|
|
|
Десять років українській церкві у Павлодарі | |
Десятирічний ювілей у духовному житті української спільноти Павлодарського Надіртишшя було відзначено у третій декаді чудової травневої пори. Саме десять років тому у місті на Іртиші тутешніми українцями було започатковано Українську Греко Католицьку Церкву святих апостолів Петра і Павла. Окрім парафіян місцевої церкви, у цьому величавому заході прийняло участь чимало одновірців, священнослужителів та гостей із України, Караганди, Астани та сільських районів області.
Храм святих Петра і Павла у Павлодарі
Учасники концертної програми
Урочисту Божественну Літургію відслужив Владика Йосафат Говера, правящий Архієрей УГКЦ у місті Луцьку ( Україна), йому спів служили Єпископ Римо-Католицької Церкви Атаназїй Шнайдер (м. Астана), Апостольський Делегат для католиків Казахстану та Середньої Азії Пртоєрей Василь Говера, настоятелі українських храмів Астани і Павлодару о. Олег Здреник і о. Ярослав Головчук. Літургію супроводжував хор української церкви Павлодару, йому допомогли сестри – монахині Непорочної Діви Марії з Астани, Ка-раганди та римо-католицького собору Павлодару.
Також було відправлено молебень перед копією ікони Зарваницької Божої Матеріі, яку нещодавно подарував віруючим УГКЦ Казахстану Архієрей Тернопільської єпархії Владика Семенюк.. Учасники Божественного заходу мали змогу приклонитися до чудотворної ікони і просити заступництва лля себе та своїх рідних.
До учасників заходу звернувся Владика Йосафат Говера, благословивши їх, окропив святою водою, відзначивши, що розчулений тим, що далеко від української землі, її нащадки шанують рідну мову, звичаї і традиції українського народу, шануючи Українську Церкву.
Настоятель Павлодарського храму о. Я. Головчук розповів про історію Павлодарської парафії, учасників її розбудови, жертводавців і усіх тих, хто допомагав у становленні цього релігійного об’єднання, вручивши грамоти священнослужителям та активістам, котрі всі ці роки допомагали у роботі парафії.
Учасників свята щиросердно привітав директор департаменту у справах релігії Павлодарської області Даулет Закір’янов, зазначивши, що усі ці роки священнослужителя та віруючі парафії святих Петра і Павла вносять достойний вклад у зміцнення порозуміння та злагоди серед віруючих області.
Голова місцевого українського товариства, ініціатор створення української церкви у Павлодарі, Михайло Парипса, привітав учасників свята, висловив Владикам, священнослужителям та гостям вдячність за увагу до парафії та парафіян Павлодару. Пан Парипса зазначив, що у тому, що десять років тому народилася українська церква у Павлодарі - чимала заслуга побратима з Америки, голови ради оборони і допомоги українцям Українського Конгресового Комітету Америки, доктора Івана Буртика. Саме пан Буртик зініціював збір коштів в Америці і доклав гроші своєї сім’ї на побудову церкви, і сьогодні він допомагає у ремонті та реконструкції храму. М. Парипса також добрими словами згадав першого священика храму о. Ірінея Бабінця, його послідовника о.Івана Мислюка, першого старосту парафії та активістку (нині покійних) Івана Семенюка і Ніну Котовську, котрі внесли вагомий особистий внесок в побудову храму та створенню парафії. Було висловлено вдячність і парафіянину, активістові української громади, художнику Михайлові Ткачу, котрий написав для церкви чимало копій ікон, котрі сьогодні достойно прикрашують український храм. Добрі слова було сказано і на адресу нинішнього настоятеля храму о. Ярослава, який достойно продовжив діяльність своїх попередників, і то саме його заслуга, що сьогодні храм має такий привабливий вигляд, а парафія повагу серед павлодарців, створені і діють парафії у 6 селах області.
М. Парипса вручає почесну грамоту апостольському делегату В Говері
Пан Парипса вручив почесні грамоти, українського товариства Протеєрею В. Говері, Асоціації «Українці Казахстану» - о. Я. Головчуку.
З вітальним словом до учасників свята звернувся перший священик Павлодарскьго храму, нині працюючий в Україні – о. І. Бабінець, пригадавши перші кроки при створені парафії у Павлодарі, початку будівництва храму, перших активістів та прихильників молодої, ще тоді, Павлодарської УГКЦ святих апостолів Петра і Павла, подякувавши павлодарцям за добре слово на його адресу і запрошення на ювілей.
Не обійшлося і без подарунків. Владика Й, Говера подарував павлодарцям ікони Ісуса Христа і Богородиці, а Владика А. Шнайдер передав парафії ікону Богородиці Милосердя.
Дальше було освячення води та благословення парафіян.
А по завершенню літургії і молебню на затишному подвір’ї храму на імпровізованій трибуні учасникам свята було показано святковий концерт силами українського хорового колективу та молодіжного гурту «Чорнобривці» Павлодарського товариства української культури ім. Т. Г. Шевченка.
На високому професійному рівні пролунали пісні «Пренипорочна Діва Марія, Христос Воскрес. Самодіяльні артисти молодіжного крила, вдало приєднавшись до дорослих, виконанням патріотичних пісень України. Тут було і доречним виконання пісні «До Зарваниці», яка дуже зацікавила Владику з України. Присутні відверто аплодували молодим солістам Сашкові Єгорову, Юлі Мальцевій і Марії Маслій та декламаторським здібностям Дениса Богдана, Олени Стрюкової і Віки Яроші.
Логічним завершенням концертної програми стала загальна пісня у виконані учасників свята «Боже Великий, Єдиний», луна якої з аудіо динаміків розносилася далеко за межами храмового подвір’я, привертаючи цікавість павлодарців.
А по завершенню свята о. Ярослав та його помічники організували трапезу, щедро пригощаючи гостей та усіх бажаючих.
Незважаючи, що святкування ювілею вийшло за трьох годинний час, парафіяни та їх гості були занадто задоволені цим заходом, ласуючи поданим на столи, жваво дискутували про життя своє та своїх земляків - одновірців в Україні. Владики та священнослужителі охоче спілкувалися з парафіянами на загально життєві теми, відповідали на численні запитання, фотографувалися на згадку.
Парафіяни Павлодару з священослужителями
Спостерігаючи за цим незвичайним дійством своїх земляків та їх гостей, невільно подумалося, що дякуючи Всевишньому, це стало можливим і дякуючи мудрій політиці казахстанських можновладців, добрій місії Церкви, котрі допомагають людям пам’ятати, хто вони, і де їх родинне коріння, дають змогу не забувати етнічну батьківщину і бути вдячними землі на якій вони живуть, виховують своїх дітей та лілеють своїх онуків та правнуків, почуваючи себе у між етнічній та між конфесіональній спільноті республіки – рівними, серед рівних.
То хотілося, щоб воно так було завжди!
* * *
Михайло Голованчук
Світлини К. Котовського, І. Парипси. |
|
|
Технології
