|
Вшанування пам'яті жертв Голодомору |
«Нашоукраїнці» вшанували пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 рр.
 Сьогодні, у День пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій, лідер політичної партії «Наша Україна», Президент України (2005–2010) Віктор Ющенко, голова політради «Нашої України» Валентин Наливайченко, а також численні активісти партії взяли участь у заходах вшанування пам’яті померлих від голоду в 1932-1933 рр. українців....
Українці Австралії запалили свічку пам’яті
 В суботу 27.11.2010 в Cіднеї (в Лідкомбі) рано відбулася акція "33 Чорні Прапори". Ми, мабуть перші в світі віддали 27.11.2010 шану замученим Голодомором. Беручи під увагу час....
Українці Риму вшанували пам'ять жертв Голодомору
 Близько 200 римських українців, незважаючи на зливу, зібрались на площі Республіки в Римі, щоб вшанувати пам'ять мільйонів невинних жертв Голодомору 32-33 років в Україні...
Не дамо згасити свічку пам'яті" Свіча Моління у Лісабоні
 28 листопада українська громада Португалії провела заходи по вшануванню невинних жертв Голодомору 1932-33 років в Україні...
Бретонський плач за українськими жертвами Голодомору
Цей лінк веде до запису бретонського ґверцу (gwerz ), себто плачу, який виконують бретонський співак Деней Пріжан (Denez Prigent) та ґальська співачка Карен Матесон (Karen Matheson). Цей ґверц скомпонований на згадку жертв Голодомору:...
"Не дамо згасити свічку пам'яті" в Буенос Айресі
 В Арґентині, в суботу 27-го листопада при координації Української Центральної Репрезентації організовано поминальний акт з приводу річниці Голодомору 1932-33 років. Акція відбулась під кличем поданим Світовим Конгресом Українців «Не дамо згасити свічку пам’яті!»...
Українці Канади шанують жертви Голодомору
Українська громада Канади широко відзначала 77 річницю Голодомору-Ґеноциду українського народу 1932-33 рр...
МІЖНАРОДНА АКЦІЯ: «НЕ ДАМО ЗГАСИТИ СВЧКУ ПАМ’ЯТІ” з нагоди 77- річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні 27 листопада 2010 року м. Берлін
В історіїї кожного народу є щось особливе... У нас, українців, особливою є сумна тема, - тема ГОЛОДОМОРУ. Голодомор 1932-1933 років в УКРАЇНІ – НЕ ІСТОРИЧНА МИНУВШИНА, А ГЛОБАЛЬНА АКЦІЯ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ ПРОТИ МИРНОГО НАСЕЛЕННЯ, ЯКА НЕ МАЄ ТЕРМІНУ ДАВНОСТІ І ЗАБУТТЯ. Вона була, є і лишається незагоєною раною генетичної пам”яті українського народу....
На пам’яті про ґеноцид будуймо нашу єдність! Чикаґська громада вшанувала жертв голодомору
 В неділю, 19 вересня, українська спільнота мегаполісу Чикаґо згадувала і молилася за жертв ґеноциду, який був здійснений над українським народом комуністичним режимом Російської імперії під проводом Сталіна в 1932-1933 роках....
Свічка моління у Павлодарі
У місті на Іртишу – Павлодарі, починаючи з 2000 року, активісти місцевої української громада щорічно у третю декаду листопада вшановують пам’ять жертв невинно убієнних земляків в Україні під час Великого Голоду 1932 – 1933 років...
|
Розмістіть свою Рекламу
Якщо вами була виявлена помилка на
наших сторінках Web-сайту, напишіть нам про це. Ми будемо Вам щиро
вдячні
Пишіть
до нас >>>
|
|
Свічка моління у Павлодарі | |
У місті на Іртишу – Павлодарі, починаючи з 2000 року, активісти місцевої української громада щорічно у третю декаду листопада вшановують пам’ять жертв невинно убієнних земляків в Україні під час Великого Голоду 1932 – 1933 років. До акції долучаються представники різних поколінь, ті, що були безпосередніми очевидцями людського геноциду, і ті, хто знає сторінки цієї страшної трагедії від своїх дідів та батьків, дорослі долучають до цих акцій своїх дітей, котрі зобов’язанні знати криваві історії своїх пращурів. Слідом за міжнародними акціями 2008, 2009 років «Незгасима свічка» та «Запали свічку», павлодарці включилися і у Міжнародну акцію поточного року «Свічка моління». Починаючи з 21 листопада у світлиці Павлодарського товариства української культури ім. Т. Г. Шевченка було розгорнуто виставку матеріалів, котрі розповідали про геноцид українського народу під час спланованого на території його країни штучний голод.
В першу чергу це планшетна виставка «Забуттю не підлягає», а також книги – «Злочин», упорядкована Петром Кардашем, «Розсекречена пам’ять”, в документах ГПУ–НКВД», квартальник Світової Федерації українських жіночих організацій «Українка в світі «Голод в Україні 1932 – 1933», матеріали і заклики Міжнародного координаційного комітету СКУ в справі Голодомору, публікації республіканського тижневика «Українські новини» та інші. А у черговій радіопередачі української громади «Українська родина», що вийшла в ефір на обласному радіо, було присвячено цій події інформаційну сторінку. Щоправда цієї інформації замало, особливо щоб розтлумачити тим, хто не погоджується, що в Україні якраз у 1932 – 1933 був не просто голод, а спланований і вдало проведений тодішньою владою геноцид мирних людей, серед котрих здебільшого постраждали діти. таких матеріалів практично з України не поступає громадам, а те, що було накопичено у павлодарському товаристві, при загадкових обставинах в дні роботи виставки про Голодомор, в листопаді 2003 року, згоріли під час пожежі у світлиці, причини якої так і не вдалося відповідним органам з’ясувати.
До цього часу члени громади пригадують цей прикрий випадок і жалкують, що згоріло та зіпсовано було чимало матеріалів, оздоблення тодішньої світлиці. Рівно ж, як усі члени громади пригадують, як звернувся тодішній президент СКУ Аскольд Лозинський до павлодарських українців з пропозицією надати допомогу «погорільцям», на що павлодарці подякували і своїми силами виходили зі складного становища.
Ну а 27 листопада, у день міжнародної акції «Свічка моління» з ранку задзвонили дзвони Павлодарської української церкви святих Петра і Павла, сповіщаючи, про скорботну пам'ять жертв Великого Голоду в Україні. Настоятель храму о. Ярослав Головчук відслужив Божу літургію і панахиду за усопших та разом із прихожанами помолився за спасіння душ загиблих.
А у світлиці українського товариства ближче до полудню, де зібралися активісти, представники молодіжного крила громади, голова товариства Михайло Парипса розповів учасникам акції про історії Великого Голоду в Україні та його пекельні наслідки, ознайомив з матеріалами та зверненнями українських світових громад щодо вшанування пам’яті невинно убієнних. Усі присутні запалили свої свічки від свічки, котра була привезена паном Парипсою з м. Астани ще у 2008 році під час акції «Незгасима свічка». А настоятель храму о. Головчук разом із священнослужителями української церкви м. Омську отцями Андрієм і Теодором відслужили панахиду по загиблим і помолилися за їх душі та вічну пам'ять про них. Очевидці голоду ветерани праці Михайло Гапон та Галина Дворцева поділилися спогадами страшної трагедії, яку вони запам’ятали на все життя, хоча були ще зовсім малими. Михайло Шевченко показав довідку тодішньої лікарні з Харківської області, яка свідчила про голодну смерть його старшого брат, котрий помер будучи у трьохрічному віці. Тут же, на виставці, можна було бачити публікацію обласної газети «Звезда Прииртишшя», в якій розповідається, що 80-річний аксакал (ветеран) села Енбекші Желєзінського району Павлодарської області Капар Жумабеков був свідком страшного голоду 1932-33 років, що відібрав життя багатьох його односельців, серед яких були і його родичі. Він звернувся до підприємців – вихідців із свого села – з проханням допомогти увічнити пам’ять загиблих земляків. Ті відгукнулися на заклик ветерана, до них долучилися практично всі мешканці села. В результаті – на місці старого цвинтарю, де в одній могилі було закопано більше двохсот жертв Голоду, встановлено мармурову плиту з написом: «Пам’ять про земляків жива в наших серцях».
На покуті у світлиці біля Свічки Моління стояв пшеничний сніп та лежав буханець пахучого хліба, якраз те, чого лишили мільйонів мешканців України у далекі 32-33 роки, що привело їх до мученицької смерті.
Учасники заходу переглянули відео матеріали, які віддзеркалювали події, пов’язані зі страшними голодними подіями в українській державі.
А о шостій годині вечора, коли над містом опустилися смерки, учасники акції, їх родичі та знайомі запалили свічки моління у своїх помешканнях, поставивши їх на вікно. Своїми вогниками свічки створювали умовний ланцюг скорботи, сигналізуючи про це полум’ям свічки, передаючи цей символічний сигнал від будинку до будинку, від родини до родини, де мешкають свідомі люди, люди доброї волі, не байдужі до свого минулого і сьогодення.
* * *
Михайло Голованчук,
Світлини Інни Росошанської |
|
* * *
|
|
|
Технології
