточне житт¤ школи можливо з використанн¤м модемного
комутованого доступу по ≈-мейл або через звичайну
пошту.
«окрема ми пропонуЇмо вар≥ант недорогого
р≥шенн¤: використанн¤ послуги ADSL-≥нтернет в≥д «ј“
"”кртелеком" - варт≥сть 120-150 грн в м≥с¤ць за умови
необмеженого траф≥ку ≥ швидкост≥ до 1Е2 ћб≥т.
¬ раз≥
в≥дсутност≥ техн≥чноњ можливост≥ використанн¤ послуги
ADSL-≥нтернет в≥д «ј“ "”кртелеком" необх≥дно застосовувати
бездротовий доступ до мереж≥ ≤нтернет в≥д украњнських
оператор≥в моб≥льного звТ¤зку.
Ќаприклад, ћ“— пропонуЇ
п≥дключенн¤ до ≤нтернету на акц≥йних умовах: модем за 1 грн.
та щом≥с¤чний плат≥ж 220 грн. за наданн¤ доступу до мереж≥ ≥з
швидк≥стю 1,6 ћб≥т, ¤коњ достатньо дл¤ задов≥льноњ роботи в
≤нтернет≥ 10-15 користувач≥в шк≥льного компТютерного класу не
т≥льки у м. иЇв≥, а ≥ десь у далекому районному
центр≥.
¬ подальшому, забезпечити поточн≥
щом≥с¤чн≥ витрати на техн≥чну ≥ консультативну п≥дтримку
нашими фах≥вц¤ми шк≥льного ≤нтернет-сайту, ¤к≥ становитимуть
125 грн в м≥с¤ць за умов самост≥йного розм≥щенн¤
≥нформац≥йних, учбових та ≥нших матер≥ал≥в.
јбо можливе
комплексне адм≥н≥струванн¤ ¬ашого шк≥льного ≤нтернет-сайту
нашими фах≥вц¤ми з урахуванн¤м витрат на розм≥щенн¤
≥нформац≥йних, учбових та ≥нших матер≥ал≥в. ¬ цьому раз≥
поточн≥ щом≥с¤чн≥ витрати становитимуть 250 грн в
м≥с¤ць.
¬ар≥анти та складов≥ р≥чних витрат, можлив≥сть
скачати рахунок-фактуру в≥дпов≥дно до вибраноњ послуги ¬и
маЇте можлив≥сть знайти на стор≥нц≥ нашого сайту ЂЌаш≥
послугиї .
”чн≥, њх батьки та вчител¤ осв≥тнього
закладу будуть ¬ам вд¤чн≥ за допомогу в наданн≥ власного
≤нтернет-сайту.
ћи ≥з свого боку гарантуЇмо ¤к≥сне та
оперативне вир≥шенн¤ питань по розробц≥ та п≥дтримц≥ кожного
шк≥льного ≤нтернет-сайту, що ¬и подаруЇте
школ≥.
≤нформац≥¤ про ¬ашу допомогу буде розм≥щена у
в≥дпов≥дному розд≥л≥ сайту нашого проекту та на шк≥льному
≤нтернет-сайт≥ школи, що отримаЇ його ≥з ¬ашою
допомогою.
«найд≥ть свою школу на стор≥нц≥ в≥дпов≥дного району
у м. иЇв≥:
√олос≥њвський
район - —≈–≈ƒЌ≤ «ј√јЋ№Ќќќ—¬≤“Ќ≤ Ў ќЋ»
>>>
ƒарницький
- —≈–≈ƒЌ≤ «ј√јЋ№Ќќќ—¬≤“Ќ≤ Ў ќЋ» >>>
ƒесн¤нський
—≈–≈ƒЌ≤ «ј√јЋ№Ќќќ—¬≤“Ќ≤ Ў ќЋ» >>>
ƒн≥провський
—≈–≈ƒЌ≤ «ј√јЋ№Ќќќ—¬≤“Ќ≤ Ў ќЋ» >>>
ќболонський
район —≈–≈ƒЌ≤ «ј√јЋ№Ќќќ—¬≤“Ќ≤ Ў ќЋ»>>>
ѕечерський
район —≈–≈ƒЌ≤ «ј√јЋ№Ќќќ—¬≤“Ќ≤ Ў ќЋ» >>>
ѕод≥льський
район —≈–≈ƒЌ≤ «ј√јЋ№Ќќќ—¬≤“Ќ≤ Ў ќЋ» >>>
ќсв≥тн≥
заклади —в¤тошинського району м. иЇва —≈–≈ƒЌ≤ «ј√јЋ№Ќќќ—¬≤“Ќ≤
Ў ќЋ» >>>
—оломенський
район —≈–≈ƒЌ≤ «ј√јЋ№Ќќќ—¬≤“Ќ≤ Ў ќЋ» >>>
Ўевченковський
район —≈–≈ƒЌ≤ «ј√јЋ№Ќќќ—¬≤“Ќ≤ Ў ќЋ» >>>
* *
*" ињвський конкурс шл≥льних
≤нтернет-сайт≥в"
http://school-site.kiev.ua
![]() Ѕлагод≥йний аукц≥он в ≥мТ¤ спас≥нн¤ ёл≥њ ƒемченко -
8.12.10 ѕотребуЇ
будь-¤коњ допомоги в пол≥пшенн≥ здоров'¤.
 Ќародилас¤ у селищ≥ ≤лар≥онове 13 кв≥тн¤
1988 року, тут живе ≥ черпаЇ натхненн¤ донин≥.
—≥м'¤: мама
≥ брат.
ќсв≥та: студентка третього курсу ƒ“’ , факультет
декоративно - ужиткове мистецтво.
’об≥: кактуси. олекц≥¤
465 екземпл¤р≥в.
ѕристрасть: легким дотиком пензл¤ оживл¤ти
фантастичн≥ кв≥ти на полотн≥.
редо: жити! Ћюбити! “ворити!
ћр≥¤: жити без л≥карн≥ ≥ л≥к≥в. ѕрокотитись на
американських г≥рках.
ѕриродно ≥нтел≥гентна, –озумна.
„иста. ƒобра до самопожертвуванн¤. “алановита. ¬сього цього
Ѕог њй в≥дсипав сповна.
¬ 2003 роц≥ вступила з фурором
(набравши найб≥льшу к≥льк≥сть бал≥в ≥ вигравши ол≥мп≥аду) до
ƒн≥пропетровського театрально-художнього коледжу, де ≥
навчаЇтьс¤. јле страшно подумати, що через три роки, коли њй
час буде захищати диплом, ¤ких жахливих рамок набуде њњ
хвороба.
“вори декоративно-ужиткового мистецтва - це
дзеркало украњнськоњ душ≥, нашоњ ментальност≥. ∆ивуч≥ на Ѕогом
обдарован≥й земл≥, що бу¤Ї, кв≥туЇ, плодоносить, неможливо
залишатис¤ байдужим до цього багатства природи ≥ њњ краси.
–уки т¤гнутьс¤ до пензлика, щоб ув≥ков≥чити те диво
природи.
јле мр≥њ њњ ≥ задуми без участ≥ ≥ допомоги
небайдужих до цього людей незд≥йсненн≥, бо ёл¤ хвора на
руйн≥вноњ сили цукровий д≥абет, ниркова
недостатн≥сть.
ѕотребуЇ будь-¤коњ допомоги в пол≥пшенн≥
здоров'¤.
« раннього дитинства т¤гнулас¤ до ол≥вц≥в ≥,
щойно навчившись тримати в руках пензлика, стала учасницею
р≥зних р≥вн≥в виставок. «авоювала серц¤ безл≥ч≥ гл¤дач≥в
республ≥канських виставок, конкурс≥в. ѕ≥сл¤ виставки в иЇв≥
њњ ≥м'¤ було занесене в комп'ютерний банк даних Д“алановит≥
д≥ти - над≥¤ ”крањни."
Ј 1999р. ѕерсональна виставка
роб≥т в м≥ст≥ ƒн≥пропетровськ. Ќагороджено грамотою обласного
ƒё Ђ¬есн¤нкаї
Ј 1999р. ƒиплом учасника конкурсу на
здобутт¤ прем≥њ Ђќбдарован≥ д≥ти - над≥¤ ”крањниї
Ј 2002р.
1 м≥сце в обласному конкурс≥ художник≥в Ђ«а соборну Їдину
”крањнуї
Ј 2002р. ƒиплом конкурсу у ном≥нац≥њ Ђёне
обдаруванн¤ ѕридн≥пров'¤ї
Ј 2003р. III м≥сце в обласному
конкурс≥ юних художник≥в Ђ–≥здв¤н≥ св¤та.
Ј 2003р. ѕеремога
в обласному конкурс≥ Ђ ѕов≥р у себе - ≥ в тебе пов≥р¤ть
≥нш≥ї
Ј 2003р. ѕеремога в рег≥ональному етап≥
¬сеукрањнського дит¤чого малюнка Ђѕланета людейї
Ј 2003р.
ѕеремога в рег≥ональному творчому конкурс≥ Ђ –≥знобарвний
водограй юнацькоњ творчост≥ї
Ј 2004р. ѕерсональна виставка
художн≥х роб≥т в м. иЇв≥
2005р. 1 м≥сце в м≥жнародному
конкурс≥ художн≥х роб≥т в м≥ст≥ “оронто анада.
ƒивитись б≥льше
>>>
* *
*"Ѕлагод≥йний фонд ќлекс≥¤
Ћазька"
http://lazko.dp.ua/
—тор≥нка:[1][2][3][4][5][6][7][8][9][10][11][12][13][14][15][16][17][18][19][20][21][22][23][24][25][26][27][28] |
|
* *
*
|
|
|
“ехнолог≥њ
