∆одна ≥стота з не в≥дбитою ногами душею, ¤к≥й поталанило почути цей голос, забути його не в змоз≥. ¬≥н залишаЇтьс¤ десь у найпотаЇмн≥шому куточку, дуже глибоко всередин≥. ѕихата й пафосна риторика вмить скидаЇ на землю свою холодну зброю перед њњ небесним ≥мТ¤м. ≤ чому на оч≥ навертаютьс¤ сльози кожного разу, ¤к чуЇш њњ сп≥в?
Ќа перший погл¤д дит¤че запитанн¤ маЇ наст≥льки величну в≥дпов≥дь, що њњ не варто озвучувати, варто просто послухати...
Ќасправд≥, людей, що знають в≥тку ÷≥сик не так багато, ¤к здаЇтьс¤ тим, хто живе з њњ музикою. ”с≥ вони Ц Ђѕолонен≥ в≥ткиї...
ƒо девТ¤ностих рок≥в минулого стол≥тт¤ ≥мТ¤ в≥тки ÷≥сик в ”крањн≥ знали одиниц≥, а згодом њњ музика почала мандрувати ем≥грац≥йно-д≥аспорськими й музично-меломанськими колами та њхн≥м найближчим оточенн¤м. Ќаприклад, автор цих р¤дк≥в д≥зналас¤ про в≥тку в≥д мовчазного знайомого велетн¤, найкращого в иЇв≥ знавц¤ клубноњ культури св≥ту, ¤кий знайшов њњ музику через ≥мена знаменитих американських музикант≥в, з ¤кими в≥тка т≥сно сп≥впрацювала (про це Ц згодом).
¬ласне, дл¤ тих, хто взагал≥ не знаЇ, про кого нараз≥ йдетьс¤, варто сказати: в≥тка Ц це сп≥вачка, що, народившись ≥ проживши все своЇ житт¤ у —получених Ўтатах јмерики, сп≥вала украњнських п≥сень так, ¤к цього дос≥ не спромоглас¤ зробити жодна украњнська сп≥вачка, що народилас¤ й живе в ”крањн≥.
ƒрукованому слову читач справедливо маЇ право не дов≥р¤ти, отже, дуже хот≥лос¤ б, щоб хоча б одна людина перев≥рила це твердженн¤. ” жодному раз≥ жалкувати не доведетьс¤.
Ќародженн¤ в≥тки
¬олодимир ÷≥сик та ≤ванна ÷≥сик (до зам≥жж¤ Ћев) вињхали з ”крањни п≥сл¤ ƒругоњ —в≥товоњ в≥йни. « таких, ¤к вони, переважно вих≥дц≥в ≥з «ах≥дноњ ”крањни, складалас¤ перша повоЇнна ем≥грантська хвил¤. Ѕагато хто обрав анаду, ¤к м≥сце, де можна облаштовувати нове житт¤. јле довол≥ значна частина украњнц≥в д≥сталас¤ јмерики. –одина ÷≥сик≥в прињхала до Ќью-…орка.
—≥мейна св≥тлина - з батьками ≥ старшою сестрою ћар≥Їю
ƒо початку в≥йни ¬олодимир ÷≥сик працював у Ћьв≥вськ≥й опер≥ першою скрипкою оркестру, тож, коли в родин≥ стала п≥дростати маленька в≥точка, батько проводив час ≥з донькою не за звичайними дит¤чими ≥грами, а в≥ддавав д≥вчинц≥ все, що сам знав про музику. “ому вже з чотирьох рок≥в в≥тка потрапила до ≥ншого вим≥ру, у ¤кому вона перебувала до к≥нц¤ свого житт¤.
ѕодальша дол¤ начебто була вже приблизно окреслена: д≥вчина знала, що њњ житт¤ буде повТ¤зане з музикою. Ѕатько дуже хот≥в, аби його талановита донька стала скрипалькою, де¤кий час так само думала й сама в≥тка. јле бажанн¤ сп≥вати було сильн≥шим. ≤ще навчаючись у школ≥, вона сп≥вала в молод≥жних гуртах, що виконували найр≥зноман≥тн≥шу музику Ц в≥д кантр≥ до джазу. —аме тод≥ в≥тка в≥дчула легк≥сть, ≥з ¤кою вона може зм≥нювати стил≥ музики, що виконуЇ. ¬≥дчутт¤ свободи у св≥т≥ р≥знобарвних звук≥в багато хто називаЇ ген≥альн≥стю, але вона не думала про це.
«ак≥нчивши школу, в≥тка, що завд¤ки урокам ≥з батьком блискуче грала на скрипц≥, отримуЇ стипенд≥ю по класу скрипки в ун≥верситет≥ штату Ќью-…орк. јле, провчившись там лише р≥к, наша в≥тка вступаЇ до нью-йоркськоњ Mannes College The New School for Music, де остаточно робить виб≥р на користь зан¤ть ≥з вокалу. олоратурне сопрано Ц справжн≥й подарунок природи, р≥дк≥сний Ђд≥агнозї, ¤кщо його ставл¤ть правильно. ” випадку ≥з ÷≥сик помилки не трапилос¤. “ому лог≥чним було бажанн¤ в≥тки вд¤чно об≥йтис¤ з таким презентом Ц молода сп≥вачка планувала повТ¤зати своЇ подальше житт¤ з оперною сценою. оли 1974-го в≥тка зак≥нчила нью-йоркську консерватор≥ю, минуло вже три роки, ¤к помер њњ батько. Ђя мала його пальц≥ й техн≥ку, але мр≥¤ла сп≥вати, ≥ дос≥ ¤ почуваюс¤ винною, що покинула скрипкуї, Ц казала в≥тка ÷≥сик в одному з ≥нтервТю 1990 року.
ƒо цього часу в нас вважаЇтьс¤ чи не нормою навчанн¤ студента, ¤ке не зобовТ¤зуЇ його працювати до зак≥нченн¤ ¬Ќ«. јле в јмериц≥ працювати починають майже одразу п≥сл¤ вступу. в≥тка теж влаштувалас¤ на роботу ще п≥д час навчанн¤: треба було купувати ноти, платити концертмейстерам. “а зароб≥ток ≥з коротких оперних ангажемент≥в був м≥зерним.
”кв≥тчана музика
якщо у¤вити, що в≥тка зросла в ”крањн≥, мабуть, у нењ було дв≥ ймов≥рних дороги Ц або шл¤х високого мистецтва, у ¤кому чи пан, чи пропав; або ж жевр≥юче ≥снуванн¤ на здеб≥льшого невд¤чн≥й педагог≥чн≥й робот≥. јле в≥тка росла в шаленому Ќью-…орку, у самому центр≥ американськоњ поп-≥ндустр≥њ. —аме та й привернула увагу в≥тки. ѕро¤в зац≥кавленост≥ ви¤вивс¤ взаЇмним.
”кв≥тчана музика
” студ≥њ звукозапису вона знайомитьс¤ з≥ своњм першим чолов≥ком Ц музикантом, композитором, аранжувальником ƒжеком ортнером, ¤кий пропонував дещо в≥дм≥нну в≥д академ≥чних студ≥й роботу дл¤ голосу в≥тки. ј саме Ц так званий Ђстуд≥о-синг≥нгї, тобто працю суто в студ≥њ задл¤ запису рекламних ролик≥в, або ж п≥сень композитор≥в, ¤к≥ перед тим, ¤к запропонувати своњ твори знаним виконавц¤м, мали презентувати робочий вар≥ант своЇњ творчоњ продукц≥њ. в≥тка завз¤то поринула в роботу. “очн≥ше, ейс≥ Ц сп≥вачка вз¤ла цей псевдон≥м, що складаЇтьс¤ з перших двох л≥тер њњ ≥мен≥ та пр≥звища. ƒуже швидко ейс≥ ÷≥сик, ¤к досконала вокал≥стка, ув≥йшла до ел≥ти сес≥йних музикант≥в, ¤к≥ в≥льно почуваютьс¤ в будь-¤кому музичному стил≥, ≥ своЇю студ≥йною роботою допомагала багатьом всесв≥тньо в≥домим виконавц¤м та музикантам (бо ж не боги Ђбекиї сп≥вають), зокрема, ћайклу ‘ренксу, Ѕобу ƒжеймсу, ƒев≥ду —анборну, ћайклу Ѕолтону, –оберту ‘леку, Ћ≥нд≥ –онстад та багатьом ≥ншим. Ѕагато роботи було зроблено ≥ з в≥нс≥ ƒжонсоном Ц одним ≥з найвпливов≥ших аранжувальник≥в-продюсер≥в, ¤кий приклав руку до створенн¤ ћайкла ƒжексона, його феномена.
ƒо реч≥, озвучуванн¤ рекламних ролик≥в, так званих джингл≥в, теж принесло неаби¤кий усп≥х в≥тц≥, бо ж де¤кий час вона була т≥Їю людиною, за чий голос у реклам≥ платили велик≥ грош≥ так≥ г≥ганти, ¤к Coca-Cola, American Airlines, ABC, NBC, CBS тощо. ј з 1982-го й до своЇњ смерт≥ ейс≥ ÷≥сик була голосом компан≥њ Ford Motors. —хильн≥ до статистичних екстрапол¤ц≥й американц≥ вирахували, що голос њхньоњ Jingle-divа, ¤к њњ тут називали (з англ. Jingle Ц дзв≥ночок) ейс≥ пролунав б≥льше раз≥в, н≥ж може в найближч≥ стол≥тт¤ зТ¤витис¤ на наш≥й планет≥ людей Ц понад 22 м≥ль¤рди. в≥тка, ¤ка прагнула великоњ сцени, вт≥шалас¤ довол≥ незвичним усп≥хом: публ≥ка не вп≥знавала њњ в обличч¤, але вс¤ јмерика дуже добре знала й любила њњ голос.
ћузичне середовище, у ¤кому жила й працювала в≥тка, добре знало, ¤ке кор≥нн¤ вона маЇ. Ѕо ж, ¤к досв≥дчений музикант, вона не могла не розпов≥дати захоплено про численн≥ дива украњнського мелосу. Ќа що њњ колеги ц≥лком справедливо обурювалис¤: мовл¤в, тож дай нам послухати ту казкову музику свого народу! јле достойних приклад≥в на той час в≥тка не могла продемонструвати. ÷¤ ≥стор≥¤ також п≥дштовхнула сп≥вачку до думки записати власний альбом з украњнською музикою.
’лопТ¤ на ≥мТ¤ ќскар
“им часом житт¤ вирувало у звичному американському темп≥, тобто було вкрай насиченим роботою. в≥тку могли викликати на запис до студ≥њ нав≥ть уноч≥, бо рекламна та поп-≥ндустр≥њ Ц це не дружина з готовою вечерею: чекати не можуть. Ѕагато чого з≥ зробленого в≥тка, скор≥ше за все, швидко забувала, адже озвучуванн¤ рекламних ролик≥в Ц не та творч≥сть, що нав≥чно вр≥заЇтьс¤ в памТ¤ть. јле одну роботу вона запамТ¤тала назавжди. ќдного разу њњ запросили попрацювати в к≥но Ц з≥грати еп≥зодичну роль у голл≥вудськ≥й мелодрам≥ Ђ“и св≥тло мого житт¤ї (You Light Up My Life). јле, найголовн≥ше: њй запропонували засп≥вати вс≥ п≥сн≥, що звучатимуть у ф≥льм≥, а також головний, однойменний ≥з ф≥льмом саундтрек. в≥тка ≥з задоволенн¤м прийн¤ла пропозиц≥ю, тим б≥льше, що балада You Light Up My Life, ¤ку написав режисер ф≥льму …озеф Ѕрукс (Joseph Brooks) була неймов≥рна за красою мелодики. «давалос¤, що цю п≥сню наче спец≥ально створено дл¤ голосу в≥тки.
Ќ≥на ћатв≥Їнко: У—п≥вати тих п≥сень, ¤к≥ виконувала в≥тка, ¤ не можу... душать сльози, перекриваючи горлоФ. в≥ти ≥ укл≥н в≥д колеги на вечор≥ пам`¤т≥ 28 жовтн¤ 2008 року
ѕ≥д час запису музики до ф≥льму починаютьс¤ неприЇмн≥ юридичн≥ мультики дл¤ дорослих. ѕостаЇ питанн¤: а хто, власне, маЇ право випускати диск ≥з п≥сн¤ми ф≥льму? –екордингова компан≥¤, з ¤кою ÷≥сик мала контракт, чи к≥ностуд≥¤, ¤ка тримала права на ф≥льм? —аме в цей момент на горизонт≥ зТ¤вл¤Їтьс¤ ф≥гура, що зветьс¤ ѕет Ѕун. ÷ей чоловТ¤га в 1950-т≥ недовгий час њв св≥й шмат попул¤рност≥, бо робив коп≥њ твор≥в чорношк≥рих рок-н-ролер≥в Ћ≥тл –≥чарда й ‘етса ƒом≥но.
•ав той Ѕун не ловив: в≥дчувши, що п≥сн¤ You Light Up My Life Ц то Ї стов≥дсотковий х≥т, в≥н швидко купуЇ права на виконанн¤ ц≥Їњ п≥сн≥ за лаштунками к≥нотеатру. ўе швидше орган≥зовуЇ запис п≥сн≥, ¤ку виконуЇ його донька Ц ƒеб≥ Ѕун. оли за к≥лька м≥с¤ц≥в п≥сл¤ цього було випущено диск ≥з голосом в≥тки ÷≥сик (вона в≥дмовилас¤ ставити на ньому своЇ ≥мТ¤, плат≥вка називалас¤ просто Ђќриг≥нальн≥ п≥сн≥ з к≥ноф≥льмуї), то ƒеб≥ Ѕун уже пос≥дала перше м≥сце нац≥онального х≥т-параду. ѕ≥д час врученн¤ Ђќскараї ƒжеку Ѕруксу Ц ¤к автору Ђнайкращоњ п≥сн≥ дл¤ к≥но 1977 рокуї, цю п≥сню виконала ƒеб≥ з хором хлопчик≥в. ј в≥тка була в ≥ншому м≥ст≥, займалас¤ своњми справами Ц вона про≥гнорувала запрошенн¤ на церемон≥ю. ѕриЇмно одне Ц дочка ѕета Ѕуна вже н≥коли не засп≥вала н≥чого ¤скрав≥шого за цю композиц≥ю, ≥ дуже швидко й назавжди з≥йшла з≥ сцени. ј п≥сн¤, ¤к≥й дала житт¤ в≥тка, продовжуЇ жити й сьогодн≥, адже њњ пересп≥вували багато в≥домих виконавц≥в Ц в≥д ѕатт≥ —м≥т до ’осе аррераса.
в≥тка ≥з двома пелюстками
1980 року в≥тка ÷≥сик, нарешт≥, вт≥люЇ одну з≥ своњх мр≥й у житт¤ Ц у св≥т виходить альбом ЂKvitka Ц ѕ≥сн≥ з ”крањниї. „ерез три роки в≥тка разом ≥з мат≥рТю њде до ”крањни, але та подорож 1983 року дл¤ сп≥вачки була першою й останньою.
в≥тка ÷≥сик з чолов≥ком ≈дом –аковичем ≥ сином ≈дд≥
ƒругий њњ альбом Ц ЂKvitka Ц Two Colorsї (Ђƒва кольориї) вийшов через девТ¤ть рок≥в п≥сл¤ виходу першого. «а цей час в≥тка розлучаЇтьс¤ з чолов≥ком ƒжеком ортнером ≥ виход≥ть зам≥ж за в≥домого звукорежисера ≈да –аковича, на той час власника студ≥њ Clinton Recording Studio, на ¤к≥й записувалис¤ ћадонна, Ћенн≥ рав≥ц, ƒжон ћаклафл≥н, ƒжордж Ѕенсон, ѕлас≥до ƒом≥нго, ћайлз ƒев≥с, ‘ренк —≥натра, ƒайана –осс тощо. ÷≥каво, що над альбомами працювали вс≥ разом: аранжуванн¤ робив ƒжек, записував та продюсував ≈д, до того ж, парт≥ю фортеп≥ано виконувала р≥дна сестра в≥тки ћар≥¤ Ц в≥дома п≥ан≥стка, що викладала в знаменит≥й ƒжуль¤рд-скул, свого часу була директором консерватор≥њ в —ан-‘ранциско та проводила майстер-класи в арнеі≥-’ол.
ќтже, задл¤ реал≥зац≥њ своњх план≥в в≥тка мала все: аранжувальник та звукорежисер були поруч, так само ¤к ≥ висококласна п≥ан≥стка та мати ≤ванна, що пильно стежила за вимовою доньки. ўе були потр≥бн≥ студ≥йн≥ ≥нструментал≥сти. ≤ вони дуже швидко зТ¤вилис¤, бо ж в≥тка знала й товаришувала з найкращими музикантами Ќью-…орка. ƒо того ж, працювали вони не через дружбу, а за щедр≥ гонорари. Ќа два своњх альбоми в≥тка витратила понад дв≥ст≥ тис¤ч долар≥в власних кошт≥в. 1990 року обидва диски було ном≥новано на прем≥ю Ђ√ремм≥ї в категор≥њ contemporary folk.
≤нод≥ доводитьс¤ чути, що одн≥Їю з таЇмниць в≥тки Ї те, що вона змогла правдиво передати св≥тов≥дчутт¤ украњнц¤. «вичайного такого соб≥ украњнц¤. «а цими словами порожнеча. Ѕо ж не мають вони п≥д собою жодних п≥дстав. ≤снуЇ й дещо ≥нша думка: а що, коли в≥тка передавала своЇ, внутр≥шнЇ св≥тов≥дчутт¤ украњнц¤? “ого, ¤кого вона носила в соб≥? ≤ н≥коли не хот≥ла його позбутис¤. ћоже, дл¤ когось це сумно почути, але Ђвнутр≥шн≥й украњнецьї ÷≥сик кращий за реального. јдже йому, реальному, сильно любити свою ≥сторичну батьк≥вщину стаЇ дедал≥ важче. “ому не варто нар≥кати тим, чий патр≥отизм кв≥тне далеко в≥д нењ.
—лово людей, що просто любл¤ть п≥сн≥, ¤к≥ виконувала в≥тка, найщир≥ше. “≥льки-но у¤в≥ть соб≥, звичайна людина, просто украњнець, прослухавши Ђя п≥ду в далек≥ гориї в њњ виконанн≥, може казати таке: Ђ оли ¤ њњ слухаю, ¤ д¤кую Ѕогу, що ¤ себе називаю ”крањнцемї. јбо ж: ЂЌедавно в≥дкрив дл¤ себе цю в≥тку, такого голосу ¤ ще не чув та й н≥коли, мабуть, не почую. …ого неможливо пор≥вн¤ти н≥ з чимї. „и коментар до п≥сн≥ Ђƒе ти теперї: Ђ—олодкоголоса. —лова проймають до самого серц¤. —лухаю Ц мороз по шк≥р≥... —лухав би в≥чної. “о лишень три коментар≥ та й т≥ не найемоц≥йн≥ш≥, що њх можна прочитати на ≤нтернет-ресурс≥ You Tube, де викладено дек≥лька п≥сень в≥тки.
“ак, ¤к сп≥ваЇ в≥тка Ђя п≥ду в далек≥ гориї (п≥сню, автором музики ≥ сл≥в ¤коњ Ї ¬олодимир ≤васюк - "јратта"), сп≥вати не може н≥хто. ™дину людину, що може це зробити, звичайно, додавши частку себе, звати Ќ≥на ћатв≥Їнко. јле сама пан≥ ћатв≥Їнко в жовтн≥ 2008, на вечор≥ памТ¤т≥ з нагоди дес¤тих роковин смерт≥ в≥тки ÷≥сик, що в≥дбувавс¤ в иЇв≥, з≥зналас¤: сп≥вати тих п≥сень, ¤к≥ виконувала в≥тка, вона не може. Ќамагалас¤, ≥ не один раз, але просп≥вати п≥сню до к≥нц¤ так жодного разу й не вийшло Ц бо душать сльози, перекриваючи горло.
Е в≥тка ÷≥сик померла 29 березн¤ 1998 року в≥д раку молочноњ залози, не доживши пТ¤ти дн≥в до свого сорокапТ¤тир≥чч¤. „ерез цю ж хворобу померли њњ сестра ћар≥¤ та мати ≤ванна. в≥тка маЇ сина, ¤кий живе з батьком, ≈дом –аковичем, у Ќью-…орку. ”крањнськоњ хлопчина вже не розум≥Ї.
¬≥д УјраттиФ. ѕамТ¤ть про незабутню в≥тку ÷≥сик нещодавно вшанували у Ћьвов≥. Ќа будинку є8 по вулиц≥ √либок≥й, де мешкала њњ родина (до 1944 року там мешкали њњ д≥дусь, бабун¤, мама ≥ менший мамин брат ¬асиль Ц в≥дома у Ћьвов≥ ≥нтел≥гентна родина Ћев≥в), встановили мемор≥альну табличку памТ¤т≥. ј невдовз≥ одну з льв≥вських вулиць назвуть ≥менем в≥тки ÷≥сик, чий голос зачаровував ≥ зачаровуЇ м≥льйони шанувальник≥в њњ таланту.
